У Криму окупанти вручили застереження щодо організації масових акцій та мітингів подружжю юристів Лілі Гемеджи та Рустему Кямілеву, кримськотатарському правозахиснику і юристу Назіму Шейхмамбетову та активісту Сеїт-Осману Каралієву.
Про це повідомляє громадський рух "Кримська солідарність".
Співробітники окупаційного МВС вручили застереження активісту із Судака Сеїт-Осману Каралієву в якому зазначається, що він може бути "організатором масової акції" і має вжити заходів щодо усунення екстремістської діяльності та порушень громадського порядку".
За словами чоловіка, окупаційна влада півострова пригрозила активісту статтями про непокору правоохоронцям, дрібному хуліганстві, організації мітингу, що спричинило порушення громадського порядку, а також демонстрації нацистської символіки, організації масових заворушень та інші.
Сеїт-Осман Каралієв наголошує, що йому вже не вперше вручають застереження.
"Я у свою чергу вважаю, що жодних протизаконних дій не вчиняв, хоча й одного разу був покараний штрафом за адміністративною статтею. Вважаю ці дії спробою тиску на мене", — коментує дії "правоохоронців" чоловік.
Він вважає, що такі дії спрямовані на залякування активістів, які підтримують кримських татар, що стали політв'язнями.
Крім того, так званий Центр із протидії екстремізму в Криму направив дільничного до подружжя юристів Лілі Гемеджи та Рустема Кямілева, щоб вручити застереження про "неприпустимість порушення закону про мітинги".
Також стало відомо, що "поліцейські" у Сімферопольському районі вручили кримськотатарському правозахиснику та юристу Назіму Шейхмамбетову застереження про "неприпустимість дій, які створюють умови для вчинення злочинів та правопорушень та неприпустимість продовження антигромадської поведінки".
Шейхмамбетову, за його словами, не роз'яснили причини і підстави для застереження. Юрист вважає його незаконним.
"Вони (росіяни — ред.) ще до повномасштабної воєнної агресії видавали застереження до пам'ятних дат — напередодні 26 лютого, напередодні 18 травня, напередодні Дня кримськотатарського прапора 26 червня і напередодні Дня прав людини 10 грудня", — розповів голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру (КРЦ) Ескендер Барієв у коментарі Суспільне Крим.
Таку активну видачу попереджень активістам Барієв пов'язує з наближенням 18 травня - Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Цьогоріч 80-ті роковини з початку депортації кримських татар з Криму.
"І тому вони роблять все, щоб ці потенційні активісти не могли щось провести, щось організувати. Це залякування для того, щоб якщо відбувається якийсь захід і якщо людина сама причетна до цього заходу, то будь-яка провокація або те, що на захід не надала згоду місцева окупаційна адміністрація, то одразу ж по відношенню до цих людей буде відкриватися адміністративна, а, можливо, й карна справа", — вважає голова правління КРЦ.
Він наголосив, що з 2022 року окупанти не обмежуються лише видачею застережень, вони частіше почали одразу відкривати адміністративні справи і виносити покарання у вигляді арештів, або штрафів.
Депортація кримськотатарського народу
18 травня 1944 року на світанку розпочалася депортація кримськотатарського народу з Криму. У таємній постанові Державного комітету оборони "Про кримських татар" увесь народ звинуватили у зраді та колабораціонізмі і наказали виселити з Криму. Готували цю операцію тиждень, залучивши до неї 32 тисячі НКВСників.
За майже три доби з Криму вивезли близько 200 тисяч кримських татар. У дорозі та в перші роки після виселення загинуло 46% депортованих.
Вивозили переважно до республік Центральної Азії, зокрема до Узбекистану. 10 тисяч кримських татар, солдатів Червоної армії, які повернулися з фронту в Крим, теж депортували. 12 років кримські татари мали статус спецпереселенців, позбавлених громадянських та людських прав і свобод.
Офіційно повертатись до Криму депортованим дозволили у 1989 році.
У 2015 році Верховна Рада визнала депортацію кримськотатарського народу геноцидом.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та Facebook
