На Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року сталася масштабна аварія, яка перетворила Прип'ять та Чорнобиль на міста-привиди, де все живе перебуває під постійною, невидимою людському оку загрозою.
Суспільне Культура розповідає про 10 міст-привидів: як вони з'явилися, в якому стані перебувають та чим приваблюють туристів.
Що таке міста-привиди
Місто-привид — це населений пункт, який покинутий або майже повністю зруйнований, у ньому не живуть люди (або залишилися поодинокі жителі).
Є різні причини появи міст-привидів. Наприклад, Прип'ять та Чорнобиль стали такими через техногенну катастрофу. Також міста можуть перетворюватися на привидів через економічні проблеми та вичерпання ресурсів (закриваються підприємства, у яких працювали більшість жителів), через війни, екологічні та природні катастрофи.
Такі міста можуть ставати основою сучасних легенд та містичних чуток. А ще — основою для культурних продуктів таких, як відеогра S.T.A.L.K.E.R.
Париж із Temu? Тяньдучен

У 2007 році неподалік китайського мегаполіса Ханчжоу, на сільськогосподарських угіддях вирішили побудувати копію Парижа.
Місто Тяньдучен мало стати реплікою центральних округів Парижа та відтворити визначні місця французької столиці: Єлисейські поля, Люксембурзькі сади, центральну п'ятиповерхову неокласичну забудову з вузькими балконами та високими французькими дахами.
Проєкт на межі архітектурного капризуІншими словами кітч. Помпезність заради помпезності, декоративної функції. і псевдоісторизму від архітектурного бюро Zhejiang Guangsha Co. намагався дати можливість китайським туристам насолодитися "французьким містом кохання", не покидаючи Китаю. Він мав створити простір для 10 000 жителів. До 2013 року Тяньдучен вважався містом-привидом через безлюдність, натомість в оригінальному Парижі вулиці переповнені містянами та туристами.
Тяньдучен до 2017 року був малозаселеним, зараз в ньому мешкає понад 30 тисяч жителів.
Міста біля підніжжя Везувію

Двадцять дев'ятого серпня 79 року в Римській імперії відбулося виверження вулкана Везувій на Апеннінському півострові неподалік сучасного Неаполя. Вулканічний попіл Везувію перетинав Середземне море і навіть долітав до Єгипту та Сирії.
Він покрив кількаметровим шаром міста Помпеї, Геркуланум і Стабії. Вважають, що в Помпеях від виверження загинули 2 тисячі людей, а більшість мешканців покинули місто до катастрофи.
У XVIII столітті люди почали проводити розкопки цих міст-привидів. Ба більше, завдяки вулканічному попелу створились ідеальні умови для консервації. Саме тому через 2 тисячі років в археологічному парку цих міст збереглися елементи архітектури й повсякденної культури, зокрема античні фрески та розписи давньоримських вілл.
Для українськомовних туристів презентували версію застосунку архітектурного парку Помпеї My Pompeii, де можна дізнатися про історію археологічного парку, який є об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО.

Каякой, який покинули греки Османської імперії

Місто Каякой заснували православні греки у XVIII столітті. На початку XX століття в місті мешкало майже 20 тисяч етнічних греків. Вже в 1918 році через знищення греків в Анатолії (низка штатів та країн визнає це геноцидом) містян стало на 6500 менше. Після програної Греко-турецької війни 1919–1922 років і підписаного Лозаннського мирного договору жителі Каякою були зобов'язані покинути місто.
Грецька забудова Каякою впродовж 100 років залишається покинутою, її не заселили турки. Місто, зокрема грецькі православні храми, є пам'яткою архітектури та історії під охороною Туреччини.
Колманскоп: місто-привид діамантової лихоманки німецьких колоністів

Німеччина у XX столітті мала колонію на території сучасної Намібії під назвою Німецька Південно-Західна Африка. Чотирнадцятого квітня 1908 року темношкірий працівник Захаріас Левала знайшов алмаз — з цього в регіоні почалась діамантова лихоманка.
За сприяння німецького уряду в едвардіанському архітектурному стилі збудували місто Колманскоп.
Після спустошення покладів алмазів у 1953 році жителі покинули місто й воно стало привидом.
Фотографії Колоноскопа, засипаного піском, стали обкладинкою альбомів і синглів гурту Tame Impala, який відвідав місто разом із фотографом Нілом Круґом. Місто стало туристичною принадою Намібії: його відвідують до 30 тисяч туристів щороку.
Вароша: туристична оаза, що завмерла в часі після війни

У 1970-х місто Вароша на Кіпрі було курортним, в ньому жили 30 тисяч людей, а щорічно відвідували до 700 000 туристів. Внаслідок турецької агресії 1974 року мешканців вигнала турецька армія, місто досі не заселене, хоч його можна відвідати.
У Вароші переважають готелі у стилях модернізму і бруталізму, будівлі у стилі функціоналізму.
Ашгабат: мармурова пустка Туркменістану

Це не традиційне місто-привід, офіційно Ашгабат заселений і в ньому проживає понад 1 мільйон людей, проте на вулицях безлюдно, а цілі райони столиці не мають ознак життя.
Місто Ашгабат потрапило до Книги рекордів Гіннеса як таке, що має найбільшу кількість мармурових споруд у світі (533), які мають сумарно 4,513,584 м² мармуру, що його імпортують з Італії та інших країн.
До слова, найбільше оглядове колесо закритого типу, ще й виготовлене з мармуру, теж розміщене в Ашгабаті. Книга рекордів Гіннеса вказує, що оглядове колесо має діаметр 47,6 м.
Місто творить туркменську ідентичність: воно грандіозне, має монументальну архітектуру, де люди тануть у величі будівель разом із футуристичними рішеннями та обелісками. Аеропорт міста Ашгабат нагадує пташку в польоті.
Орадур-сюр-Глан: місто, яке разом із жителями знищило "Ваффен-СС"

В 1944 році після висадки в Нормандії військ союзників активність Руху опору в Новій Аквітанії, Франція, виросла, тому 10 червня німецькі війська, які знову зайшли в місто Орадур-сюр-Глан, зібрали всіх місцевих жителів на центральній площі, а пізніше вбили чоловіків і хлопців від 14 років, а жінок, малих дітей, літніх людей підірвали в церкві. Пізніше розграбували майно і спалили будівлі.
В Орадурі майже не залишилося мешканців, а президент Франції Шарль Де Голль вирішив, що місто стане меморіалом і його не відбудовуватимуть у пам'ять про трагічні події.
Врешті в 1999 році тодішній президент Франції відкрив в Орадурі меморіал пам'яті. З того часу поблизу знищеного безлюдного міста почали будуватися нові будинки муніципалітету Орадур-сюр-Глан, що станом на 2021 рік налічує 2500 жителів.
Цукроварів: місто, де перестали робити цукор

На Кіровоградщині в 1980-х роках для працівників цукрового заводу збудували житло: 10 п'ятиповерхових будинків, які вміщали 920 квартир. В 1990-х в Цукроварові мешкало 3000 людей, а коли завод закрили — місто почали покидати люди.
Зараз в ньому мешкає менше ніж 100 людей. Школа, дитячий садок залишаються пустими, заселені лиш дві багатоповерхівки, в яких мешкає менш ніж 100 людей, у місті із комунальних послуг є тільки електрика.
Надсекретне місто Любеч-1

Спеціальне військове містечко Чернігівської області Любеч-1 мало обслуговувати загоризонтну радіолокаційну станцію "Дуга", яка мала сповіщати про пуски міжконтинентальних балістичних ракет ворогами Радянського Союзу.
"Було дві антени за спорудою літер А і літер Б, одна 150 метрів висотою, друга – 75. І вони виконували завдання з випромінення цього радіосигналу в напрямку Скандинавії", – розповідає колишній офіцер частини Любеч-1 Ігор Бизган.
У 2000-х роках в Любечі-1 демонтували цю РЛС, а військова частина припинила існування у 2008 році — разом із нею і місто-супутник.
Поліське: місто, яке постраждало від аварії на ЧАЕС

Поліське засноване в 1415 році, до 1993 року місто було центром Поліського району Київської області, до нього евакуйовувалися жителі Прип'яті, оскільки воно було далі від епіцентру катастрофи на ЧАЕС. Проте в ньому виявили високий радіаційний фон, врешті місто теж стало покинутим. У XX столітті в місті мешкала велика єврейська громада.
Під час аварії в Полі мешкало 12 тисяч мешканців, після неї перекладали асфальт, робили ремонти, щоб зменшити радіаційне забруднення, проте в 1999 році місто перестало існувати, а всіх мешканців розселили через загрозливий радіаційний фон.
У 2019 році про місто-привид Поліське режисер Констянтин Кляцкін зняв короткометражний фільм "Поліське. Післячуття", який виготовляли вночі з використанням дронів. Крім того, команда проєкту The Other Chornobyl створила власну айдентику для Поліського.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]