Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко написав заяву про звільнення на наступний день після того, як уряд вивів з підпорядкування Мінкульту Державне агентство з питань кіно. Ткаченко назвав це нелогічним рішенням: "Як забрати у компанії транспортний відділ і передати його в управління раді директорів".
Чи правий у своїх оцінках ситуації міністр – Суспільне Культура поговорило з Пилипом Іллєнком, який очолював Держкіно з 2014 по 2019 рік і перезапустив його роботу таким чином, що українське кіно почало інтенсивно розвиватися.
– Пилипе Юрійовичу, як оцінюєте рішення уряду про відокремлення Держкіно від Мінкульту? Тепер воно підпорядковується не міністерству, а Кабміну.
– Рішення правильне. Воно піде на користь тому, щоби Держкіно стало більш незалежною структурою. Це рішення скорочує бюрократичний шлях для ставлення важливих рішень, тому що в одній особі поєднується сфера і формування, і реалізації державної політики в галузі кінематографії.
Я ще не бачив, як і всі інші, документу, який ухвалив уряд, тому не можу коментувати, як юридично це зроблено. Мені самому цікаво подивитися. Тому що по факту це означає, що Держкіно мало би зробитися міністерством.
– А чи немає загрози в тому, що влада зосереджується на одній особі – голові Держкіно? Наприклад, раніше на агентство впливав Мінкульт.
– Є Кабінет міністрів, який може легко вплинути на Держкіно. Ми ж не створюємо окрему державу.
– Вам не вистачало такого рішення, коли очолювали Держкіно?
– Так, не вистачало. Я наведу приклад. Формування інформполітики означає, що всі процедурні, регуляторні акти, які формуються галуззю, ухвалюються через Міністерство культури. Наприклад, або наказом міністерства, або якщо це проєкт постанови Кабміну, то він все одно йде на засідання уряду через Мінкульт. І по деяких випадках у нас документи могли лежати довго. Один документ лежав рік, тому що Мінкульт його не випускав від себе. І все. Ми з цим нічого не могли вдіяти, бо співробітники Мінкульту голові Держкіно не підпорядковуються. Я можу лише їх просити.
І конкретно був випадок, що поки я не почав скандал під час засідання колегії міністерства, документ лежав там рік. Це при тому що у мене були чудові стосунки з обома міністрами, з якими я працював. Вони дуже багато робили. Але не все ж вони можуть проконтролювати всередині міністерського апарату.
– Що то був за документ?
– Я точно не пригадую вже назву документу, але це був проєкт постанови Кабінету міністрів.
– Який міжнародний досвід: за кордоном подібні структури, як Держкіно, мають велику незалежність?
– За кордоном такі структури, як Держкіно, ще більше незалежні, ніж у нас, навіть якщо брати до уваги останнє рішення уряду. Вони мають дуже високий ступінь незалежності і високий рівень фінансування, на яке працює збір на розвиток національного кіно. Це є у Польщі, Франції і в інших країнах. Це дуже незалежні структури.
Що відомо
- 10 листопада уряд ухвалив постанову про те, що "Державне агентство з питань кіно є органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері кінематографії".
- З законодавства викреслили формулювання, що діяльність агентства спрямовується і координується Кабміном через Міністра культури та інформаційної політики.
- Наслідки цього рішення – Держкіно не підпорядковується Міністерству культури та інформаційної політики. Тому самостійно буде приймати і реалізовувати рішення, не чекаючи погодження Мінкульту, або направляти пропозиції уряду, які будуть розглядатися на засіданнях уряду.
- Також конкурси на виробництво та розповсюдження патріотичних серіалів буде проводити Держкіно. Раніше цим займався Мінкульт. У 2020 і 2021 році бюджет конкурсу був по 50 млн. гривень.
