У проєкті держбюджету на бібліотечні закупівлі у 2022 році не виділили кошти з держбюджету. Також Комітет гуманітарної та інформаційної політики заявляв, що не буде підтримувати варіант бюджету, якщо там не будуть внесені зміни на збільшення фінансування сектору культури.
29 вересня відбулося засідання профільного Комітету гуманітарної політики, де подали правки на збільшення фінансування галузі культури. Про результати Кравчук розказала у пості на Фейсбуці.
"У 2021 році держава витратила на культуру 10,8 млрд грн, а у першій версії проєкту на 2022 рік – 10,01 млрд. Загалом у видатковій частині за нашими предметами відання бракує близько 10,84 млрд грн", — написала Євгенія Кравчук.
Народна депутатка зазначила, що критичними у законопроєкті про держбюджет- 2022 є статті щодо програми "Велика реставрація": "Не враховано запит на державні об’єкти в розмірі 1,2 млрд, на комунальні – 1,8 млрд загалом (зараз є лише 100 млн). Так само і Центри культурних послуг – тут необхідно мати принаймні 500 млн грн".
Також Кравчук згадала про важливість збільшення фінансування Українського інституту книги – за її словами, на 575,9 млн грн, з яких 183 млн грн має бути спрямовано суто на оновлення бібліотечних фондів (зараз на УІК закладено 152,5 млн грн).
Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики також подав правки на збільшення фінансування:
- Українського культурного фонду – на 142,3 млн грн (передбачено 700,3 млн грн)
- Національних театрів – на 812 млн (наразі у проєкті – 1,6 млрд грн)
- Національних музеїв, державних бібліотек та просвітницьких центрів – на 1,25 млрд грн (у проєкті 1,4 млрд грн)
- Державного агентства України з питань кіно – на 1,4 млрд грн (зараз – 673 млн грн)
- На збереження національної спадщини (державні заповідники) – на 1,67 млрд грн (зараз – 542 млн грн)
- На відновлення та збереження національної пам’яті, музей Революції Гідності – на 375,3 млн грн (зараз – 136,3 млн грн)
- Національної суспільної телерадіокомпанії України (за умови спрямування цих коштів на ринок – тобто замовлення контенту у незалежних продакшенів) – на 523,4 млн грн ( зараз 1,87 млрд грн, які йдуть переважно на зарплати, комуналку і сплату ліцензійних зборів)
- Театрам, Держкіно - по 2 млрд. грн, на Велику реставрацію - 3 млрд, на УКФ та УІК - 1,5 млрд.
- На міжнародний імідж України (Український інститут) – на 43,5 млн грн (зараз – 74 млн)
- Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, яка є єдиним державним регулятором, що здійснює захист інформаційного простору (що особливо критично в умовах гібридної війни) – на 142,4 млн грн (зараз – 123,6 млн грн).
Також, за словами народної депутатки, пропозицію Дмитра Нальотова "виділити на розвиток туризму (ДАРТ) приблизно 993,9 млн грн", підтримали всі.
Комітет гуманітарної та інформаційної політики відхилив урядовий законопроєкт, який пропонує прирівняти у статусі директорів та працівників бібліотек і музеїв закладів вищої освіти до комірників та асистентів.
"Ми з колегами були, м’яко кажучи, здивовані цією ініціативою Кабміну загалом і, зокрема, через реальну правову колізію. Адже у серпні минулого року ми ухвалили законопроєкт, яким якраз і внесли директорів та працівників музеїв при закладах вищої освіти до основних посад науково-педагогічних працівників".
Кравчук зазначила, що мета урядового законопроєкту досить сумнівна і "враховуючи специфіку роботи бібліотек та музеїв, що залучені майже в усі етапи наукового процесу, у світовій практиці вони мають статус центрів досліджень, якими країна пишається".
Що відомо
Цьогоріч у проєкті держбюджету на 2022 рік на забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи та популяризацію української літератури у світі заклали 152,5 млн грн. Це майже така ж сума, як і минулого року — у 2021 під цю статтю виділили 151,6 млн.
Народна депутатка від фракції "Голос" Інна Совсун заявила, що на цьогорічні бібліотечні закупівлі не передбачене державне фінансування: "В бюджеті на 2022 рік на бібліотечні закупівлі закладено 0 грн. Нуль".
Також Совсун пише, що щороку на закупівлю книжок з бюджету виділяється все менше грошей:
- у 2018 — було 121 млн грн;
- 2019 — вже 87 млн грн;
- 2020 — 48 млн грн;
- 2021— 50 млн грн.
- Директорка Інституту книги Олександра Коваль заявила, що УІК у 2022 році сподівається отримати 183 млн грн на книги для бібліотек.
- У 2021 році планувалася закупівля на 50 мільйонів гривень, а також передбачалися гранти на придбання сучасної української літератури. Їх отримували публічні бібліотеки, які за власною ініціативою подавали заявки на отримання гранту.
- Видавець Олександр Красовицький в інтервю Суспільне Культура розповів, що недофінансування трапляється щорічно. Він зазначив, що з точки зору видавців, і з точки зору бібліотек сума, яку книжкова сфера отримує від держави, приблизно в шість разів менше потрібної.
- Євгенія Кравчук, народна депутатка фракції "Слуга народу", розповідала Суспільне Культура, що варіант бюджету, який зайшов у Верховну раду, — це винятково пропозиція авторства Міністерства фінансів і Міністерство культури і такі інституції, як Український інститут книги, подавали значно більшу пропозицію.
Читайте також
Не підтримаємо бюджет, якщо не будуть збільшені видатки на культуру, — Кравчук
На бібліотечні закупівлі у 2022 році можуть не виділити кошти з держбюджету. Що відбувається
Директорка Інституту книги: сподіваємося отримати 183 млн грн на книги для бібліотек
"У шість разів менше нормальної суми". Інтерв'ю Красовицького про держфінансування книжкової сфери
"На кіно витрачають 5 млрд, а на книжкову галузь 152 млн". Степурін про закупівлю книг у бібліотеки
