Творчість часто стає простором для перевтілення та пізнання себе через образи, які митець приміряє на себе. Для музиканта образ, який запамʼятовується, так само важливий, як і музичні навички. В історії популярної музики є безліч прикладів, коли учасників брали до гурту через їхню харизму, а не вміння співати чи грати на інструментах.
Один зі способів створити яскравий образ на сцені — це вдягти маску. У такий спосіб можна як і приховати власну особистість, так і підкреслити її, надавши нової форми тим рисам, які хочеться проявити у власній музиці.
Більше про артистів, які побудували свої сценічні образи, сховавши обличчя під маскою — у новому тексті Вінстона Вона на Суспільне Культура.
Фейс-контроль
Я впевнений, що Daft Punk багато в кого з наших читачів асоціюється з дитинством або юністю. Особисто для мене це був, мабуть, перший контакт з електронною музикою.
Електронні танцювальні проєкти, де учасники носять маски, зараз не здаються чимось новим — відразу згадується відносно нещодавня поява французького електронного артиста та саундпродюсера Gesaffelstein на церемонії вручення "Ґреммі", на яку він прийшов у масці, що є хромованою копією його власного обличчя. Або феномен диджея та саундпродюсера Marshmello, який очолював чарти у 2016–2017 роках, але впродовж довгого часу не було відоме ані його справжнє ім'я, ані те, як він виглядає. Можна сміливо сказати, що і Marshmello, і Gesaffelstein завдячують своїми образами саме Daft Punk.
Гі-Манюель де Омем-Крісто і Тома Бангальтер познайомилися ще у школі, грали разом в індірок-гурті Darlin’, а потім почали виступати разом як хаус-дует, який ми знаємо як Daft Punk. Хоча називати їхню музику лише словом "хаус" було б помилкою, адже різних інших жанрів у їхніх чотирьох альбомах приблизно стільки ж, скільки й хаусу. Фанку та диско в деяких альбомах взагалі навіть більше, ніж хаусу.
З самого початку дует давав виступи без масок, а ближче до релізу дебютного альбому впізнавані шоломи для гурту розробив дизайнер Тоні Гарднер, який до того працював над "Сімейкою Аддамсів" Баррі Зонненфельдта, "Армією темряви" Сема Реймі та іншими фільмами як художник з гриму і декорацій. Через те що у свій "незамаскований" період Daft Punk майже не були відомі поза паризьким андеґраундом, загадка довкола їхніх облич збереглася, а фотографії з ранніх виступів були рідкістю.
А от чиє обличчя ми ще не бачили, то це обличчя німецької диджейки Horsegiirl (стилізовано як horsegiirL). На її лиці — надзвичайно складна та реалістична маска у формі обличчя коня, а в більшості текстів її пісень є згадки коней. Навіть на інтерв'ю вона приходить в образі та говорить про те, як їй живеться як "дівчині-конячці". Усе, що про неї відомо, здається частиною образу.
За наявною інформацією, справжнє ім'я Horsegiirl — Стелла Сталліон. Але є підстави вважати, що це іще один псевдонім, який використовує артистка, адже прізвище перекладається з англійської як "жеребець". Тож або особистість Horsegiirl приховується аж за двома шарами псевдонімів, або ж їй дуже пощастило з прізвищем.
Свою першу популярність вона отримала у TikTok, де її сингл My Barn, My Rules має декілька сотень тисяч відео. Horsegiirl працює у такому піджанрі техно, як хепі-хардкор, назва якого каже сама за себе: це швидка, майже агресивна музика, сповнена веселих мелодій та наївних і позитивних текстів. У своєму образі horsegiirL виступила на HÖR — одній з найавторитетніших радіостанцій для електронних музикантів, а також випустила декілька спільних робіт із Joost та MCR-T.
Якщо шукати анонімні образи українських музичних виконавців, першою на думку спадає Klavdiia Petrivna. Впродовж декількох місяців співачка не показувала обличчя, чим сильно інтригувала публіку. Завдяки таємничому образу їй вдалося продати квитки на два сольних концерти в Палаці спорту, а також сколихнути громадськість своєю першою появою на концерті Артема Пивоварова, де вона виконала спільний з артистом трек "Барабан". Втім, після розкриття особистості Клавдії Петрівни на другому концерті в Палаці спорту інтерес до неї сильно впав, хоч іноді їй і вдається завіруситися з новими сніпетами в TikTok.
Обличчя вулиці
Хіпхоп як жанр завжди спирався на автентичність і чесність перед самими собою. Втім, і серед реперів були артисти, які приховували обличчя під масками як художній жест.
Насамперед варто згадати MF Doom (стилізовано як MF DOOM) — репера та саундпродюсера з Нью-Йорка, відомого за різними псевдонімами та образами, які об'єднувала металева (іноді пластикова) маска, схожа на передню частину шолома Максимуса з фільму "Гладіатор" Рідлі Скотта. MF Doom позиціював себе як "лиходія" у світі хіпхопу і часто акцентував увагу на тому, що йому не подобалося у популярному та комерційному репі. Безсенсовні конфлікти всередині індустрії, іміджевість та відсутність глибини й експерименту — це те, у чому він вбачав найбільші проблеми хіпхопу свого часу.
До свого лиходійського образу він ставився з іронією, часто семплуючи фрагменти з мультфільмів про супергероїв. Особливо часто в його треках можна почути семпли з мультсеріалу про Фантастичну Четвірку, адже головним ворогом цієї команди супергероїв був Доктор Дум, імʼя якого має очевидну схожість з псевдонімом самого MF Doom. Як і сам артист, Доктор Дум у коміксах носить металеву маску.
Популярність до артиста прийшла після спільного альбому Madvillainy з бітмейкером Madlib. Це хороша стартова точка для знайомства з творчістю MF Doom. Цей альбом охоплює як рефлексію про хіпхоп-культуру та життя афроамериканської спільноти, так і особисті почуття артиста на ліричних треках.
Хоч MF Doom і співпрацював з багатьма різними саундпродюсерами, він сам був талановитим бітмейкером та продюсером. Багато молодших МС починали читати реп саме на його інструментали, які MF Doom зібрав у антології Special Herbs + Spices. Появи The Weeknd на сцені у металевій масці також часто розцінюють як омаж образам MF Doom.
В українському репі також є персонаж, який приховує власне лице і намагається іронізувати над драмою в музичній індустрії та кліше жанру. До повномасштабного вторгнення багато кого цікавило одне питання: хто такий Krechet? Анонімний репер випускав альбоми з незвичною продуктивністю — іноді по 2–3 на рік, між альбомами стабільно випускаючи сингли. Навіть зараз у нього виходить музика, утім, вона збирає вже набагато менше уваги, аніж у 2020 та 2021 роках.
Krechet активно іронізує над жанром репу та над правилами шоубізнесу, але чомусь це не виглядає так само переконливо, як у MF Doom. Все-таки Krechet попри свою анонімність здається не аутсайдером, а навпаки — частиною шоу-бізнесу. На користь цього свідчать його фіти з Morphom, Alina Pash та XXV Кадр. Натомість ближче до образу саркастичного репера-аутсайдера в масці підібрався артист III Natura, про якого ми згадували у добірках релізів.
Власного анонімного персонажа має і гурт Kalush. Килиммен (справжнє ім'я — Влад Курочка) виступає у Kalush танцюристом-бібоєм та не має стосунку до безпосередньо музики гурту. Лейбл Enko також наголошує на тому, що не слід плутати Килиммена з Carpetman — виконавцем, який виглядає майже ідентично та випускає пісні англійською мовою.
Варто згадати й Людину-кота (інші псевдоніми — Чьорний, Mista Frokk), учасника етнопоп-гурту Pazyki Z Franeka. За більш ніж 10 років існування гурту ні про ім'я, ані про обличчя Чьорного досі нічого не відомо.
І якщо для більшості вищевказаних іноземних та українських виконавців маска — це скоріше особистий бренд, то грим учасників детройтського реп-дуету Insane Clown Posse породив цілу субкультуру. Фанати ICP називають себе джаґґало (анг. juggalo) та з'являються у клоунському гримі на концертах гурту та субкультурних тусовках. Свій стиль Insane Clown Posse характеризують як гороркор. Гороркору характерне обігрування сюжетів казок та різноманіття попкультурних посилань, зокрема на фільми жахів.
Утім, теми треків не обмежуються попкультурними та міфологічними сюжетами, а й часто порушують суспільно важливі теми. Наприклад, в одному з найбільших хітів To Catch a Predator гурт читає про самосуд над педофілами, чим засуджує насильство над неповнолітніми. Музично в Insane Clown Posse та інших гороркор-колективів можна прослідкувати елементи репкору та ню-металу.
Між музикою та перформансом
Клоунський грим та маски взагалі є доволі поширеним способом виділитися серед інших гуртів. І американський експериментальний джазовий дует ClownC0re вже понад 10 років успішно шокує слухачів в інтернеті та на живих виступах. Особи учасників гурту достеменно невідомі, хоча інтернетом ширяться здогадки, що за клоунськими масками ховаються Луі Коул із джазфанкового гурту Knower та саксофоніст Сем Гендел.
Хоча ClownC0re найчастіше характеризують як саме джазовий колектив, їхнім трекам також властиві ознаки ґрайндкору та металу. У німецькому журналі Metal Hammer гурт назвали "далеким від будь-яких жанрів", і рецензії від інших медіа не суттєво відрізняються від вердикту Metal Hammer.
Дія відеокліпів ClownC0re відбувається де завгодно, крім призначених для цього місць. Хоч перше відео гурту під назвою Surreal Cereal і було записано на репетиційній базі, далі їхня екстремальна музика звучала на кухні фастфуд-ресторану, у мінівені та навіть біотуалеті. На концертах ClownC0re не покидають тісного шатра, яке стоїть на сцені, поки у залі відбувається шалений слем.
І якщо про справжні імена учасників ClownC0re є принаймні якісь здогадки, то про учасників квебекського матрок-дуету Angine de Poitrine відомо іще менше. Учасники гурту називають себе іменами Хн де Пуатрин (гітара) та Клек де Пуатрин (барабани) і носять маски з пап'є маше. Костюми Хн і Клека покриті цятками та смугами, а їхня назва з французької перекладається як "стенокардія". Таким чином гурт порівнює ритміку своєї музики з ритмікою серця, ураженого хворобою.
Angine de Poitrine здобули свою популярність після виходу лайву на KEXP, де гурт виконав матеріал з обидвох своїх альбомів Vol.1 та Vol. II. Гротескні костюми не могли не привернути увагу публіки, але не тільки вони змусили усіх говорити про Angine de Poitrine. Нестандартного звучання гурт досягає використанням мікротональної гітари. Завдяки цьому інструменту можна відтворювати звуки на таких частотах, на які не здатні звичайні гітари. Якщо казати простіше, завдяки більшій кількості ладів, октава на цій гітарі ділиться не на 12 рівних частин (напівтонів), а на 24 (чвертьтони). Через це гітари й звучать так незвично, що сильно розширює можливості для музичних рішень.
Зараз в YouTube відеоесеїв про Angine de Poitrine навіть більше, ніж записів виступів гурту. А ще нещодавно вони очолили чарт Viral у Spotify. Також якщо ввести запит Angine de Poitrine у Google, екран покриється цятками, які нагадують костюми учасників гурту.
Також варто згадати одного з перших музикантів, які в західній музиці запам'яталися виступами у масках, — Френка Сайдботтома, персонажа, створеного та втіленого британським музикантом Крісом Сіві, який до того був відомий як фронтмен панк-рокового гурту The Freshies. Зі спокенвордового треку Frank Talks To Chris (Conversation) з безіменного мініальбому The Freshies 1984 року і пішов образ Френка — комічного персонажа з головою з пап'є-маше.
Френк був наївним та старомодним попспіваком, який у віці 35 років досі жив із мамою. З появою Френка Сайдботтома Сіві розширив свою творчість, додавши до музики елементи перформансу. В образі Френка він не тільки давав концерти та записував альбоми, але й вів власне телешоу Frank Sidebottom's Proper Telly Show in B/W (укр. "Пристойне чорно-біле телешоу Френка Сайдботтома"), яке було пародією на популярний формат лейтнайт-шоу.
Історію Кріса Сіві та Френка Сайдботтома вільно адаптував режисер Ленні Абрамсон у своєму фільмі "Френк" 2014 року. Дія фільму відбувається у сучасній Ірландії, а у Френка за сюжетом немає справжнього імені, і впродовж майже усього фільму він не знімає маску з голови. Хоч в основу фільму і лягли спогади про Кріса Сіві, загадковий головний герой Френк (Майкл Фассбендер) також має схожість із музикантами Даніелем Джонстоном та Капітаном Біфгартом.
Українській експериментальній сцені також не бракує унікальних музичних проєктів, оригінальних як за звучанням, так і за образами та масками.
Першими на думку приходять "Фоа Хока", яких часто називають першим індастріал-гуртом України. Цей гурт завжди існував на перетині музики, перформансу, поезії та інших видів мистецтва і за понад 30 років існування встиг зібрати віддану фанбазу. Гурт був частиною діаспорського лейблу Koka Records, до якого також належали такі колективи, як "Цукор Біла Смерть", "Коллежский Асессор", Ivanov Down та інші. Їхні костюми містять в'язані елементи, уламки іграшок, елементи БДСМ-костюмів та маски, натхненні стимпанком і етномотивами.
Визначити стиль "Фоа Хоки" складно, але не впізнати їх неможливо. Відомо про співпрацю гурту з харківським художником та дизайнером Бобом Бассетом, який розробляв маски для Slipknot, а також співпрацював з Korn, Авріл Лавін і Ghost.
На різних київських івентах, присвячених експериментальній електроніці, можна побачити у лайнапі художника та електронного артиста Костянтина Повєду. Окрім роботи з модулярними синтами (які він часто виготовляє сам), він також займається виготовленням авторських масок для своїх виступів. У створенні дизайну маски він враховує, як саме звучатиме його музика на тому чи іншому виступі.
Бажання приховати обличчя маскою властиве представникам усіх музичних жанрів, адже для музикантів власне обличчя є таким самим засобом творчої виразності, як і гітара, синтезатор або програма, в якій вони зводять власну музику. Маски дають ще більше творчої свободи тим, хто хоче не тільки створювати музику, а і виглядати, як та музика, яку вони випускають.
Чи впливає такий засіб самовираження на звучання музики? Аж ніяк. Але на історію музики у глобальнішому масштабі — цілком може. Ми не знаємо, чи стали б підходи до семплінгу Daft Punk або MF Doomʼа настільки ж революціями, якби ті виступали не в масках. І чи так само сміливо б звучав індастріал "Фоа Хоки", якби не їхні еклектичні костюми? Можливо, спадок цих артистів хтось все одно помітив би, але сумніваюся, що без впізнаваних образів вони створили б більший резонанс.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
