Перейти до основного змісту
8 цитат про силу та боротьбу українців за незалежність

8 цитат про силу та боротьбу українців за незалежність

вірші про україну
Над Миколаєвом замайорів Прапор надії, 7 липня 2025 року. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова

Звідки українці беруть силу на свою боротьбу? Більшість відповідей заховано в українській поезії, написаній в різні часи.

Суспільне Культура публікує цитати з віршів, які попри біль та трагедію, стверджують силу та віру у боротьбу за справедливість та свободу.

***

виростем! — сказали.

розіллємось! — Дніпро.

(з вірша "Золотий гомін" Павла Тичини)

***

Ярiй, душе. Ярiй, а не ридай.

У бiлiй стужi сонце України.

А ти шукай — червону тiнь калини

на чорних водах — тiнь її шукай,

де жменька нас. Малесенька шопта

лише для молитов i сподiвання.

(з вірша "Пам’яті А.Г." Василя Стуса)

***

Не бійся досвітньої мли, —

Досвітній огонь запали,

Коли ще зоря не заграла.

З віконечок ллється стяга та пресвітла,

Одрадість у серці розквітла,

Огні золотії мигтять,

Одважним промінням зорять,

Мов кличуть: до праці! до світла!

(з вірша "Досвітні вогні" Лесі Українки)

***

Ще той не вродився

Жар, щоб в нім згоріло

Вічне діло духа,

Не лиш утле тіло!

(з вірша "Semper idem!" Івана Франка)

***

І хтось востаннє поцілує милу,

І хтось сльозу непрохану змахне,

А може, дехто втратить віру й силу,

Своє життя рятуючи одне.

Але не я… Я квиснути не стану,

Хоч як не буде боляче мені,

За нашу землю, дорогу й кохану,

Я рад прийнять на себе всі вогні.

(з вірша "Можливо, знову загримлять гармати" Василя Симоненка )

***

Не знаю я, що буде після нас,

в які природа убереться шати.

Єдиний, хто не втомлюється, — час.

А ми живі, нам треба поспішати.

(з вірша "Життя іде, і все без коректур" Ліни Костенко)

***

Яка ж гірка, о Господи, ця чаша,

Ця старосвітчина, цей дикий смак,

Ці мрійники без крил, якими так

Поезія прославилася наша!

(з вірша "Pro Domo" Миколи Зерова)

***

Вітчизна — це не хтось і десь,

Я — теж Вітчизна.

Не раб нікому й не слуга

На побігеньках,

Я ласки не запобігав

І в неї, неньки.

І в серці, непідвладнім злу,

Ношу з собою

Вітчизни славу немалу

І рани болю.

(з вірша "Шевченко" Івана Світличного)

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]

Топ дня
Вибір редакції
На початок