В український прокат 9 липня вийшов лайвекшн-фільм "Ваяна". Спеціально для Суспільне Культура кінооглядачка Олександра Поворозник розповідає, чи варто студії було "оживляти" історію Ваяни та її друзів, і яким чином Двейну Джонсону вдалося погано зіграти героя, якого буквально з нього малювали.
У 2016 році Disney випустив "Ваяну" — один із найяскравіших і найбільш цілісних своїх мюзиклів останнього десятиліття. Фільм не просто став комерційним хітом, а й запропонував сучасній аудиторії потужну історію про ідентичність, зв'язок із предками та відповідальність перед океаном, загорнуту в динамічну пригодницьку оболонку з полінезійським колоритом. Саундтрек Ліна-Мануеля Міранди (творця "Гамільтона" — найбільш впливового бродвейського мюзиклу останніх десятиліть), харизматичний Мауї у виконанні Двейна Джонсона та головна героїня, яка не чекала на принца, а сама правила човном та рятувала своє плем'я.
Окрилені таким успіхом, Disney незабаром випустили сиквел до оригінальної стрічки, але друга частина "Ваяни" отримала прохолодні відгуки критиків. Та Disney було не зупинити: студія вирішила, що час повернутися до цього світу втретє, вже у форматі ігрового кіно.
Нова "Ваяна" — це, по суті, майже дослівне, кадр-у-кадр відтворення оригінального мультфільму, тільки виконане в техніці ігрового кіно. Здається, головним завданням творців було не переосмислити історію, не поглибити її культурний шар чи додати щось суттєво нове, а просто переробити вже наявні сцени в максимально реалістичному вигляді.
У підсумку ми отримуємо дивне гібридне творіння: ніби хтось запустив потужну програму ШІ з командою "зроби те саме, тільки з живими акторами та фотореалістичною графікою". Магія анімації зникла, а натомість з'явилася комерційна та приливна естетика, немов прямісінько запозичена з реклами Bounty. Гумор, який працював в оригіналі саме завдяки формату анімації, тут виглядає гротескним, а милий та дурнуватий півник Ай-Ай, який так полюбився фанатам оригіналу, перетворився на анатомічну аномалію з "мультяшними" пропорціями та фотореалістичними текстурами.
Найбільш болючим розчаруванням стає Двейн Джонсон у ролі Мауї. Саме той актор, чия харизма та енергія ідеально пасували напівбогу-трюкачу в оригіналі, тут виглядає дивно неприродно. Фізична присутність на екрані, здавалось би, мала посилити образ, але відбувається протилежне: Джонсон ніби не потрапляє у свою ж роль. Жести, інтонації, внутрішня енергетика — усе виглядає награним, немов перед нами не надто талановитий аніматор, якого попросили зіграти роль Мауї на дитячому дні народженні. Там, де в мультфільмі був вибуховий, самоіронічний і водночас епічний персонаж, тут ми бачимо актора, який виконує рухи, але не проживає стан. Харизма випаровується, а разом з нею — і віра в те, що перед нами напівбог, який попри всі свої недоліки та хвалькуватість викликає любов уже з перших кадрів.
Коли Disney уперше анонсували ігрову адаптацію "Ваяни", ходили чутки, мовляв, Джонсон хоче продати студії права на використання ШІ своєї подоби, аби Мауї можна було відзняти без його фізичної присутності на знімальному майданчику. Зрештою протести акторської та сценаристської спілки завадили Джонсону продати Disney свою цифрову копію, але готовий продукт все одно виглядає так, немов Джонсона просто згенерували на екрані, домалювавши йому недолугу перуку.
Справи з акторською грою Кетрін Лаґаї суттєво кращі — молода акторка вочевидь сповнена ентузіазму до проєкту, — але це не допомагає сценарію, який змушує акторів просто відтворювати рухи своїх мальованих героїв.
Робити непотрібні продовження своїх успішних проєктів — давня корпоративна традиція Disney, але принаймні колись студія дозволяла своїм режисерам та сценаристам гратися з першоджерелом, деконструюючи та пародіюючи оригінальні мультфільми чи показуючи точку зору персонажів другого плану. У випадку з "Ваяною" немає цікавих сценарних експериментів, а ті рідкісні сцени, що відрізняються від анімованого першоджерела, виглядають зайвими та сірими. Пролог-передісторія про те, як Мауї випадково приніс до островів темряву, у мультфільмі був стилізований під полінезійські народні малюнки. Тут він стає черговою безликою CGI-сценою, яка могла слугувати початком будь-якого фентезійного фільму середньої руки.
Проблема, однак, значно глибша за ліниву акторську гру Джонсона чи невдале поєднання комп'ютерної графіки та реалізму. Головне питання, яке виникає після перегляду: навіщо цей фільм взагалі зняли? Оригінальна "Ваяна" не мала очевидних сценарних дір, застарілих меседжів чи візуальних архаїзмів, які б вимагали термінового ремейку. На відміну від деяких класичних анімаційних тайтлів, які справді виграли б від переосмислення, тут історія була цілісною і сучасною. Тому лайвекшн-версія сприймається не як логічний розвиток цікавої франшизи, а як жадібне корпоративне рішення — яким би вторинним (чи то, третинним) не був фільм, у світі вистачає семирічних дітей, які затягнуть батьків у кіно на стрічку про улюблену героїню та її друзів.
Відсутність сміливості відійти від оригіналу (хоча б на крок!) позбавляє стрічку власної ідентичності. Хімія між персонажами ледь відчутна, музичні номери, попри технічну досконалість, просто повторюють оригінальні сцени з мультфільму, але з меншою стилізацією, а візуальний ряд, хоч і красивий, часто виглядає холодним і штучним. Океан, який у мультфільмі був живим, тут перетворюється просто на дорогу CGI-воду.
Зрештою, цьогорічна "Ваяна" — лише симптом ширшої проблеми сучасного Disney: замість того аби ризикувати та створювати нові історії, студія дедалі частіше займається ретельно відполірованим копіюванням власного репертуару. Можна посперечатися щодо того, чи така стратегія взагалі має шанси на успіх, але "Ваяна" — точно не аргумент на її користь.
Рубрика "Рецензії" публікує огляди й критичні тексти на мистецькі твори та інші культурні події.
Матеріали відображають особисту позицію авторів тексту. Думки, висловлені у текстах, не обов’язково збігаються з позицією редакції.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
