Колишній політв'язень Андрій Захтей провів у російських тюрмах понад 6 років за сфабрикованими звинуваченнями у "диверсії". 2016 року окупаційний суд Криму засудив його до 6,5 років ув’язнення. На свободу чоловік вийшов у лютому 2023-го, але ще чотири місяці провів у центрі для іноземців у Росії. Тепер він бореться за те, щоб ці роки російського полону були зараховані до його пенсійного стажу, що стало можливим завдяки новому закону.
Його історія — частина системної проблеми. З 2022 року в Україні діє закон, за яким період ув'язнення через російську агресію мав би зараховуватися до страхового стажу. Однак три роки норма не працювала через відсутність механізму сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ) за ув'язнених. Як це виправили та як довести факт полону — дізнається Суспільне Крим.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
За словами експолітв'язня, до російського полону він понад 10 років був підприємцем, мав невелике виробництво і сплачував податки. Але ув'язнення російськими окупантами вибиває з життя.
"Ти просто вилітаєш з життя за чиєїсь примхи. Я розумію за якусь крадіжку чи вбивство — то зрозуміло, сам собі винуватий. А коли тебе просто посадили і назвали таким-то таким-то... Ви ж знаєте, яка кількість сидить просто — хтось за книжку, а хтось за слова", — зазначив Захтей.
З 2022 року діяв закон, який мав соціально захищати політв'язнів, але він не працював як треба через відсутність механізму сплати ЄСВ за цих людей.
"Для того, щоб страховий стаж за будь-якою людиною рахувався, необхідно щоб хтось сплачував ЄСВ. Через те, що людина перебуває в незаконному ув'язненні, вона не працює і не сплачує за себе або роботодавець не сплачує. То нема підстав реалізовувати норму до статті 11 Закону України про соціальний правовий захист", — зазначив голова об'єднання родичів політв'язнів Ігор Котелянець.
У березні 2025 року набули чинності зміни до закону щодо компенсації пенсійного стажу за роки полону. З 1 січня 2026 року ЄСВ за звільнених полонених сплачуватиме Пенсійний фонд України. Це стосується періоду від дня позбавлення волі до 6 місяців після звільнення.
"Багато з них потрапляють в незаконне ув'язнення молодими. Якщо не буде звільнення раніше внаслідок політичних перемовин, то вийдуть вони не раніше, ніж оці 15-20 років. Якщо у них не буде страхового стажу, у них не буде ніякого забезпечення", — розповів Котелянець.
У пресслужбі Міністерства соціальної політики на запит Суспільного Крим відповіли, що Пенсійний фонд здійснюватиме сплату ЄСВ автоматично. І подаватиме звіт до Податкової. Рідним цивільних полонених додатково звертатися нікуди не потрібно.
Андрій Захтей зазначив, що обов'язково подасть заявку на нарахування стажу.
"Щось виходить нове — я туди перший йду на пролом попробувати, що буде. Я принципово піду і дуже докладно скажу: "Додайте мені до мого стажу 6 років 10 місяців 4 дні". Кожен з нас, хто виходив (з російського полону — ред.), хоч-не-хоч — треба продовжувати жити, треба годувати сім'ю, якось існувати в тому світі", — наголосив він.
Як довести факт полону
Голова правління Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольга Скрипник входить до складу комісії при міністерстві розвитку громад і територій, яка визначає факт позбавлення волі. За її словами, щоб отримати такий статус, спершу потрібно встановити факт незаконного ув'язнення чи полону.
Скрипник зауважила, що рідні бранців або вони самі після звільнення мають звернутися до комісії та подати пакет документів:
- Відповідну заяву, приклад якої можна знайти на сайті Національного інформаційного бюро.
- Документ, що підтверджує особу, яка в полоні та особу, яка звертається.
- Документ, що підтверджує родинні зв'язки з бранцем.
- Докази, що підтверджують факт перебування у неволі.
Голова КПГ зазначила, що за весь цей період повномасштабної війни повернулися з російського полону 200-250 цивільних громадян шляхом обміну. Всі ж інші повертаються здебільшого самостійно. Вони мають довести, що були у полоні.
"Як ми з вами розуміємо, окупанти не будуть давати таку довідку. Тримайте, ми вас тримали в полоні, знущалися, ґвалтували, ідіть — у вас є підтвердження. І оце найскладніше — як доводити саме оцей момент, коли у нас немає чітких документів, які можуть підтвердити", — наголосила Скрипник.
Родичам полонених Скрипник радить подавати усю інформацію, якою володіють — від судових рішень окупантів до свідчень або навіть скриншотів із соцмереж. Так встановити факт перебування в полоні буде легше.
"Це може бути будь-що. Якщо вирок — це значить вирок. Постанова про взяття під варту, листування з ФСБ, матеріали кримінальних проваджень. Тому ми радимо всім рідним звернутися ще до поліції, СБУ, подати заяву про зникнення або викрадення або позбавлення волі", — уточнила вона.
Без достатніх доказів та інформації про утримання людини в російській неволі комісія може відмовити в рішенні про факт незаконного ув'язнення.
За словами Скрипник, станом на кінець 2024 року комісія при Мінреінтеграції визнала факт незаконного ув’язнення для понад 700 людей, включно із Захтеєм.
Вже із цим документом колишні політв'язні мають право подаватися на затверджені державою виплати, у тому числі на нарахування страхового стажу.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
