Жителька прикордонного Костобоброва Семенівської громади на Чернігівщині Раїса Бавикіна, поранена під час обстрілу села 27 травня, наразі в лікарні у Новгороді-Сіверському. Жінку розкопали з-під завалів у підвалі власного будинку односельці, де вона пробула близько двох годин, втративши свідомість.
Про це Суспільному розповів її син Євгеній Бавикін.
Чоловік каже, в момент обстрілу він перебував у Новгороді-Сіверському, куди перевіз родину з трьома дітьми рік тому, подалі від кордону. Мама ж залишилась.
"В той день вона мені відзвонювалась — все було добре. А тут — телефонують односельці і кажуть, що не можуть її знайти. Вже потім, поки рятувальники гасили пожежу (від обстрілів загорівся будинок, — ред.), місцеві чоловіки — Микола, Михайло і Роман — відкопали її під завалами у підвалі будинку. Вона була без свідомості", — говорить Євгеній.
За його словами, на півдорозі до лікарні жінка прийшла в себе. Перша її фраза була: "Я ще жива?".
"У неї три осколкові поранення: два осколки в нозі, один — у руці. Опіки порожнини носа і рота та лопнута барабанна перетинка вуха. Зараз її стан більш менш стабільний, я перевіз її з Семенівської лікарні до лікарні у Новгороді-Сіверському".
Як розповіла сину Раїса Бавикіна, це був прицільний, на її думку, постріл.
"Вона якраз стояла на сходах у погріб і чула: прилетіло у стіну веранди. А її вибуховою хвилею відкинуло всередину погреба. Люк на погребі зачинився і його завалило цеглою", — переказує розповідь матері Євгеній.
Чоловік пояснює: в домі від обстрілів прорвало каналізацію і вода затекла у погріб, що розташований у підвалі будинку.
"Вона пам'ятає, як був повний погріб диму і багато води. Тому, каже, лягла у воду і витиралася мокрим, щоб не задихнутися, а з неї стікала кров. Вже потім втратила свідомість".
Скільки жінка перебувала у погребі — точно невідомо.
"Від півтори години до двох. Було 36 прильотів, які тривали десь годину. Потім поки рятувальники загасили пожежу, поки знайшли її, поки відкопали", — каже Євгеній.
Від дому і двору у них нічого не залишилось.
"Все, що сім'я заробила за життя: дім, техніка. Як у тому фільми: два трактори, два мотоцикла, дві машини, одна була мені як пам'ять про покійного батька. Батько займався столяркою, то була майстерня по дереву, поруч — мій гараж, де ремонтували автівки. Все — вщент", — розповідає Євгеній Бавикін.
У господарстві було два собаки, які згоріли, і два десятки курей. Кури, каже чоловік, майже усі вижили.
Поряд із Бавикіними вщент згорів ще один будинок і двір.
"Там вони виїхали, а бабулька якраз на днях приїхала провідати домівку. Але, коли був обстріл, саме в той час вона пішла у сільраду", — додає Євгеній.
Його сім'я зараз орендує квартиру у Новгороді-Сіверському, там же чоловік і працює. Каже:
"Якось воно буде, головне, що мама жива".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
