У "Мистецькому Арсеналі" 13 листопада відкриється виставка "Василь Стус. Поки ми тут, усе буде гаразд". Вона триватиме до 8 лютого 2026 року і розміститься у шести залах будівлі Старого арсеналу.
У центрі проєкту постать шістдесятника, перекладача, літературного критика, письменника та політв’язня — Василя Стуса. В експозиції представлять архівні аудіо- та відеоматеріали, самвидав і тамвидав, роботи Алли Горської, Опанаса Заливахи, Галини Севрук, Бориса Довганя, речі з таборового побуту, листи й документи карних справ.
Анастасія Курінська для Суспільне Культура поспілкувалася з кураторкою Ольгою Мельник та розповідає, чого варто очікувати від проєкту.
12 сюжетів без таймлайну
Попри те, що виставка відкривається рівно за 40 років після вбивства Стуса, кураторка наголошує, що подія прямо не пов'язана з цією датою, а ідея створити проєкт виникла близько двох років тому.
Передусім враховувався інтерес цільової аудиторії "Мистецького арсеналу", яка, особливо з повномасштабним вторгненням, прагне більше дізнатися про покоління шістдесятників. Це, зокрема, підтверджується особливою популярністю виставки Алли Горської в "Українському домі" – "Боривітер", на яку завітало понад 50 тисяч людей, а також фокусом на проєкти, присвячені постаті Віктора Зарецького: нині тривають виставки "Сад Зарецького" у Муніципальному мистецькому центрі у Львові та "Віктор Зарецький 100" у Національному музеї Тараса Шевченка у Києві.
Водночас проєкти, що мали безпосередній зв'язок зі смертю Стуса, все ж відбулися. Поета вбили 4 вересня в таборі Перм-36, і цьогоріч у цей день, у дюссельдорфському Будинку Ґергарта Гауптмана, відкрилася виставка "Стус".
Експозиція у Дюссельдорфі має вигляд книги, а глядачі можуть мандрувати сторінками біографії шістдесятника. Натомість у "Мистецькому арсеналі" обрали інший підхід, адже, на думку Ольги Мельник, з фактами життя Стуса можна легко ознайомитися за зручної нагоди. Не буде звичного таймлайну, відвідувачі вибудовуватимуть свій шлях виставкою через дванадцять сюжетів про Стуса та рефлексії на проблеми, які були видимі для його творчості та діяльності.
До прикладу, буде сюжет про сучасних політв'язнів на окупованих територіях України. А також розповідь про громадську організацію "Поштовх", яку молодь Донеччини заснувала у 2006 році. Наприкінці 2008-го активісти провели кампанію за надання Донецькому національному університету імені Василя Стуса і стикнулися з опором міської влади.
Мельник зазначає, що постать письменника була цікавою і в професійному плані, адже візуалізувати ідею і текст — це виклик як для кураторки, так і для архітекторки та дизайнерки експозиції, якою стала Валерія Гуєвська.
"Цей проєкт вирізняє те, що це не проєкт про Стуса", — каже кураторка. У виставці Стус є візуальним центром експозиції, навколо якого створюється контекст. Йдеться, зокрема, про оточення, у якому формувався шістдесятник, до прикладу, це письменник Іван Світличний, хіміки Генріх Дворко, Леонід Селезненко та Іван Калениченко.
У проєкті також можна зауважити тяглість від покоління Стуса до сучасників завдяки їхній залученості у боротьбу за Україну. Через відеоінтерв'ю та спогади говорять про дисидентів, громадських активістів Донецька, студентів наприкінці 1950-х та на початку 2000-х і про сучасників, що є ровесниками онуків Стуса, а нині перебувають на службі або ж загинули внаслідок російсько-української війни.
Як обрали назву виставки
Навколо постаті Стуса створено героїчний та трагічний образ, однак виставка наголошує, що він, як усі, був звичайною людиною, яка мала друзів, закоханості, хобі, щоденні радощі та переживання. І саме цей людський вимір наближає постать письменника до сучасного глядацтва.
Назва виставки – "Поки ми тут, усе буде гаразд", що є словами з листа Василя Стуса до приятеля Анатолія Лазоренка, — декламує один із важливих для проєкту меседжів. "Ми б не хотіли зосереджуватися на трагізмі та смерті. Ми б хотіли говорити про надію", — пояснює кураторка.
Водночас проєкт не лише про життєдайність, а і про єднання та присутність людей, що утверджує існування. І саме тому, на думку Мельник, ця фраза співвідноситься з сучасністю: "Всі ці люди десятиліттями, і зокрема сьогодні, фізично тримають Україну".
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
