Після окупації Криму у 2014 році багато українців залишили півострів у пошуках нового життя. Однією з таких переселенок стала Іванна Дідух, яка залишила Севастополь і переїхала на материкову частину України.
Вона поділилася із Суспільне Крим своєю історією про виклики, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи: працевлаштування, бюрократичні перепони та адаптація у новому середовищі.
Читайте цей матеріал кримськотатарською
Іванна Дідух — переселенка з Севастополя. До 2014 року вона працювала в державній установі, займалася реєстрацією та листуванням з юридичними особами адміністрації. Проте після окупації Криму виїхала з півострова.
"Я просто зібрала речі, переїхала з дитиною. І десь за кілька тижнів зрозуміла, що все в Криму тільки затягується, що нічого не рухається в бік України. Я просто написала довіреність на мого батька, і він забрав мої документи з роботи", — згадує Іванна.
Після виїзду вона опинилася в Івано-Франківську. Влаштуватися на роботу в держустанову було непросто.
"Я сиділа в приймальні заступників голови адміністрації, щоб мене прийняли і посприяли з переведенням, тому що в державній структурі таке можливо", — розповідає Іванна.
Згодом вона переїхала до Одеси, де почала працювати викладачкою у військово-морському ліцеї, який переїхав з Криму.
"Я працюю серед українців, які вийшли з Криму. Великий відсоток викладацького складу — це вчителі, які виїхали", — додає кримчанка.
Одна з головних проблем, з якою стикаються кримчани після переїзду — відновлення документів, що необхідні для працевлаштування.
"Люди, які там частково здобували освіту, отримували документи на тимчасово окупованій території, повинні підтверджувати результати навчання, щоб довчитися і отримати українські документи", — наголошує представниця президента в Криму Ольга Куришко.
Щоб стати на облік у Державній службі зайнятості, потрібно надати:
- паспорт громадянина України або документ, що посвідчує особу;
- ідентифікаційний код;
- трудову книжку;
- документ про освіту або його дублікат;
- військово-обліковий документ (для військовозобов’язаних).
Крім того, при оформленні пенсії враховується лише стаж, здобутий до окупації. Якщо документи про це залишилися в Криму, їх доведеться підтверджувати в судовому порядку.
"Архівні документи залишилися на тих окупованих територіях, і іноді людині доводиться доводити в суді, що вона дійсно працювала там у 80-ті чи 90-ті роки", — зазначає Куришко.
Переселенці часто стикаються не лише з проблемами працевлаштування, а й із труднощами адаптації.
"Це люди, які мають психологічні бар'єри, синдром очікування швидкого повернення додому. Вони могли все життя пропрацювати на одній роботі, а після переїзду їм потрібно починати все з нуля", — розповідає проєктна менеджерка ГО "КримSOS" Анна Смакула.
Іванна Дідух теж зіштовхнулася з проблемою соціалізації.
"Складно вливатися в сформований колектив, особливо, коли це місцеві жителі зі своїм світоглядом, культурними особливостями", — згадує вона.
Для тих, хто не може знайти роботу за фахом, Державна служба зайнятості пропонує ваучери на безкоштовне навчання.
"Зараз великою популярністю користується IT-сфера, маркетинг, менеджмент, SMM. Це новітні професії, які дають можливість переселенцям знайти роботу", — додає Анна Смакула.
З 2015 року до Державної служби зайнятості звернулося близько 4,5 тисячі переселенців з Криму. 1700 з них знайшли роботу, проте найбільший наплив був у 2015–2016 роках.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram, WhatsApp, Facebook, TikTok та YouTube
