Львівська національна опера повертає в репертуар постанову "Золотий обруч" за твором композитора Бориса Лятошинського.
Про це стало відомо з сайту театру.
В оголошенні зазначається, що це перша постанова "Золотого обруча" з часів відновлення незалежності України. Прем'єра опери на сцені театру відбулася 55 років тому — у квітні 1970-го.
"Відкрити для себе «Золотий обруч» сьогодні означає побачити одне з найяскравіших облич української опери. Незвичне, глибоке, справжнє. У її серці — вічна історія про свободу, гідність і силу духу. І про те, як залишатися людьми навіть у найтемніші часи", — наголошує музикознавиця Наталя Мендюк.
Режисером "Золотого обруча" став Іван Уривський, відомий такими хітами української театральної сцени, як "Конотопська відьма", "Калігула", "Марія Стюарт", "Пер Гюнт" тощо.
Хормейстером-постановником є Вадим Яценко — заслужений артист України, керівник хору "Гомін".
Диригент-постановник новинки — Іван Чередніченко, художниця з костюмів — Дарія Біла. Сценічний рух для "Золотого обруча" ставить Павло Івлюшкін, світло та грим — Олександр Мезенцев та Юрій Кульчицький відповідно.
Головні ролі у виставі виконують: Тарас Бережанський / Юрій Трицецький (Захар Беркут); Михайло Малафій / Олександр Черевик (Максим Беркут); Юрій Шевчук / Роман Страхов (Тугар Вовк); Людмила Корсун / Маріанна Цвєтінська (Мирослава) та інші.
Про оперу "Золотий обруч"
Борис Лятошинський розпочав роботу над оперою в середині 1920-х. За основу лібрето він обрав історичну повість Івана Франка "Захар Беркут" — про боротьбу карпатської громади села Тухля проти монголо-татарської навали у XIII столітті.
Уперше оперу поставили 26 березня 1930 року в Одесі під назвою "Захар Беркут". Зрежисував її Семен Бутовський, диригував Самуїл Столерман, сценографію створила І. Назарова. Спектакль показали кілька разів у другій половині сезону 1929–30 років. Однак у наступному сезоні оперу не поновили.
У жовтні 1930 року опера з'явилася в Києві — вже як "Беркути" (режисер Володимир Манзій, диригент Лев Брагінський, сценограф Олександр Хвостенко-Хвостов). Там її показували з три місяці, а востаннє опера прозвучала 28 грудня під керівництвом самого Лятошинського.
Далі опера перекочувала у Харківську державну оперу. Виставу створили режисер Микола Фореггер, диригент Арнольд Маргулян і сценограф Анатоль Петрицький. Утім, її зняли з репертуару після шести показів. Твір розкритикували в пресі. Звідтоді перша редакція опери більше не з'являлася на сцені.
Згодом Борис Лятошинський вимушено створив московську редакцію опери – із вагомими ідеологічними правками. Він прибрав національні особливості, релігійні мотиви, акцентував увагу на класовій боротьбі.
У середині 1960-х з'явилася ще одна версія, ініційована головним диригентом Київської опери Костянтином Симеоновим. Але на сцені її так і не поставили.
У 1966-му до партитури опери Бориса Лятошинського звернувся головний диригент Львівського оперного театру Юрій Луців. Він зробив власну редакцію твору, узгодивши всі зміни з Лятошинським. Прем'єра опери на сцені театру відбулася у квітні 1970 року, проте Борис Лятошинський, який помер у квітні 1968-го, вже її не застав.
До січня 1971 року відбулося 20 показів вистави. У березні того ж року опера здобула Шевченківську премію в галузі оперно-театрального мистецтва. Вистава була в репертуарі Львівської опери до 1990 року.
Тепер "Золотий обруч" повертається на сцену — після 35 років перерви.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
