Французький уряд ухвалив законопроєкт, який полегшує процес повернення культурних цінностей, вивезених із колишніх колоній.
Про це пише The Art Newspaper.
Міністерка культури Франції Рашида Даті представила законопроєкт на засіданні уряду 30 липня. Це сталося через вісім років після обіцянки президента Емманюеля Макрона повернути африканську спадщину на континент.
Документ підтверджує принцип "недоторканності" державних колекцій, але передбачає виняток для об'єктів, вилучених силоміць під час колоніального панування.
Зазначають, що правила законопроєкту є складними. Для того щоб об'єкт розглянули для вилучення з державної колекції, запит має надійти від іноземної держави. Його схвалять лише за умови, що предмет призначено для збереження та публічного експонування. Запит має стосуватися об'єктів, які були викрадені, продані під примусом або передані особами, які не мали на це права. Далі справу розглядатиме двосторонній науковий комітет, а у разі позитивного висновку найвища адміністративна інстанція Франції — Державна рада (Conseil d'État) — зможе оголосити про реституцію.
Згідно з законопроєктом, нові правила поширюються на період з червня 1815 року (Віденський конгрес) до квітня 1972 року, коли була ухвалена конвенція ЮНЕСКО про охорону культурної спадщини. Об'єкти, викрадені після 1972 року, підпадають під розгляд цивільних судів.
Міністерство культури Франції підкреслило, що не йдеться про "загальну підозру" до всіх колекцій, сформованих за часів Французької імперії. З-під дії нового закону виведено військові трофеї, державні архіви та археологічні знахідки, отримані на законних підставах.
Досі Франція повертала культурні цінності лише на підставі окремого закону в кожному випадку — це був тривалий і складний процес. З моменту заяви Макрона у 2017 році Франція повернула лише 30 об'єктів у кілька африканських країн.
Наразі Державна рада ще не розглянула законопроєкт, але міністерка культури Даті налаштована просувати його далі. 11 вересня Сенат має опублікувати свій звіт, а 24 вересня — поставити текст на голосування.
Хоча у 2023 році парламент Франції одноголосно ухвалив два закони про повернення нацистських трофеїв і людських решток, тема імперського минулого залишається вкрай чутливою. Особливо складними можуть стати справи щодо пожертв і спадщин, які зазвичай суворо охороняються від вилучення. Значна частина африканських і океанічних артефактів потрапила до Франції як дари місіонерів, військових і чиновників або їхніх спадкоємців.
Серед країн, що подали запити на повернення об'єктів:
- Алжир (особисті речі лідера повстання Абдель Кадера;
- Бенін (зокрема, статуя бога Водун Ґу);
- Кот-д’Івуар (близько 150 об'єктів);
- Мадагаскар і Малі (вивезені під час експедиції Дакар-Джибуті 1931 року);
- Малі спільно із Сенегалом також вимагає повернення "скарбу Сеґу" — золота та коштовностей з королівства Тукулерів, конфіскованих французькими військами у 1890 році;
- Ефіопія і Чад подали загальний запит ще у 2019 році без уточненого списку об'єктів.
Реакція на закон
Сенатор П'єр Узулья, член культурної комісії, в інтерв'ю The Art Newspaper розкритикував уряд за поспіх у такому складному питанні після років бездіяльності з боку Даті.
Усупереч позиції уряду він вимагає створення постійної наукової ради — з учених, юристів і представників держави, — яка б публічно висловлювала свої висновки. На думку Узульї, це допоможе уникнути випадків, коли реституція використовується як інструмент дипломатичних поступок.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
