Вона підписала свій контракт із великим лейблом у 12 років, а її дебютний сингл, написаний у 16, став всесвітнім хітом. І ні, це не Біллі Айліш. Адже ще до неї славу підлітки-генійки отримала Елла Марія Лані Єліч-О'Коннор, яка відома як Lorde.
У цьому тексті проєкту "Artилерія" Юля Ткачук намагатиметься з'ясувати, хто така Lorde — генійка лірики та вундеркінд чи псевдоінтелектуалка, яка черпає натхнення із заборонених речовин? За що її боготворять, а за що нещадно критикують? І до чого тут внутрішня мізогінія?
Також обговоримо її свіжий альбом Virgin, який вийшов 27 червня.
А відеоверсія цього есе вийде зосвім скоро на YouTube-каналі "Суспільне Культура".
Вундеркінд до Біллі Айліш
Елла Марія Лані Єліч-О'Коннор народилася в Новій Зеландії. І хоч вам може здатись, що Lorde існує на сцені вже дуже довго, їй усього 28 років.
Її мама-поетка — донька емігрантів із Хорватії, а тато має ірландське коріння. У Елли подвійне громадянство — новозеландське та хорватське. Lorde має двох сестер та брата і є другою дитиною в родині. І ось вам стандартний набір фактів про дитину-вундеркінда, а ви можете вибивати бінго:
- пішла в театральний гурток у п'ять років;
- у шість років вчителі вже називали її обдарованою дитиною;
- посідала призові місця та перемагала на конкурсах ораторського мистецтва;
- росла в сім’ї, де її захоплення розвивали;
- мати заохочувала читати багато книг і до 15 років дівчина прочитала 1000 книг.
І це ще не йшлося про музику, якою Елла, звісно ж, захоплюється з раннього дитинства.
З 11 років вона грала у шкільному бенді, який називався Extreme. Також вона утворила дует із Луїсом Маклональдом, який вони називають дуже оригінально — Ella & Louis. Разом вони виконують кавери, згодом виграють талант-шоу серед учнів середньої школи, після чого їх запрошують на радіо.
Тато Макдональда надсилає домашні записи дуету представнику лейблу Universal Music Group. Так у 12 років Елла стає підписанткою одного з чотирьох найбільших музичних лейблів світу.
Лейбл організовує Еллі уроки вокалу та намагається знайти їй вдалого партнера-сонграйтера, що виходить далеко не одразу. Паралельно дівчинка починає писати власні тексти. І вже у 16 років до Елли приходить її перша міжнародна слава.
Коли після успіху Біллі Айліш із Ocean Eyes її співставляють із Lorde, то це порівняння дуже пряме. Адже обидвоє почали музичну кар’єру дуже рано і обидвоє — на платформі Soundcloud.
Елла виклала свій мініальбом Love Club на Soundcloud ще у 2012-му самотужки. Особливістю цієї платформи є те, що користувачі можуть завантажувати музику безкоштовно.
Дівчина бере музичний псевдонім Lorde. Пізніше в інтерв'ю журналі Interview вона пояснить свій вибір так:
"Я була одержима темою аристократії. Мені подобалось те, як звучить слово лорд. І я подумала, що було б класно додати частку E наприкінці, щоб утворити фемінітив".
Мініальбом Lorde Love Club стає хітом на Soundcloud. Побачивши успіх, Universal випускає Love Club офіційно на музичних платформах у 2013-му. Мініальбом містив п'ять треків: Bravado, Million Dollar Bills, Biting Down, Love Club. Та у цьому мініальбомі був він — чи не головний хіт у карєрі Lorde — Royals.
Royals вийшов синглом у підтримку мініальбому і одразу здобув колосальний успіх. Пісня очолила чарт Billboard Hot 100 і протрималась там 9 тижнів. Таким чином 16-річна Елла стала наймолодшою артисткою, яка очолила чарт, та першою новозеландською артисткою з 1987 року, яка досягла такого результату.
З треком Royals Елла виграє дві "Ґреммі" в категорії "Пісня року" та "Найкраще сольне попвиконання". А Rolling Stone внесла пісню до переліку 500 найкращих пісень усіх часів.
Співавтором Lorde на мініальбомі, а пізніше і на дебютному альбомі Pure Heroine став Джоел Літл. Він також працював із Тейлор Свіфт, Imagine Dragons, Семом Смітом, Шоном Мендесом, Marina & The Diamonds та ще купою першокласних попзірок.
Як Lorde стала голосом всіх підлітків
Якщо запитати фанів Lorde, який альбом вони вважають найкращим, вони розділяться на два табори. Перший назве дебютник Pure Heroine, а другий — її наступну платівку Melodrama. І обидва табори будуть мати рацію. Та давайте по черзі.
Pure Heroine став логічним продовженням мініальбому Love Club, вмістивши головні хіти попередника Royals та Love Club. Платівка містить 10 треків, серед яких найпопулярнішими були ще Team та Tennis Court, а також трек, який, через 12 років, зараз активно гуляє тіктоком з ностальгійними нарізками — Ribs.
Жанрово це альтпоп-платівка з електронним мінімалістичним звучанням. І саме цей мінімалізм та приземленість різко виділяють Lorde серед інших артистів. Нагадаємо, тоді попмузика здебільшого виглядала ось так.
Вікіпедія пише, що "альбом Pure Heroine торкається тем молоді та критикує мейнстримну культуру, досліджуючи матеріалізм, славу, споживацьку культуру та соціальний статус".
І в цьому описі тематики альбому криється причина, чому він так сподобався підліткам — він був бунтарським, а образ Елли як такої собі альтернативної попкоролеви резонував із тими, хто зараховували себе до креативної молоді.
Lorde того часу асоціюватиметься в нас з ерою тамблеру, пінтересту, бохо-шику. Якщо ви були тією самою підліткою чи підлітком, які займалися крафтом, плели ловець снів, оформлювали свій щоденник вирізками з журналів і фенічками, читали фентезі й дивились "Щоденники вампіра" та "Голодні ігри", то навіть не брешіть, що Lorde не була у ваших плейлістах!
До речі, про "Голодні ігри": Lorde записала туди аж два саундтреки — пісню Yellow Flicker Beat та кавер на хіт гурту Tears For Fears — Everybody Wants To Rule The World.
Та повертаючись до дебютника Pure Heroine: критики порівнюють новоспечену артистку з іншими представницями жанру, такими як Лана Дель Рей та Флоренс Велч — фронтвумен гурту Florence & The Machine. Усі ці жінки утримували вайб сумного альтернативного попу.
Елла писала про свої підліткові проживання. Тут і про страх дорослішати, і про першу закоханість, і про ті самі великі вечірки в батьківському будинку (які я бачила хіба в кіно), і про протест проти батьків та несправедливостей світу.
І якщо перший альбом Lorde дав їй впевнений старт та любов публіки, то другий альбом Melodrama став тим, що вніс її в історію сучасної музики в очах музичних критиків.
Мелодрами альбому Melodrama
Для другого альбому Lorde змінює музичного продюсера. Ним стає Джек Антонофф, один із найуспішніших саундпродюсерів сучасності. У Джека 11 премій "Ґреммі" серед 29 номінацій — і це у віці 41 року.
Він працює з головними попзірками, такими як Тейлор Свіфт, Сабріна Карпентер, ті ж самі Лана Дель Рей та Florence & The Machine.
Та коли Джек Антонофф почав працювати з Lorde, він лише нарощував свої вміння, маючи досвід написання альбому 1989 із Тейлор Свіфт. Також у нього був і досі є гурт Bleachers — не надто популярний, та він точно дозволяє Джеку випустити пару.
Melodrama — альбом про кохання та розбите серце, тож саме час трохи зачепити історію стосунків Елли з чоловіками. Готові до божевільних фанатських теорій?
З 2013 до 2016 Lorde зустрічалася з Джеймсом Лоу, 24-річним фотографом, з яким в неї зав'язались стосунки у віці 16 років. Нещодавно в інтерв'ю Rolling Stone свої захоплення старшими чоловіками — як романтичні, так і робочі — вона рефлексуватиме так:
"Завжди був хтось, навіть не обов'язково романтичний партнер, старша за мене людина. Я завжди обирала когось, хто був для мене Богом".
Тож болісні тексти про розбите серце у альбомі Melodrama пов’язують саме з розставанням із Джеймсом Лоу.
Але також… Фани досі вірять, що половина цих текстів була написана про музичного продюсера альбому — Джека Антоноффа.
Офіційно Джек і Елла ніколи не говорили, що зустрічалися. Альбом Melodrama частково писався в домі Джека та його тодішньої партнерки Ліни Данем. А Lorde згадувала, що вони з Джеком були виключно друзями, захоплені одне одним на творчому рівні.
Фани-конспірологи стверджують, що більша частина альбому Melodrama — саме про Антоноффа, вони навіть порівнюють тексти пісень із текстами гурту Джека Bleachers:
Half of my wardrobe is on your bedroom floor
(Половина мого гардеробу на підлозі твоєї спальні)
All your clothes are in my bedroom
What if we stop keeping a secret?
(Весь твій одяг у моїй спальні
Що, якщо ми перестанемо це приховувати?)
If we stop keeping a secret
I can`t let go
(Якщо ми перестанемо приховувати таємницю,
я не зможу це відпустити)
‘Cause Honey I`ll come get my things, but I can`t let go
(Тому що, любий, я прийду і заберу свої речі, але не зможу це відпустити)
Та що б там не було й кому Елла б не присвячувала пісні з Melodrama, альбом став по-справжньому культовим, насамперед для критиків. Платівка ввійшла у топ найкращих альбомів 2010-х років від Pitchfork та 500 найкращих альбомів всіх часів від Rolling Stone.
Концептуально Lorde описувала пісні з Melodrama як набір подій та настроїв, які виникають під час однієї домашньої вечірки. Окрім вже згаданої Green Lights, послухайте ще Writer in the Dark та Supercut.
До речі, з Writer in the Dark пов’язаний перший хейт співачки. Під час туру Елла "зашикувала" фанів на моменті в пісні, який хотіла заспівати акапельно, що їм не сподобалось. І хоча Lorde стверджувала, що зробила це лише на кількох концертах і більшість пісень вона співає разом із залом, ця ситуація стала своєрідним мемом.
Чим вище злетиш, тим нижче впадеш
Та в усіх музикантів настає час тієї самої роботи, яка більшості не сподобається. І для Lorde нею став третій альбом — Solar Power.
За що цей альбом отримав стільки хейту? По-перше, за те, що він… надто радісний?
Саме так. На фоні двох меланхолійних і сумних альбомів Solar Power виділяється більш щасливим та "сонячним" вайбом. І хоча під час релізу альбому Елла не перебувала в найкращому ментальному стані, страждаючи на тривожність та харчовий розлад (про це поговоримо згодом) з альбому видавалось, що в неї все чудово.
По-друге, альбом критикували за надто вилизаний звук і тексти пісень, що перетворювало музику на дещо "пластикову" та начебто не пасувало такій альтернативній і "не-такій-як-усі" співачці.
Solar Power наповнений духом саме того відпочинку, де ти викидаєш телефон в море і йдеш на пляж із друзями, щоб "забутись", а потім займаєшся йогою, розпаливши перед цим пало санто. І Елла й справді намагалась "відімкнутись від світу", щоб зробити цю платівку.
Додайте до цього те, що Solar Power вийшов у розпал пандемії, коли свої голоси отримали нові артистки, а слухачі тяжіли до тихих домашніх альбомів, як-от Folklore Тейлор Свіфт чи Punisher Фібі Бріджес — здається, Lorde зі своїм сонячним вайбом пляжу і ескапізму таки не вписалась у дух часу.
У листі до своїх дітей (так Елла називає фанів) за рік після виходу Solar Power артистка зізналась, як важко їй далась така критична реакція на роботу::
"Це був рік із найвищими злетами та найнижчими падіннями, які, здається, я коли-небудь переживала. Я досі щодня отримую електронні листи від людей, які тільки зараз до нього приходять! — і ця реакція була справді бентежною, а часом і болісною".
Саме тут я хочу зупинитись на тому, крізь які проблеми проходила Елла упродовж своєї кар'єри і які особливо сильно вдарять по ній після релізу Solar Power.
Перше: Lorde страждала на страх сцени. Так, вона виступає з п'яти років і з того ж часу публічні виступи викликали в неї величезний стрес та панічні атаки. Елла казала:
"Мені треба було пожувати жуйку чи випити текіли, щоб просто заспокоїтися".
Друге: якраз під реліз третього альбому у Lorde загострився її харчовий розлад. В інтерв'ю Rolling Stone вона зізналась, що мала гіперфіксацію на підрахунку калорій, їжі та протеїні й відчувала огиду, порівнюючи фото свого живота колись і зараз. Доходило до того, що Елла завішувала дзеркала у квартирі, одержима тим, щоб бути худою.
Третє: саме в період Solar Power помирає улюблена собака Елли Перл, і це вона теж проживає досить складно. До речі, у неї на долоні є тату в вигляді подряпини Перл.
І четверте: до всього цього також додався розрив із партнером Джастіном Вореном, керівником Universal Music у Новій Зеландії, на 17 років старшим за неї.
Зрештою побороти свої ментальні проблеми, а особливо страх сцени, їй допомогло лікування MDMA та псилоцибінами. Цю практику застосовують у деяких країнах для лікування ПТСР. Елла приймала один із препаратів між 2022 та 2024 роком, а відчуття ейфорії, за її описами, "допомагало звільнити тіло і розум".
Та не дивно, що всі ці проживання в підсумку привели до написання нової великої роботи, яку Lorde називає найбільш особистою у своїй кар'єрі.
Virgin — відвертість чи маркетинг
Після випуску Solar Power Lorde закрилась від інтерв'ю на 4 роки, відправилась у тур, а потім зайнялась лікуванням та написанням нового матеріалу.
Промокампанія її нового альбому і її нова ера супроводжується досить відчутною зміною в образі, яку можна пов'язати із британською співачкою Charli XCX.
Ми вже розповідали, як світ минулого літа зійшов з розуму через альбом Brat. Але нас цікавить одна конкретна пісня в ньому, присвячена саме Lorde — Girl, So Confusing.
Пісня описує складні стосунки дружби між співачками, де між приязню закрадається заздрість чужому успіху. Річ у тому, що саму Чарлі часто порівнювали чи навіть плутали з Lorde. Є навіть іконічний момент інтерв’ю, де журналістка говорить співачці:
"Мушу сказати, я обожнюю твою музику. Одна з моїх улюблених твоїх пісень — це Royals!"
Не дивно, що в Girl, So Confusing Чарлі іронізує над зовнішньою схожістю з Еллою.
People say we're alike
They say we've got the same hair
We talk about making music
But I don't know if it's honest
(Люди кажуть, ми схожі,
Що у нас таке саме волосся
Ми говоримо про те, як робити музику,
Але не думаю, що це щиро).
Та знаєте, що зробило цю подію іконічним моментом в історії попмузики? Те, що Lorde з'являється на реміксі цієї пісні, де вже вона відповідає на слова своєї подруги та ділиться своїми "заздрощами".
I was trapped in the hatred
And your life seemed so awesome
I never thought for a second
My voice was in your head
(Я була в пастці ненависті,
і твоє життя здавалось таким чудовим.
Я ніколи не задумувалась,
Що мій голос був у твоїй голові).
І перший прояв нової візуальної айдентики Lorde стається ще через пів року на її виступі під час сету Charli XCX на Coachella.
Lorde одягнена в простий сірий трикотажний костюм, її рухи, подача — все в ній дивує фанів, адже випромінює маскулінність. Тікток розриває від інтерпретацій її дефіле на сцені.
Так Brat Summer переходить у новий етап і стартує ера Lorde Summer. А якщо хочете сказати: "Ні, не варто називати це так", то ось вам простий факт — маркетингом нового альбому Lorde займається той самий креативний директор, що робив і кампанію Brat.
Новий альбом Lorde називається Virgin. Як пояснює сама співачка:
"Virgin — це про не про сексуальність, а про відчуття власної чистоти й вразливості, та віднаходження краси навіть у своїх недоліках".
На обкладинці альбому — реальний рентген-знімок тазу співачки. Для цього Lorde зробила приблизно шість знімків різних частин тіла, наприклад, її груди бачимо на знімку, що показує сетліст альбому.
В інтерв'ю радіо BBC One Lorde каже:
"Мені здавалося, що це правильний портрет мене саме для цього альбому: містичний, вразливий, з техновайбом. Там лише важливе: мої джинси, мій ремінь і внутрішньоматкова спіраль".
Багато в чому у Virgin вона говоритиме про тілесність та вразливість жіночого тіла. У період між альбомами співачка змінила засіб контрацепції (з таблеток на внутрішньоматкову спіраль, яку бачимо на обкладинці).
Упродовж цього часу Елла також бореться з гінекологічним розладом, який супроводжується сильними змінами настрою. Тому альбом досліджуватиме, серед іншого, тему жіночого здоров'я та й загалом визначення, що таке фемінність і маскулінність.
Ця розмитість між конвенційно чоловічим і жіночим проявляється в стилі Елли. З одного боку, бачимо образи в мішкуватому одязі, а з іншого — в останньому на зараз кліпі на пісню Hammer Lorde з'являється то зовсім оголена, то, як і у кліпі на What Was That — у бра. Усе це також супроводжується так званим макіяжем без макіяжу.
Всі ці ігри з візуальним стилем викликали бурхливі суперечки. Експертка у прямолінійності співачка Чапелл Роун так і запитала у Lorde: "То ти небінарна чи як?"
В інтерв'ю Rolling Stone Eлла говорить, що "відчуває себе жінкою крім тих днів, коли відчуває себе чоловіком". Тож поки одна частина аудиторії обговорює гендерфлюїдність співачки, інша звинувачує Еллу у квірбейтингу, порівнюючи цей кейс з обкладинкою Гаррі Стайлза в сукні, яку теж критикували.
Та Lorde не поспішає давати прямі відповіді. Важко сказати, чи схожі заяви є лише інструментом промо альбому, чи своєрідним досить кострубатим камінгаутом. Та нині замовчування й недомовки зіграли радше в мінус для Елли, адже це викликає все більше критики серед фанатів.
Разом з оголенням Елли у кліпах розгорілася ще одна дискусія. Пам'ятаєте, як після другого альбому Біллі Айліш її почали критикувати за те, що вона роздяглась? Тут сталося те саме.
Різниця лише в тому, що сама Елла ще підліткою критикувала інших співачок за оголення. Також прилетіло від неї і Лані Дель Рей за те, що її пісні "є некорисними для юних дівчат", зокрема з фразами на кшталт "я ніщо без нього". Елла позиціювала себе як феміністка та критикувала тих співачок, які кажуть, що вони "не феміністки" (це теж випад у бік Лани).
Та зараз наратив Елли трансформувався і вона говорить, що її оголення було лише питанням часу. Очевидно, дівчина подорослішала і її думки могли змінитись, проте ці зміни вона ніяк не комунікує, за що їі і критикують.
Втім, справжній вибух стався після іншої необережної заяви у вже згаданому інтерв'ю Rolling Stone, де співачка зізналась, як накуреною дивилась злите секс-відео Памели Андерсон і отримувала від цього задоволення. Проблема у тому, що цей запис свого часу колосально травмував Памелу, тож подібні заяви — вкрай нечутливі.
Через усі ці непослідовності виникає риторичне питання: чи Lorde справді розумна, чи ж лише прикидається інтелектуалкою, натомість видаючи хаотичні заяви? Та це питання у своїй суті теж можна розцінювати як прояв мізогінії.
Але повернімось до альбому Virgin! Новий альбом містить 11 пісень. У цій платівці Елла попрощалась із продюсуванням Джека Антоноффа, тож саундпродюсером Virgin став Jim-E Stack, який до цього працював із Бон Івером та Даніеллою Хаїм.
В альбомі Lorde "повернулась до чистої версії себе". За її словами, цього разу співачка вирішила, що хоче, щоб альбом відчувався трохи сиро, незручно, а місцями і гидко:
"Я намагалась не робити все «дуже добре». Давайте трохи його не допечемо і глянемо, що вийде".
Ця навмисна сирість прослідковується і візуально. Чого вартує навмисно низькобюджетний кліп на перший сингл What Was That, знятий на телефон.
Ще один символ — сріблястий скотч. Вперше він з'являється на черевику Lorde, який, за її словами, вона заклеїла, бо той протікав. Згодом цей скотч вже обліплює айфон музикантки, а у кліпі на другий сингл з альбому Man of the Year — груди. Також цей символ прослідковується в її образі на Met Gala.
За описом Елли, Man of the Year — пісня про прийняття її маскулінності.
"Сирість" та "незручність" відчувається не лише у текстах чи підході до звуку (хоча, визнаємо, нові треки не сирі, просто не такі занадто пророблені, як у Solar Power). У всій айдентиці: кавері, кліпах, візуальних рішеннях, колірній гамі кліпу, акцентується саме на натуральності та “брудності".
У кліпі на Man of the Year Елла танцює в землі, а її клоузап на початку далеко не такий фотогенічний та ретушований, як, скажімо, у кліпах Дуа Ліпи чи Сабріни Карпентер.
У третьому кліпі Hammer її обсідають вуличні голуби, а вона, повністю гола у рибальській сітці, виглядає не сексуалізовано, а якось навпаки — досить натуралістично і грубо.
Ще один акцент у промокампанії альбому — це близькість до аудиторії.
Так Lorde вирішила презентувати трек What Was That у Вашингтон-Сквер-Парку, скликавши туди фанів. Це не дуже сподобалось поліції, яка почала розганяти людей, але через деякий час Елла таки з'явилась і ввімкнула пісню з колонок, танцювала безпосередньо близько біля людей, а кадри цієї презентації лягли в кліп.
Та Елла пішла далі. Вона влаштувала спеціальні вечірки-передпрослуховування для своїх фанів, де вона вмикала альбом та танцювала в тісному колі просто серед людей. Тобто і тут Lorde приземляється, зливається з натовпом, даючи фанам унікальний досвід.
Незалежно від того, яким вийшов новий альбом Virgin, важко переоцінити внесок, який Lorde зробила у світову музику. Образ трушної сумної дівчинки з відвертою лірикою, яка резонує підліткам, згодом підхоплять Біллі Айліш та Олівія Родріго. Сама Олівія говорить:
"Голос Lorde справді є голосом цілого покоління. Я не знаю жодного сучасного автора пісень, на якого б вона не вплинула".
А Дев Гайнс (псевдонім — Blood Orange) зазначає, що після успіху Lorde продакшен музики знову став досить мінімалістичним.
Щодо мене, то музика Lorde назавжди зайняла якусь частинку мого серця, бо супроводжувала моє дорослішання. І пані Елла Марія Лані Єліч-О'Коннор точно зробила цей непростий для кожної дитини період легшим, принаймні для мене.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]