Історії створення, карколомні та детективні оповіді про авторів відомих і призабутих нині композицій, які тісно пов’язані із боротьбою. Від Українських Січових Стрілців (УСС), повстантських пісень (УПА) до нинішнього повномасштабного вторгнення творилася альтернативна і сильна культура, і музична зокрема. Наш культурний код має ген боротьби, який Радіо Промінь шукає у проєкті "Пісні спротиву".
"Машинґвери" – пісня про безславний кінець і неминуче покарання для зрадників свого народу. Кому лише не приписують її авторство: окрім екзотичних варіантів на кшталт УНА-УНСО чи дивізії СС Галичина, найпоширенішою є версія, що "Машинґвери" написали бійці УПА. Здавалося б, все логічно – тут тобі і слова, запозичені з німецької мови, і тогочасне історичне тло. Але справжня історія пісні не така очевидна.
Тож ким і коли були написані "Машингвери"? І як до створення міфу навколо цієї пісні мимоволі чи ні долучився гурт "Мертвий півень"?
Почнемо з кінця. Пісня "Машинґвери" стала популярною у 2011 році, коли гурт Мертвий Півень випустив свій альбом "Радіо Афродита". Альбом назвали у пам’ять про радіостанцію УПА, що існувала у роки Другої світової війни.
Радіо "Афродита"
Радіо "Вільна Україна" з кодовою назвою "Афродита" – радіостанція Української повстанської армії. З 1943 року працювала у селі Ямельниця на Львівщині. Передачі виходили на хвилях 41-43 метри три-чотири рази на день, тривали по 30 хвилин і велися п’ятьма мовами: українською, російською, англійською, французькою і деколи німецькою.
Радіо припинило свою роботу у квітні 1945-го, коли війська НКВС просто під час ефіру закидали гранатами криївку, звідки велося мовлення. Жодних ефірних записів Радіо "Афродита" не збереглося.
Гурт "Мертвий Півень" вирішив нагадати про цю героїчну сторінку нашої історії. Альбом "Радіо Афродита" став спробою реконструювати те, що було знищене. "Півні" запропонували нам усім уявити, що радіостанцію з такими позивними не розгромили, вона працює досьогодні і ніколи не переривала свого мовлення.
TikTok, російські фейки і священик: історія пісні "Батько наш – Бандера"
Музиканти назвали свій альбом "інді-партизанським проєктом". Чому партизанським? Усе досить просто. Згадайте 2011 рік: Янукович при владі, вже підписано закон про позаблоковий статус України, що передбачав відмову від НАТО. Підписані Харківські угоди, які продовжили термін перебування Чорноморського флоту Росії у Севастополі до 2042 року. За кілька місяців буде прийнято мовний закон Ківалова-Колесніченка, який розширював використання російської мови.
Загальний настрій був досить тривожним. Адже тогочасна влада усіляко сприяла поглинанню України Росією. Ось що писав про своє рішення записати альбом "Радіо Афродита" вокаліст гурту Михайло Барбара:
"Деякі мої друзі останнім часом наполегливо ставлять мені досить пряме запитання: "Що робити?". Це підштовхує мене до розробки персонального плану спротиву, до якого можуть долучитися інші. Мені здається, що ідея "Мертвого півня" зробити проєкт "Радіо Афродита" тепер є нашим обов’язком. Найкраще, що ми можемо робити, – це музика. Але я вірю що до нас, крім музикантів, долучаться науковці, письменники, художники та всі, хто перейнятий питанням"Що робити?"".
"Півні" переспівали у своєму альбомі популярні свого часу, але часто незаслужено забуті хіти української музики другої половини XX ст. Парадоксально, але в альбомі, який позиціювався як партизанський, є лише одна пісня зі справді партизанським настроєм. І ця пісня – "Машинґвери". У ній було і бажання боротися, і готовність відплатити усім, хто намагається знищити Україну.
Пісня з незвичною, навіть екзотичною назвою, у роковому виконанні і з неперевершеним вокалом Михайла Барбари швидко стала популярною.
Що таке "машинґвери"?
У багатьох відразу постало питання: що таке машинґвери? І хто такі штурмґевери? Машинґвер – у приблизному перекладі – "Машина війни", німецький єдиний кулемет часів Другої світової війни. На заході України це слово використовувалось для позначення кулеметів як виду озброєнь.
Штурмґевер – німецька штурмова гвинтівка, розроблена в ході Другої світової війни. Її називають "першою у світі справжньою штурмовою гвинтівкою". Цей зразок зброї поклав початок такому великому класу зброї, як автомати.
Уже саме лише використання цих слів, не кажучи вже про текст пісні, змусили публіку повірити у те, що це справді пісенний спадок вояків УПА. Але це переконання далеке від істини.
Пісні спротиву: як "За Україну" Миколи Вороного стала символом соборності часів УНР
У "Машинґверів" є автор – це наш з вам сучасник. Пісня, яку ми знаємо як "упівську", насправді написана не так вже й давно – 1998 року. І ми навіть можемо познайомитися із її автором. Це Андрій Менцак, львівський співак, поет і композитор – розповідає про історію своєї пісні.
"Народження кожної пісні має свої причини. Пісня "Машинґвери" досить давня, 1998 року – мене спонукало її написати оце політичне зрадництво і колаборантство 90-х років. Одного разу побачив, що в якомусь нашому українському театрі давали концерти всякі імперські заблуди. Так звана тодішня еліта, слухаючи той імперський мотлох, раптом починають з крісел вставати. Я подумав, що вони забагато собі дозволяють на 7 чи 8 році Незалежності. Воно мене ізсередини підірвало і я вирішив дати невеличку відповідь".
Після того сюжету буквально до кінця дня в такому рамочному вигляді пісня вже була створена. На питання, чому зараз цю пісню сприймають як народу, як написану бійцями УПА, автор відповіді не має. У 2008 році пісню записали на домашній студії, додали їй інструментального вигляду. Після чого вона почала жити власним життям.
"Ми пропонували її на одне радіо, на друге радіо у межах Львова. Але усюди нам відповідали, що вибачайте хлопці, але це є неформат.
Але вже та пісня почала по руках між музикантами, між людьми. І настав момент, коли до нас передзвонив керівник товариства жертв війни під назвою "Пам’ять" Любомир Горбач. Він сказав, що хотів би з нами зустрітися, щоб на ту пісню зняти кліп, створити відеоряд. Він був натхненником створення такого кліпу, як потім пізніше назвали його "кліп-бойовик".
На якому ж етапі про "Машинґверів" дізнався "Мертвий півень"? Менцак стверджує, що особисто нікого з гурту не знає, проте в 2011 році чув, як вони переспівують цю пісню на "Флюгерах Львова".
"До речі, цю пісню переспівують люди, я їх також не знаю, і вони вкладають своє бачення у цю пісню. Михайло Барбара – знаний чоловік у мистецтві українському і він мав своє бачення виконання цієї пісні. Мені радісно і тепло, що пісню мою беруть і переспівують і колективи, і ансамблі, і поодинокі виконавці. Тобто, пісня має своє життя.
"Машинґвери" мають життя у кількох виявах і кількох вимірах. Кожен виконавець бачить і чує цю пісню по-своєму – і це, напевно, і є ознакою того, що робота вдалася".
Підписуйтеся на подкасти "Пісень спротиву" на найбільших подкаст-платформах, щоб першими дізнаватися про найяскравіші музичні новинки від українських артистів.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube.
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
