Перейти до основного змісту
Жанна Кадирова представила в Берліні відеоінсталяцію про наслідки підриву Каховської дамби

Жанна Кадирова представила в Берліні відеоінсталяцію про наслідки підриву Каховської дамби

Ілюстрація з роботи Жанни Кадирової
Ілюстрація з роботи Жанни Кадирової. Facebook/Galleria Continua

Українська художниця та лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка Жанна Кадирова представила на престижному фестивалі CTM у Берліні масштабну відеоінсталяцію The Forest. Робота досліджує наслідки підриву Каховської ГЕС через образ "лісу, що виріс на воді", та апелює до 70-річної історії нищення української ідентичності в регіоні.

Про це художниця розповіла в інтерв'ю на Радіо Культура.

За її словами, над проєктом вона працювала два роки. Він складається з двох великих відеопроєкцій і тринадцяти малих екранів, розміщених на півкруглому столі з супровідними матеріалами. Інсталяція розповідає про історію Великого Лугу, будівництво Каховської дамби, її підрив, екологічну катастрофу в Херсонській області, окупацію Лівобережжя Дніпра та роздуми про майбутнє регіону.

Центральним елементом інсталяції є дюралюмінієвий човен довжиною понад п'ять метрів. Художниця встановила його в Запорізькій області, поблизу Хортиці, на висоті чотирьох метрів — саме там, де раніше був рівень води Каховського водосховища.

Тепер човен височіє над молодим лісом, що за лічені місяці заповнив пустелю, яка утворилася після теракту росіян.

"Він стоїть так, щоб глядачі уявили, ніби він у повітрі — на верхівках молодих дерев. Ці дерева хитаються, як зелені хвилі. Це спостереження за найбільшим молодим лісом, який зараз зростає в Європі. Його площа — понад дві тисячі квадратних кілометрів, у це тяжко повірити, поки не побачиш на власні очі", — розповідає Жанна Кадирова.

Відеоматеріали, які представлені в інсталяції, фіксують зміну пір року та щоденний ритм природи: один ролик показує рік за 15 хвилин, інший — місяць за годину. Частину архівних матеріалів для інсталяції надали з "Довженко-Центру".

Кадирова зазначила, що для іноземної аудиторії проєкт став відкриттям масштабів катастрофи.

"Люди чули про підрив Каховської ГЕС, але не уявляли, що площа нового лісу перевищує дві тисячі квадратних кілометрів", — сказала вона.

Художниця наголосила, що так зване насильство над цією територією почалося задовго до 2023 року.

"Знищення почалося ще 70 років тому, коли збудували дамбу. Тоді було знищено давній ліс, села і значну частину культурної спадщини — зокрема місця, пов’язані із запорозькими січами", — зазначила Кадирова.

Окрім виставки у Берліні, Жанна Кадирова готується представляти Україну на Венеційській бієнале 2026 із проєктом "Гарантії безпеки". У центрі павільйону буде встановлено 2,5-метрову бетонну скульптуру оленя, яку евакуювали з Покровська у 2024 році.

Скульптура, що колись стояла на постаменті від радянського ядерного літака, тепер подорожує світом як "біженка", нагадуючи про 30-ту річницю Будапештського меморандуму та невиконані обіцянки світової спільноти.

"Через цей об’єкт ми говоримо про те, що Україна роззброїлася, отримала гарантії — і що отримала натомість", — сказала Кадирова.

Про Жанну Кадирову

Жанна Кадирова — українська художниця і скульпторка. Учасниця групи "Р. Е. П." ("Революційний Експериментальний Простір"), яка виникла під час української Помаранчевої революції в Києві 2004 року.

Її роботи були представлені на виставках у Відні, Парижі, Монако, Будапешті, Сан-Паулу та Давосі, на художніх ярмарках у Нью-Йорку і Маямі. Авторка нагороджена премією імені Казимира Малевича та Національною премією PinchukArtCentre.

З 2017 до 2020 року Жанна працювала над відомим мистецьким проєктом Market, в межах якого створювала скульптури харчових продуктів із будівельних матеріалів: серію презентували на 58-й Венеційській бієнале.

У 2022 році, перебуваючи на Закарпатті, створила проєкт "Паляниця" з розрізаного річкового каменю у формі традиційного українського хліба. Проєкт названий як однойменне слово-шиболет, яке не можуть правильно вимовити росіяни, саме за цим словом на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну відбувалась мовна ідентифікація свій-чужий.

У 2025 році отримала Шевченківську премію у номінації "Візуальне мистецтво" за виставку "Траєкторії польотів", ставши першою жінкою за останні двадцять років, яка отримала цю нагороду.

Вона також перша лавреатка премії Her Art Award Всесвітньої виставки Art Paris і цьогорічна представниця України на 61-й Венеційській бієнале.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

Топ дня
Вибір редакції
На початок