Суспільне Культура запускає проєкт "Ніякого братерства – не було, немає й не буде". Представники та представниці української креативної й культурної індустрії в колонках пояснять, як Росія впродовж років (а іноді – століть) намагалася знищити українську ідентичність.
Ці тексти ми публікуватимемо у двох версіях – українськомовній та англомовній. Для українців проблема інформаційної агресії Росії – частина повсякденного дискурсу, який особливо актуалізувався після Майдану 2014 року. Тепер необхідно поширити цей контекст за кордоном, щоби показати, що війна з російським впливом почалася не за тиждень.
У своїй колонці експертка з SMM та фотографка зі 13-річним досвідом Альона Лобанова рефлексує, чому українці та росіяни – різні, навіть у соцмережах.
Англійська версія колонки за посиланням.
Протягом усього життя ми з усіх каналів комунікації – від бабусь на лавочках до телебачення – чуємо цю нісенітницю про "братні народи". Але давайте відверто: росіяни намагаються затягнути нас своїми пазурями, влаштовують емоційні гойдалки та ніяк не можуть відпустити.
Працюючи фотографкою та смм-менеджеркою, я звернула увагу на абсолютну різність між нами. Поки ми робимо дописи про підтримку лгбт-спільноти, росіян в’яжуть за використання ЛГБТ-символіки.
Моє життя, як і життя кожного свідомого українця, розділилось на "до" і "після" Майдану. Ми знаємо ціну своєї свободи: вона на смак, як кров героїв Небесної сотні, як барикади, як дзвінки близьким з турботливим "Як ти?". Що нам ті ваши прогулянкиУ Росії використовується формат протестних прогулянок – децентралізованих акцій без лідерів у різних місцях збору, – ред.. Ви, росіяни, здається, не вмієте гуляти.
Коротше кажучи, захищачи все українське, ми хочемо зберегти любов до кожного і кожної української частинки. Особливо це відчутно після 2014 року, як я писала вище. Ми кричимо на кожному кроці "купуй українське", "підтрімуй наше", поки наш токсичний "брат" хизується новинками від Chanel та Gucci.
Ми робимо кампанії з моделями різних фігур, ми пишемо приємні коментарі під фотографіями, робимо проєкти, щоби показати, які різні, але однаково гарні в нас люди. Ми об’єднуємося, побачивши негативний відгук на заклад Hum Hum в Google лише через те, що вони ЛГБТ+ дружніПісля публікації ЛГБТ+ дружніх закладів Києва їм почали писати негативні відгуки. На це українська спільнота об’єдналася, щоби писати схвальні, – ред., та пишемо безкінечну кількість позитивних.
Росіяни підтримують одне одного тількі тоді, коли мають з цього зиск, бо акула із Ікеа та цукор – то святе, можна й пику одне одному набити. Поки українці вивчають список брендів, які не вийшли з російського ринку, щоби більше ніколи їх не купувати, русня плаче в TikTok за H&M.
Сутички в російських магазинах за цукор
Ми створили спільноту укртві в Twitter та збираємо "Ющенко ТАК"Українська спільнота у твітері збирає тред із прізвища колишнього Президента України Віктора Ющенка, іронізуючи щодо гасла Помаранчевої Революції – "Ющенко – ТАК!", – ред. в реплаях.
Тим часом росіяни шеймлять одне одного за дрібниці. Ми не брати і ніколи ними не будемо. Люди, які не знають свободи, не розуміють, навіщо за неї боротися, навіщо підтрімувати своє, і що це взагалі таке – "своє".
Ми любимо своє, вирощуємо цю любов у близьких та ставимося з повагою до всіх (окрім русні).
Під час війни ми цитуємо ЖаданаУкраїнський письменник, музикант, публіцист. У 2022 році Комітет літературознавчих наук польської академії наук висунув Сергія Жадана на Нобелівську премію з літератури, – ред., купуємо квитки в Миколаївський зоопаркЧерез війну українські зоопарки просять про допомогу, щоби прогодувати тварин, люди масово почали купувати квитки до зоопарків, – ред. із різних куточків світу, поки росіяни тиснуться в чергах на останній чизбургер в McDonald’s.
Бо, як писав Сергій Жадан, "Радість – це те, що дається з боєм", а ми вміємо за себе боротися.
Авторська колонка передбачає висловлення думок автора й може не збігатися з політикою Суспільне Культура.
