Телеведучий та шоумен Ігор Кондратюк агітував заборонити російський контент в Україні ще до того, як це стало мейнстрімом. В інтерв'ю Суспільному він розповів про своє ставлення до гучних історій з перейменуваннями вулиць в Одесі та консерваторії Чайковського, про те, чи можна перевиховати зомбованих росіян, а також про стан свого дому, в який влучила російська ракета.
Зруйнований будинок
У вас є особиста історія, пов’язана з цією великою війною. На ваш день народження, в середині березня, вам у двір, у будинок під Києвом, прилетів снаряд. Що зараз із вашим будинком? Чи можна там жити?
Уже трошки забув. Ми вже живемо в цьому будинку з травня. Це не порівняти з тими руйнуваннями, які ми бачимо в Бородянці, наприклад, — там жахливо, усі багатоповерхові будинки на центральній вулиці зруйновано, не лише багатоповерхові.
Я так розумію, що десь з-під Бишева стрільнули "Градом" у наш бік. Не знаю, куди саме цілили, тому що в нашому лісі впало кілька снарядів і один відхилився в бік мого будинку. Це така косметична історія: зруйновано кондиціонер, вибило вікна на стіні, пошкоджено саму стіну, але все відносно. Якби ж це було єдине, що зробили рашисти в Україні з житловим фондом. Але, на жаль, це не так.
Вас не було вдома на цей момент, ви вже з родиною виїхали. Як ви дізналися про те, що до вас був приліт?
У нас сусіди жили весь час у селі, подзвонили через 10 хвилин після прильоту. От ви питаєте мене зараз, а ми вже трошки про це забули. Хоча ми кожного дня живемо в будинку, бачимо цю стіну, але якось сприймається, що це було досить давно.
Цього снаряду вже у дворі немає?
Ну вдома валяється воно. Такий собі раритет, сподіваюся, перший і останній. Ми не відбудовуємо стіну, бо вважаємо, що до кінця війни якось передчасно навіть вікна вставляти — ми їх забили ДСП і все, ніякої проблеми немає. Знову ж таки, у нас є дах над головою, електроенергія, гаряча вода, тому все відносно.
Тобто окупація буквально за кілька кілометрів від вас була?
Заборона на російське
Буквально от за кілька днів до нашої розмови Верховна Рада заборонила російську музику в публічних місцях. Ви з тих людей, які вболівали приблизно за таку політику ще до того, як це стало мейнстрімом. Цією забороною ви задоволені?
Так, я задоволений, там є багато, станом на нашу розмову, незрозумілих речей, тому що закону тільки два чи три дні й, відповідно, ще мають бути підзаконні акти. Повинен бути оцей перелік так званих "хороших росіян", як заведено говорити. Загалом це правильна історія і вона повинна бути зроблена ще десь восени 2014 року, на мій погляд.
Дерусифікація зараз доволі активно просувається в Україні, цьому сприяють, на жаль, критичні умови, але між тим є голоси, які лунають проти цього. Два найсвіжіші приклади — одеський міський голова Геннадій Труханов заявив, що не підтримав би перейменування вулиці Пушкіна в Одесі й що його турбує ненависть до всього російського.
Факт другий — вчена рада київської консерваторії виступила проти того, щоби з назви прибрати прізвище композитора Чайковського. Як ви оцінюєте такі аргументи?
Щодо Труханова, то я ніяк не оцінюю. Я думаю, що Труханов хоч багаторічний, але одіозний мер, виходив з "Партії регіонів", потім йому масу речей інкримінували, тож йому трошки не зрозуміти всієї цієї історії. Якщо він скаже рецепт, як зменшити русофобію, коли Росія є відкритим шакалом, який вбиває тисячі українців і одеситів зокрема, то його заяву, може, можна взяти до уваги. А так — мало чого там сказав Труханов.
Щодо консерваторії — Чайковський ніяким місцем не є українцем. Усі, хто не ординці, на теренах колишнього Радянського Союзу мають українську кров. Ще іноді білоруська трошки, маю на увазі, європейська, кров.
Тому він приїжджав, десь відпочивав на Полтавщині, кажуть — ну й що?
Читайте Бути чи не бути консерваторії Чайковського: дискусія навколо перейменування триває
Цитуємо аргумент Юрія Рибчинського, народного артиста України та члена Наглядової ради консерваторії — цей аргумент доволі популярний, коли ми говоримо про якихось видатних росіян. Він сказав таке щодо Чайковського: "Воювати між собою можуть уряди та армії, але не культура. Чайковський і Шекспір, як і Жанна Д’Арк, як і Христос не належать одному конкретному народу — вони належать усьому світу".
Може бути. Тоді я за те, щоби назвати консерваторію іменем Ференца Ліста, він теж належить усьому світу.
Взагалі ось ці розмови про те, що культура поза політикою. Як думаєте, чому на восьмому році війни та на четвертому місяці повномасштабного вторгнення вони досі є?
Культура поза політикою в мирний час, мабуть, хоча це неправда. Імперська експансія Москви на Україну всі ці майже чотириста років цьому є яскравий доказ, і шановний Юрій Рибчинський про це знає.
Чи варто говорити з росіянами
Після 24 лютого ми спостерігаємо в українському шоубізнесі кілька цікавих тенденцій, і одна з них — це те, що деякі з артистів, які не відрізнялися особливою активною громадянською позицією до 24 лютого, зараз зокрема записують відеозвернення до своїх російських колег, до своєї російської аудиторії. На вашу думку, наскільки виправдані ці зусилля достукатися до росіян?
Безглузді. Абсолютно. Росіяни діляться мінімум на дві категорії в моєму розумінні. Є зазомбовані, які вірять в те, що їхній уряд правий, і є люди розумні, які розуміють, що все, що відбувається з березня 2014 року, є жахом. Тому що у ХХІ столітті, у столітті айфонів, сучасних камер і бажання Ілона Маска полетіти на Марс, коли де-факто кордони зруйновані, ви сідаєте, купуєте квиток і через 18 годин ви в Аргентині. І (у цей час, — ред.) почати доводити, що якісь території є "ісконно" їхніми — це маячня.
До першої групи ви не достукаєтеся ніякими дописами, ніякими зверненнями, ніякими відео, які записували наші артисти. Оля Полякова сказала, що вона хоче знайти хоч одну людину — це марна трата її часу, його треба витратити на більш корисну роботу. Чому?
Можна говорити з ними, вони скоріш за все прийдуть на ваш концерт і скажуть: "Да, ми теж за", але потім сядуть в машину, почіплять російський прапор і проїдуть вулицями Кельну. Тому це манівці безграмотних людей, коли на дуже високому рівні пробують розібратися з "хорошими рускімі".
Друга частина (росіян, — ред.) — ці люди розуміють, чому ми можемо їх тут заборонити. Тому що, навіть якщо вони давно виїхали за кордон, вони все одно представляють країну агресора і її культуру. Вони розуміють, що без очищення, покаяння і всього іншого, що має зробити їхня батьківщина щодо України, вони для нас — ніхто.
Андрій Макаревич це зрозуміє, він у 2014 році заявив проти Криму, на мій погляд, не для того, щоб в нього колись в майбутньому були ротації його пісень на території України, а просто тому, що у нього є мізки й трішки гідності.
Якщо забороняти зараз російську музику, то тотально?
До кінця війни тотально.
Питання громадянства
І Макаревича в тому числі заборонити?
Усіх. Лія Ахеджакова заявила, що хоче жити в Україні — хай приїжджає, живе, громадянство не давати. На перший день після перемоги при її бажанні можна дати, зараз це взагалі не часі. Зараз ми воюємо з росіянами. "Завлікати" їх на світовій арені має, не знаю, хто, може, Німеччина.
Ви кажете не давати громадянство Лії Ахеджаковій, якщо вона попросить, тобто ви проти того, щоби давати "хорошим рускім" громадянство?
Хай приїжджає й живе. Дайте посвідку на проживання на 5 років, які питання. Навіщо робити ці прецеденти, про що це говорить? Що ми добре ставимося до нормальних росіян? Ми до них нормально ставимося, вони проти нас не воюють. Хоча коли вони там дають концерти, то теж підтримують військову машину, вони це розуміють. Дехто з них взагалі виїхав з країни, правда, не знаю, чи лишилися вони податковими резидентами, чи ні.
Досі не маємо підтвердження, чи дали Невзорову українське громадянство, чи ні. Днями вийшло інтерв’ю від керівника Офісу Президента Андрія Єрмака. Його запитували про Невзорова, він сказав без прив’язки до конкретно його постаті, що потрібно дивитися на тих людей, які мають опозиційний вплив у Росії і використовувати їх як медійну зброю. Чи варта медійна зброя українського громадянства?
Думка пана Єрмака не варта. Вони й так мають вплив на людей, які ще можуть думати в Росії. Але щодо тих зазомбованих — пан Єрмак хай прочитає деякі рекомендації психіатрів про можливості Невзорова достукатися до пересічного громадянина, який вважає, що ось ця "спецоперація", чи війна, чи "денацифікація" є правильною історією.
Російські друзі й куми
Хтось із російських артистів вам писав після 24 лютого?
Ніхто. Мені тільки Ніно Катамадзе написала, грузинська артистка. Хто працював у російському шоубізнесі — ніхто. Багато моїх колишніх друзів своєю мовчанкою де-факто підтримали агресивну, вбивчу політику Путіна. Мова йде про гарних друзів. То до кого Єрмак чи Оля Полякова, чи хтось ще, до кого вони хочуть достукатись?
Ваш кум Андрій Козлов зі "Что? Где? Когда" вам після 24 лютого теж нічого не написав?
Ні, нічого. Він навіть не привітав мене з днем народження. Але ми з 2014 року не спілкуємося, тільки парою смс-ок обмінялися, вітали один одного з днем народження чи з новим роком.
Відомий в Росії ведучий, але він з України.
Не просто з України, а з Маріуполя, який "утюжили" багато тижнів росіяни. Не знаю, чи цілий його будинок, будинок його мами покійної, але я точно знаю, що мої знайомі люди просили про допомогу евакуації його брата.
Його брат був у Маріуполі?
Так. Здається, його евакуювали, але так вийшло, що в нас є спільні знайомі, світ тісний. Тому про яке роззомбування когось, про яких хороших росіян може йти мова. Навіщо вони намагаються впливати, якщо вони не впливають? Я досить добре знаю творчість Невзорова після того, як він став довіреною особою Путіна.
Немає гарних росіян, всі гарні росіяни люблять Росію, вони не можуть любити Україну в принципі.
Світова підтримка
Ми зараз спостерігаємо моду на усе українське та на українську, не лише в Україні, але і в усьому світі. Чи довго це триватиме і чи можемо ми це використати собі на благо?
Мені здається, що ми вже це використовуємо, тому що світова спільнота донатує величезні кошти Україні. Я сьогодні вранці переписувався зі знайомим, який виїхав з України в США досить давно, й він каже, що є просто колосальна цікавість інвесторів, благодійників, які хочуть отримати зв’язки фондів, які хочуть знайти точку дотику в Україні.
Я звертався до нього, бо став амбасадором проєкту "Help Бородянка" у відновленні Бородянки та можливості дуже швидко побудувати до осені-зими людям житло. І він написав, що це все абсолютно на часі. Він (знайомий, — ред.), каже, що "ти навіть не розумієш, наскільки колосальна цікавість в благодійних американських фондів до України". Багато прикладів, перемога Kalush — от вам яскравий приклад, що вся Європа за нас, просто з величезним відривом.
Про Євробачення
Ви були здивовані, коли побачили, що Kalush перемагає в Євробаченні?
Ну як здивований, це не здивування, тому що будь-які прогнози щодо того, яке місце посяде той чи інший учасник з України, часто попадають пальцем в небо з двох причин.
Перша — це невідомо, який контент приїде на це Євробачення. Друга причина — це букмекери, які заробляють гроші на ставках. Відрив Kalush на день, коли відбувся півфінал і фінал, збільшився. Мене здивувало, що Kalush посів 4 місце серед професійного журі, тому що в цьому я був абсолютно не впевнений, але в мене не було жодних сумнівів, я прогнозував, є навіть документальне підтвердження, що вони просто без варіантів переможуть у глядацькому голосуванні.
Навіть ті, кому не подобається такий стиль музики — треба підтримати.
Якщо ти не знаєш за кого голосувати на Євробаченні, голосуй за того, до кого лежить серце. Серце лежало до українських виконавців. Там могли перемогти навіть більшість українських виконавців.
Рішення організаторів Євробачення про те, що конкурс не відбудеться наступного року в Україні, на вашу думку правильне?
Поки є боязнь і є реальність така, що російські ракети долітають аж до Закарпаття, я вже не кажу про Львівську область... Наприклад, в Ужгороді немає інфраструктури достатньої для прийняття великої кількості туристів, а у Львові є така можливість, але там буває повітряна тривога.
Читайте Організатори "Євробачення" підтвердили, що конкурс не відбудеться в Україні
Я гадаю, що перша заповідь будь-якого заходу — це безпека, як на рівні охорони, так і просто. У країні, в якій ведуться військові дії, я не розумію, які треба отримати гарантії та від кого, щоб цього не було. Хіба що Польща, Америка скажуть: "Ми над Львовом поставимо залізний купол".
Якщо країни світу, хоча не розумію, навіщо їм це, але припустимо, понесуть затрату, за їхні гроші, бо в нас нема, ми ще не банкрут, але в нас усе погано з фінансами, ми гроші витрачаємо на війну. Так от, якщо закриють небо над Львовом і туди не полетить жодна російська ракета, то, можливо, можна провести у Львові. У Києві ніхто на це не піде. Тому ця історія більше про безпеку.
Рідна Херсонщина
Хочу спитати про вашу рідну Херсонщину, яка практично повністю окупована. Як ваші близькі чи рідні, які там, яка в них ситуація?
Страждають, чекають. Найближчі мої родичі виїхали, але там ще є досить багато рідні. Вони буквально кожен день чи тиждень сподіваються, що почнеться контрнаступ і Херсон звільнять, рідня живе на лівобережній частині. Північ міста, де я народився, звільнили, там є декілька звільнених сіл. Знаєте, воно болить, ти періодично думаєш: "Ну як так?".
Фріки та колаборанти, які вилазять, їх мало хто знає, крім Сальдо, який десять років був головою Херсону. Ми молимось за Херсонщину, що наші все ж таки будуть їх звідти викурювати.
Чи ви хотіли б щось побажати херсонцям?
Херсонцям я бажаю багато чого, але що ми можемо зробити? Ми навіть не можемо волонтерську допомогу туди доставити. Волонтери — це відчайдухи, дехто з них погано закінчив, доставляючи апарати на територію Херсонщини.
Треба триматися і ні на хвилину не сумніватися, що Херсонщина потрібна Україні. Ми вас любимо і сподіваємось, що скоро приїдемо до вас в гості без блокпостів від рашистів на вільну українську землю.
Читайте більше інтерв'ю з діячами української культури
- Олена Грозовська: "І співом, і словом, і картинами ми можемо збирати на зброю"
- "Я пишаюся тим, що моїх предків знають за добрі справи": Мішель Терещенко
- Данило Галико, гурт Blooms Corda: "Під час війни творчість допомагає зібрати себе докупи"
- "Нам прикро, що ми зрозуміли це лише вранці 24 лютого": метал-гурт Jinjer вперше прокоментував свої антиукраїнські заяви
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
