Репер ХАС презентував новий мініальбом "Історія старого Лева", до якого увійшли українські народні, повстанські та партизанські пісні у поєднанні з репом.
В ефірі "Вікенду Нової Музики" на Радіо "Промінь" ХАС Назар Хассан розповів, як обирав пісні для мініальбому, про свою просвітницьку місію, колискові свого дитинства і зв’язок із Львовом.
Яка в тебе особиста "історія старого Лева"? Адже у тебе давні стосунки зі Львовом.
Я родом не зі Львова, але то місто дуже багато мені дало: воно навчило мене всіх тих пісень, які можна послухати в новому мініальбомі. Я виховувався на партизанських, на повстанських піснях. Для мене вони завжди були актуальними, я розумів, що той наш сусід зі сходу просто так не сидить, в нього претензій до нас багато. Тому я був до того готовий, можливо, і через те, що виховувався на правильних піснях. І коли в мене така ідея народилася, я зрозумів, що візьму на себе сміливість трошки їх переробити та додати своє бачення.
Чи міг ти уявити, що вони стануть зараз настільки актуальними?
Двояке ставлення. Я розумів, що кацапи рано чи пізно прийдуть. Але, як кожна людина в Україні, я сподівався, що то станеться не на моєму віку. Але бачиш, дурень думкою багатіє.
Минулого разу в ефірі "Вікенду Нової Музики" ти розповідав, що своєму синові ти співаєш пісню "Партизани", як колискову. А яку колискову співали тобі батьки?
Я сам точно не пригадаю, але мама розповідає мені, що коли я народився, вона співала мені "Коні, сиві коні". Не знаю, що в тому є символічного, але таке було.
Як ти обирав пісні для нового мініальбому? Це ті пісні, які ти любиш з дитинства?
Усе почалося з пісні "Партизани" (оригінал – "Йшли селом партизани"). Коли ми побачили, наскільки вона зрезонувала зі слухачами, то зрозуміли, що візьмемо на себе таку сміливість хоча б не зіпсувати ті культові пісні, які знають мільйони людей. Я розумів, що не потрібно робити нав'язливий лонгплей — це не буде великий альбом на 20 пісень. Треба було обрати ті пісні, які або для мене щось значать, або ті, які можуть спонукати слухача цікавитися більше подібною музикою.
Без питань я обрав "Там, під Львівським замком" – це була моя улюблена з дитинства пісня. І обов'язковою була пісня "Лента за лентою". Крім того, до платівки увійшла народна колискова "Люлі-люлі", яку українці могли почути тільки в турецькому серіалі "Роксолана". Я взяв на себе таку місію (може, це пафосно звучить, вибачте за це) присвятити цю пісню всім дітям, у яких ця війна забрала батьків, тому що їм не буде більше кому співати колискових.
І от тільки з піснею "Гей-гу! Гей-га!" був свідомий вибір. Вона не була достатньо відомою та популярною, як, наприклад, "Лента за лентою". Це була пісня пластунів, вона була написана ще у двадцятих роках минулого століття. Мені здалося, що після цієї пісні люди почнуть цікавитися — а що там ще є у колодязі тих пісень? І я мав рацію.
Колись її співав Тарас Чубай. І я став помічати, що молодь почала шукати в інтернеті й відшукала ту пісню Чубая. Усі подумали, що я переспівав пісню Тараса Чубая. І я реально почав з усіма проводити роз’яснювальну роботу і писати історію цієї пісні. Що вона була написана в 1929 році, хто такі ті "чорти лісові" та інше. Просвітницька діяльність — це один з важливих інструментів під час війни. Велика кількість молоді ще не орієнтується в тій творчості, яка насамперед мені дала чітке уявлення — не можна вірити москалю.
Зараз на Україну дивиться увесь світ. Українські пісні звучать на європейських радіостанціях, артисти виступають на великих благодійних концертах зі своїми хітами. Ти помітив особливу увагу до своєї творчості? Можливо, стало більше переглядів чи прослуховувань твоїх пісень?
Мушу сказати, що так. І в Україні, і за кордоном. Величезна кількість свідомих, адекватних українців сказали, що ніколи в житті вони не будуть дивитися російськомовного контенту. Дуже багато зараз людей почали просто відкривати для себе мої пісні, яким вже по 8-10 років. І вони зараз для них нові й актуальні.
Що ми почуємо від тебе після цього мініальбому і коли?
Розкрию невеликий секрет. Я не був до кінця впевнений, що буде війна. Я готував зовсім інший альбом. Альбом веселих, крутих, танцювальних пісень. Я готувався до фестивального літа. У мене дуже багато класного матеріалу, написаного ще до повномасштабної війни. Я вірю, що зовсім скоро ті пісні знов стануть актуальними.
Редакторки текстової версії: Міла Кравчук, Світлана Берестовська.
Більше інтерв'ю з українськими музикантами
- Артем Пивоваров: "Моя місія – відстоювати культуру нашої країни"
- "Зараз у всіх свій обов’язок перед країною": Сергій Соловій, гурт Kozak System
- "У піснях постійно повинне звучати слово "перемога": Іво Бобул про війну, своє волонтерство, мову, російських митців
- Лаура Марті: "Моя місія зараз – співати на підтримку України"
- Данило Галико, гурт Blooms Corda: "Під час війни творчість допомагає зібрати себе докупи"
Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
