Повернулися з Італії у село Горбове на Чернігівщині через понад два роки після повномасштабного вторгнення росіян. Тетяна Андрушок-Єгорова з чоловіком та двома дітьми отримали тимчасовий прихисток у Римі. Евакуювати жінку з ДЦП та її родину допомогла релігійна громада. Попри те, що війна триває, Єгорови вирішили повертатися. Зі слів Тетяни, адаптуватися до нових умов родині не вдалося. Зараз вони намагаються налагодити побут вдома.
У березні 2022 року, у розпал бойових дій на Чернігівщині, її родина спочатку виїхала з Горбового до Черкас.
"Прийняла нас християнська церква. Ми там перебули десь пару днів і влаштувалися в гуртожиток у Черкасах. А тоді пастор цієї церкви спілкується з якоюсь християнською місією, яка вивозила людей з інвалідністю, в першу чергу з інвалідністю жінок. І нам запропонували виїхати".
У Тетяни вроджений параліч ніг, до 29 років вона пересувалася на візку. Зараз може ходити з милицями. За її словами, наважилася поїхати за кордон, бо сподівалася там отримати медичну допомогу, але протягом двох років до лікаря вона не потрапила.
"Там давали сімейного лікаря, возили людей по лікарях, ну до мене так черга і не дійшла".
В Італії їх зустріли волонтери та поселили в Римі у готелі. Але місце проживання родина змінювала тричі, це ускладнювало адаптацію дітей.
"Дитина влаштувалася в одну школу, не встигла вона звикнути до тої школи і пішла в іншу. Це яка травма, ніхто на це не дивиться. І там відношення не дуже добре до моєї дитини. «От чого ти не спілкуєшся із дітьми італійськими?» Вона каже: мама, мене запитують «А тебе дома не ображають? Ти боїшся своїх батьків?»"
Тетяна каже: боялася, що дітей можуть забрати, тож їхня родина вирішила повертатися. Виїжджали з Італії, не попередивши нікого.
"Це був вихідний день, нікого не було. І ми, розумієте, за речі свої, за дітей, в таксі. І все. Я сіла в автобус, і мені не віриться, що закінчується жах. Таке життя за кордоном. Себе зловила на такій думці, що два роки, поки ми там жили, я не жила спокійно, я постійно жила в напрузі".
Зараз родина намагається налагодити побут у будинку, де два роки ніхто не жив. Адаптуються до повітряних тривог. У разі повторного наступу, говорить Тетяна, шукатимуть безпечне місце в Україні.
За словами голови Куликівської громади Юлії Постернак, в ній проживає 14116 людей. З них за кордон від початку повномасштабного вторгнення виїхали 379, на сьогодні повернулися — 143.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
