Після 2014 року в Україні відкрилися та почали нормально фінансуватися інституції, які підпорядковуються Міністерству культури (як би воно не змінювало назву), проте навіть люди в культурній індустрії не завжди розуміють, чим вони займаються.
Український культурний фонд, Український інститут, Український інститут книги, Державне агентство України з питань кіно, Мистецький Арсенал та Довженко-Центр підтримують і створюють корисні проєкти – просто в них потрібно розібратися.
У цьому тексті оглядачка книжкового ринку Марія Бліндюк пояснює, чим займається Український інститут книги.
УІК з’явився у 2016 році, тоді його очолив літературознавець Ростислав Семків. Згодом директоркою обрали журналістку й кураторку Тетяну Терен, яка звільнилася за пів року. У 2018 році на посаду обрали колишню директорку фестивалю “Форум видавців” Олександру Коваль.
Кожен із відділів УІК відповідає за певну сферу діяльності:
- Відділ стратегічної роботи та аналітики – дослідження й аналіз ринку
- Відділ промоції читання – популяризація книжок, літературні фестивалі
- Відділ міжнародної співпраці – грантова підтримка перекладів, участь у закордонних ярмарках
- Відділ підтримки бібліотек та книговидання – поповнення бібліотек книгами
- Відділ цифрової трансформації – цифрові проєкти
- Відділ зв’язків із громадськістю – комунікація Інституту
Відділ стратегічної роботи та аналітики
Керівниця – Ірина Батуревич
Через цей відділ УІК аналізує український книжковий ринок і читання українців, а також вивчає іноземний досвід і презентує дослідження на міжнародних майданчиках. Першим було “Дослідження читання в контексті життєконструювання та медіаспоживання” – за ним намагалися прослідкувати взаємозв’язок між читанням і задоволенням від життя. Наразі це найдорожче дослідження, проведене InfoSapience на замовлення УІК – на нього використали 1,3 мільйона гривень.
Згодом опублікували результати другого опитування – “Читання в контексті медіаспоживання: вплив карантину на читацьку поведінку українців”. Усі дослідження викладаються у вільному доступі українською, а іноді й англійською (залежить від актуальності теми) мовами.
Загалом на дослідження у 2020 році УІК використав 1,7 мільйона гривень.
Ірина Батуревич обіцяє, що незабаром будуть опубліковані результати моніторингу книжок, виданих за українськими ліцензіями у світі у 2020 році.
За результатами міжнародної співпраці можуть з’являтися дослідження ринку: у 2020 році вийшли брошури про український та канадський книжкові ринки. У 2021 році підписали договір із Посольством Канади в Україні, щоби випустити путівник українським книжковим ринком – The Ukrainian Book Market: Prospects and Opportunities (“Український книжковий ринок: перспективи й можливості”). Також відділ уже завершив роботу над дослідженням українського видавничого ринку, проведеним з Британською Радою.
Один із найбільших проєктів УІК – це "Стратегія розвитку читання на 2021–2025 роки "Читання як життєва стратегія". У ньому порівнюються український і світові книжкові ринки, а також популярність читання як виду дозвілля серед населення різних країн з урахуванням і власних досліджень УІК, і міжнародних. Загалом у документі зібрані пропозиції, як держава може підтримати ринок, заохотивши видавництва більше продукувати, а потенційних читачів – більше купувати та читати (легально!). Стратегія на етапі громадського обговорення.
Ірина Батуревич також говорить, що незабаром мають з’явитися сертифікати на придбання книжок, які стимулюватимуть попит і збільшать прозорість закупівель (про них нижче). Ця ідея з’явилася після спілкування з професором П’єром Аттанасіо, директором Європейської мережі книжкових ярмарків Aldus та керівником відділу міжнародних зв’язків Італійської асоціації видавців. Подібна практика є в Італії.
Відділ промоції читання
Керівниця – Анастасія ЄвдокимоваАнастасія Євдокимова залишила посаду 31 березня 2021 року, а нову керівницю мають назвати незабаром.
У докарантинні часи великою частиною роботи відділу промоції читання була співорганізація та співфінансування літературних фестивалів. Тут втілюються й інші акції, що мають популяризувати книжки серед різних аудиторій. Багато проєктів УІК сфокусовані на читанні дітей і підлітків, оскільки звички легше сформувати в молодшому віці.
“365 казок на ніч” – передноворічна акція 2020 року для наймолодших. Це 20 аудіоказок за творами українських авторів, озвучені голосами зірок українського шоубізнесу. До текстового формату казки додавалися завдання, щоби прочитане можна було обговорити разом із дитиною. Акцію зробили в партнерстві з MEGOGO Audio та агенцією Big Bangers. Анастасія Євдокимова каже, що аудиторія “365 казок на ніч” – понад два мільйони. Бюджет акції склав 200 000 гривень. У 2021 році планується доповнення колекції до 365 казок.
“Живі Письменники” – серія інформаційних відео зі сучасними українськими письменниками для уроків у початковій школі. До кожного відеоролика є методичні матеріали та презентації для дорослих, щоби їх можна було використати з дітьми на різних уроках. Анастасія Євдокимова розповідає, що у 2021 році серія доповниться відео про природничі та мистецькі книжки.
Також УІК видав посібник “Живі Письменники. Батькам” з усіма необхідними матеріалами для спільного читання дорослих із дітьми – за перші тижні його завантажили понад 20 тисяч разів. Цього року має вийти продовження з новинками для початкової школи та посібник для середньої школи. Загальний бюджет акції – 400 000 гривень.
Із інших проєктів, які реалізовує відділ промоції читання – літературні зустрічі з письменниками та критиками в містах Луганщини, Донеччини й Харківщини, конкурси читацьких відгуків для дітей і підлітків, книжкові клуби, а також певні формати фестивалів.
Річниці українських письменників і письменниць стають медійними державними святами, й УІК відповідає за частину приурочених акцій. Наприклад, цього року було 150-річчя Лесі Українки – Інститут виклав електронну версію повного зібрання текстів Лесі та запланував Всеукраїнський тур письменників “Мандрівний фестиваль”. Навесні відзначатиметься 150-річчя Василя Стефаника фестивалем “Його слово”. А до 30-річчя незалежності України планують випускати серію телепередач про 30 українських книжок за 30 років.
Відділ міжнародної співпраці
Керівниця – Дарина Степанюк
Окрім безпосередньої комунікації з іноземними колегами, минулого року УІК реалізував Програму підтримки перекладів – Translate Ukraine. Відтак, Інститут видав 53 гранти на переклад українських авторів за кордоном. За програмою вийшли переклади Сергія Жадана, Олесі Яремчук, Оксани Забужко, Артема Чеха, Остапа Сливинського та інших.
У 2021 році на програму передбачено вдвічі більший бюджет – 10 мільйонів гривень, що передбачає підтримку від 75 до 100 перекладів (кількість залежить від витрат заявників).
Зазвичай найактивніша комунікація та пошук іноземних партнерів відбувається на міжнародних ярмарках. Проте, у 2020 майже всі заходи скасували або перенесли в онлайн-формат, отже Україна взяла участь у трьох ярмарках: Вільнюському, Болонському та Франкфуртському. На них представили каталоги української літератури та української ілюстрації, а також дослідження ринку.
Дарина Степанюк каже, що у 2021 році УІК планує взяти участь у деяких ярмарках офлайн, оскільки організатори анонсували офлайн-формат. На Болонському ярмарку дитячої книги, Варшавському книжковому ярмарку та 73-ому Франкфуртському книжковому ярмарку будуть робити презентації українського видавничого ринку, говоритимуть про результати досліджень та розповідатимуть про програму підтримки перекладів.
Відділ підтримки бібліотек та книговидання
Керівниця – Тетяна Попова
Оскільки доступність книжок у бібліотеках вважається дієвою боротьбою з піратством – зі 2018 року УІК активно поповнює фонди. Щороку відбувається конкурс відбору та закупівлі книжок, які відбирає експертна рада. Далі книжки передають в активні бібліотеки, що мають вебсайт або сторінку в соціальних мережах, проводять заходи популяризації читання та готові до змін.
У 2018-2020 роках за цією програмою фонди поповнили на понад два мільйона книжок на суму 247,9 мільйона гривень. Тобто УІК закуповує у видавництв книжки, які потім можна знайти в бібліотеках. Списки експертних рад (які відбирають книжки), вимог до книжок і бібліотек, а також переліки книжок є у вільному доступі.
У 2021 році планується закупівля на 50 мільйонів гривень, а також хочуть надати гранти на придбання сучасної української літератури. Їх можуть отримати публічні бібліотеки, які за власною ініціативою подаватимуть заявки на отримання гранту.
До 30 річниці незалежності України планують видати книжки за результатами мистецького конкурсу Міністерства культури та інформаційної політики України. Видавництва можуть подати на конкурс проєкти за такими темами: новітня історія України; наші перемоги: боротьба за незалежність, становлення й розбудова Української держави; наші герої – біографії видатних українців; здобутки та перспективи незалежної України; туристичні магніти України (найкрасивіші місця, музейні скарби, спадщина, традиції, мистецтво); рідна мова – довідники та порадники для вивчення української мови. Бюджет цього проєкту – 17 мільйонів гривень.
Відділ цифрової трансформації
Керівник – Юрій Марченко
Окрім корпоративних функцій, цей відділ займається Українською цифровою бібліотекою – новим проєктом УІК. Це бібліотека легальних електронних книжок, за прочитання яких видавництва отримують роялті. Файли не завантажуються на пристрої, проте книжку можна перечитувати повторно, зберігати офлайн та змінювати шрифт – такий підхід має убезпечити примірники від піратства.
Наразі в УЦБ є 81 книжка, проте Юрій Марченко обіцяє, що до кінця року асортимент планують збільшити до декількох сотень. Поки додаток УЦБ підтримуєтьсяНа момент 2 квітня 2021 року в додатку є баг – він підтримує тільки до 8 версії Android. Проте Юрій Марченко переконує, що цю проблему намагатимуться якнайшвидше усунути. тільки для Android, проте до кінця року мають розробити версію для iOS. За два роки на програмування додатку використали 800 тисяч гривень, у 2021 заплановані 500 тисяч гривень на розроблення і 300 тисяч гривень на закупівлю контенту.
Другий проєкт відділу – це закритий електронний каталог “Книжки на ринку” для видавництв, бібліотек та книгорозповсюджувачів. У ньому зібрані назви нових книжок, щоби бібліотекарям було легше обрати книги до бібліотек за грантовою програмою.
Відділ зв’язків із громадськістю
Керівниця – Анна Стрелковська Здебільшого відділ займається зовнішньою комунікацією Інституту, підтримує зв’язок із сьогоднішніми партнерами та шукає нових. Проте іноді відділ також ініціює власні проєкти, як-от акцію “#читай_досягай” у 2021 році. Це спільна акція з Міністерством культури та інформаційної політики України, що має показати взаємозв’язок між читанням і життєвими здобутками. У флешмобі зокрема взяли участь Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, українська прима-балерина Катерина Кухар, співак Дмитро Монатик, а також команда Суспільного та низка бібліотек.
