Міжнародний Реєстр збитків для України відкрив можливість фіксувати пошкодження, знищення або втрату культурних цінностей, зокрема музейних предметів, колекцій, архівів, бібліотек та об'єктів культурної спадщини. Експертка Ольга Сагайдак наголошує, що наразі це передусім механізм документування збитків, а не безпосередньої виплати компенсацій.
Про це голова правління Коаліції дієвців культури Ольга Сагайдак розповіла в етері Радіо Культура.
3 вересня Реєстр збитків відкрив дві нові категорії заяв — B2 та C2. Вони стосуються пошкодження, знищення або втрати об'єктів чи будівель, які належать до культурних цінностей. Подати заяву можна через портал «Дія».
До категорій належать як нерухомі, так і рухомі культурні цінності. Зокрема, йдеться про
- архітектурні та монументальні об'єкти;
- архіви;
- бібліотеки;
- музейні сховища;
- музейні предмети;
- колекції;
- картини;
- скульптури та релігійні предмети.
Також можна фіксувати втрати об'єктів, внесених до списків ЮНЕСКО або міжнародних переліків культурних цінностей, що перебувають під загрозою.
За словами Сагайдак, поява цих категорій є важливим кроком для документування злочинів проти культурної спадщини.
«Документування руйнувань, втрат, викрадених культурних цінностей є надзвичайно важливим», — сказала вона.
Водночас експертка звернула увагу на проблеми, які можуть виникнути під час подання заяв. Зокрема, вона зазначила, що значна частина культурних цінностей перебуває не в державній, а у приватній або корпоративній власності.
«У нас немає реєстру культурних цінностей як таких. І це може бути колізія», — сказала Сагайдак.
Ще однією проблемою вона назвала відсутність повної інформації про культурні цінності в українських реєстрах. За словами експертки, два реєстри, нерухомої культурної спадщини та музейних цінностей, запустили в експериментальному режимі, однак вони поки містять обмежену кількість об'єктів.
Окремим викликом може стати оцінювання вартості збитків. Реєстр передбачає можливість вимагати компенсацію повної вартості знищених, безповоротно втрачених або незаконно вивезених культурних цінностей, а також витрат на ремонт, реставрацію, консервацію, реконструкцію, евакуацію, захист, пошук, повернення та реституцію втрачених цінностей.
Сагайдак вважає, що визначити вартість деяких предметів буде складно через особливості українського ринку культурних цінностей.
«З якими цінами порівнювати, коли ми говоримо, що та чи інша картина вкрадена чи статуя знищена? Це буде великим викликом», — сказала вона.
На її думку, Україні необхідно розробити методологію оцінювання таких збитків. Зокрема, потрібно визначити, на який момент розраховувати вартість: до повномасштабного вторгнення, на момент подання заяви чи з урахуванням майбутньої вартості культурної цінності.
Сагайдак також звернула увагу на збитки, які складніше виміряти грошима. Йдеться про втрату доступу людей до власної історії та культури через знищення або переміщення музеїв, бібліотек, архівів та інших культурних установ.
«В нас уже росте покоління молодих людей, які не можуть відвідати музей, які не можуть ознайомитися зі своєю локальною або національною культурною спадщиною», — сказала вона.
За словами експертки, цей аспект також має враховуватися під час міжнародного розгляду злочинів проти української культурної спадщини.
Вона навела як приклад знищення музеїв у прифронтових містах. Частину музейних предметів вдається евакуювати, що дозволяє зафіксувати їхній стан та витрати на майбутню реставрацію. Водночас у знищених музеях можуть бути втрачені облікові документи та книги, що ускладнює встановлення переліку втрачених предметів.
Попри ці проблеми Сагайдак вважає появу нових категорій важливим початком.
«Все одно добре, що початок закладений і що така опція з'явилася», — сказала вона.
Реєстр збитків є першим етапом майбутнього міжнародного механізму компенсації. Сам реєстр не здійснює виплат, а збирає та фіксує заяви про завдані збитки для подальшого розгляду питання про компенсації.
Міжнародний реєстр збитків, створений Україною, Євросоюзом та ще 43 країнами світу зі штаб-квартирою в Гаазі у Нідерландах, є одним із ключових міжнародних механізмів для майбутнього відшкодування.
У грудні 2025 року Рада Європи створила Комісію з розгляду заяв для відшкодування збитків, завданих російською агресією. Станом на сьогодні 38 держав та ЄС підписали конвенцію. Триває процес, необхідний для запуску її роботи.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
