У межах виставки «Не питаючи дозволу», присвяченої мистецтву 2004–2014 років, PinchukArtCentre запропонував відвідувачам поділитися власними спогадами про цей період. У підсумку було зібрано понад 1200 рукописних записок, які стали частиною експозиції.
Про це йдеться у пресрелізі, наданому Суспільне Культура.
Глядачі залишали ностальгічні згадки про курс долара, родинний відпочинок у Криму та Бердянську, атмосферу чемпіонату «Євро-2012», студентські роки, перше кохання та народження дітей. Окреме місце зайняли історії про втрати та улюблені місця в рідних Херсоні й Донецьку.
Щоб ініціювати розмову, куратори повернули частину цих спогадів безпосередньо в простір експозиції. На стіні пам'яті одночасно розміщені 100 записок, які змінюватимуться щотижня. Поруч із ними буде книга, де всі охочі можуть написати відповідь на спогад невідомої людини, який їх найбільше зачепив.
Команда PinchukArtCentre зазначає, що їхня головна мета — зрозуміти, як саме глядачі переживають виставку та які внутрішні питання вона в них відкриває.
«Класична експозиційна модель — це інструмент для фокусування уваги. Але він вибудуваний навколо монологу: інституція говорить, глядач слухає. Коли ми хочемо натомість чути людей, класичної моделі стає замало», — зазначає Ольга Шишлова, заступниця артдиректора та керівниця публічних програм PinchukArtCentre.
Вона додає: «Ми хочемо додати ще один вимір: зустріч людей одне з одним довкола цього мистецтва. Через фрагменти пам'яті глядачі вступають у комунікацію, доповнюючи висловлювання художника чи художниці власним досвідом».
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
