Перейти до основного змісту
Фільми "Мамай" і "Молитва за гетьмана Мазепу" залишаться в програмі "Київського тижня критики"

Фільми "Мамай" і "Молитва за гетьмана Мазепу" залишаться в програмі "Київського тижня критики"

Фільми "Мамай" і "Молитва за гетьмана Мазепу" на КТК
Кадр із фільму "Молитва за гетьмана Мазепу". Довженко-Центр

"Київський тиждень критики" не зніматиме з програми української ретроспективи "Незалежне. Поетичне" фільми Олеся Саніна "Мамай" та Юрія Іллєнка "Молитва за гетьмана Мазепу".

Відповідну заяву куратори та команда фестивалю оприлюднили 19 вересня у соцмережах.

Дев'ятий "Київський тиждень критики" пройде з 16 по 22 жовтня у кінотеатрі "Жовтень". У програмі української ретроспективи "Незалежне. Поетичне" заплановано показ таких стрічок:

  • "Памфір" режисера Дмитра Сухолиткого-Собчука;
  • "Вулкан" режисера Романа Бондарчука;
  • "Коли падають дерева" режисерки Марисі Никитюк;
  • "Мамай" режисера Олеся Саніна;
  • "Молитва за гетьмана Мазепу" режисера Юрія Іллєнка;
  • "Голод 33" режисера Олеся Янчука.

Однак окремі фільми викликали дискусії у соцмережах щодо доцільності показу, оскільки у стрічці "Мамай" знявся Андрій Білоус — театральний режисер, якого звинувачують у сексуальних домаганнях. А у "Молитві за гетьмана Мазепу" одну з ролей виконав Нікіта Джигурда, який нині підтримує війну Росії проти України.

Куратори та команда фестивалю "після довгих дискусій" оприлюднили заяву, де зазначили, що не прибиратимуть ці фільми з програми.

"Ми залишаємо їх у програмі з поваги до режисерів, до інших акторів і акторок, до всіх, хто творив історію українського кінематографу, навіть якщо поруч із ними опинилися люди, чиї вчинки сьогодні є неприйнятними. Наш фестиваль створений не лише для того, щоб показувати кіно, але і для того, щоб про нього говорити — прискіпливо, з любов’ю, із запитаннями й намаганням віднайти відповіді", — йдеться у дописі.

Вони додають, що показ цих стрічок не сфокусований на тому, щоб підсвітити акторські таланти Білоуса чи Джигурди, а скоріше йдеться про "можливість подивитися на українське кіно 2000-х із сучасної перспективи як на твори з потужним антиімперським посилом та властивостями поетичного кіно".

"Обидва стали важливими подіями для українського кіно, які не можуть бути викреслені ані з нашої історії, ані з теми, яку ми пропонуємо цьогорічною ретроспективною програмою".

Організатори зазначили, що їм прикро, якщо їхній вибір когось образив. Вони підкреслили, що не мали такої мети, а прагнули запросити до спільного осмислення складної реальності, в якій ми всі живемо, — через кіно. За їхніми словами, вони роблять це разом із глядачами вже дев'ятий рік і пишаються тим, що ця розмова залишається уважною, критичною й відвертою.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

Топ дня
Вибір редакції
На початок