Президент України Володимир Зеленський 5 квітня поспілкувався з представниками бізнесу Чернігівщини про складнощі взаємодії, тиск на бізнес з боку податкової та про додаткові 1,2 мільярда гривень з проєкту платформи "Зроблено в Україні" на 2024 рік.
Що саме запитували підприємці у президента, які відповіді він надав, та чи була загалом ця розмова "відвертою" — читайте далі у матеріалі.
Про що підприємці говорили із Зеленським
Підприємець та засновник PetTechnologiesУкраїнська експортно-орієнтована компанія, розробник та виробник, обладнання для видування ПЕТ-пляшок та пресформ. Олександр Суворов розповів, що на зустрічі з президентом було з десяток підприємців Чернігівщини.
"Це було така, знаєте, невеличка промова Зеленського: дякую, що ви тут є, що ви працюєте, не евакуювалися, і тут підтримуєте. І ось, що ми вам тут пропонуємо: програма фінансування, кредитування для прикордонних регіонів, вона знижена. Тому навіть три відсотки можна отримати кредитування. Це непогана історія".
Голова федерації роботодавців Чернігівщини та генеральний директор промислової компанії "Пожмашина" Олег Авер’янов каже, що він озвучив проблеми, які існують у його компанії — це відсутність підтримки з боку держави, щодо закупівель товарів саме українського виробництва.
"В нашому випадку ми виробляємо: пожежну, аварійно-рятувальну техніку, машини для розмінування. У нас головний замовник – держава. Головна наша проблема, яку я підняв на зустрічі – це те, що підприємство «Пожмашина» четвертий місяць перебуває на простої. Ми виготовили 80 одиниць пожежної техніки та машин для розмінування. З 2023 року у нас були контракти під продаж цих машин, але в ДСНС змінилося керівництво, і вони ухвалили рішення повернути кошти в бюджет і техніку не закуповувати. Нові керівники ДСНС не поспішають, не дивлячись на те, що гроші на закупівлю є в їхньому бюджеті. Та вони з незрозумілих для нас причин не хочуть закуповувати техніку українського виробництва".
На думку Авер'янова, в Україні немає українського промислового патріотизму.
"Ми здатні забезпечити державу на 100% технікою, але замовники з незрозумілих причин не хочуть спілкуватися взагалі про закупівлю. Вони із задоволенням купують техніку за кордоном, тому що там простіше, скажімо так, сховати якісь свої домовленості. По якості українська техніка негірша".
За його словами, Зеленський пообіцяв розібратися з цим питанням і дати відповідні доручення, щоб замовники не ігнорували вітчизняних виробників.
"В нашому випадку — це служба з надзвичайних ситуацій. Адже, ця техніка, яка є у нас на складах, готова завтра стати в бойовий розрахунок і гасити пожежі та розміновувати країну", — розповів Авер'янов.
Зі слів директорки чернігівської швейної фабрики "Елегант" Наталії Романовської, яка також була на зустрічі з президентом, вона звертала увагу на можливість створення індустріального парку в Чернігові і те, які він дає пріоритети для розвитку бізнесу.
"Наприклад, в Чернігові організовують індустріальний парк, який може давати: пільгове оподаткування, систему з відшкодування ПДВ, вартості державного обладнання".
Директор Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Костянтин Іванов згадав ще одне питання, яке озвучували уряду — заміновані території.
"В нас на карті замінованих територій є території, які не були під окупацією, і де не було бойових дій, але вони також вважаються замінованими. Це заважає нашим деревопереробникам. Тому що в них є один сертифікат, який є обов'язковим для експорту в Європу. І цей сертифікат містить в собі заборону постачання переробної деревини з замінованих територій. Є певні обмеження. Не пряма заборона, а обмеження".
За словами Іванова, одне з таких підприємств, яке отримало обмеження є "Мена ПАК"Підприємство, що спеціалізується на випуску тришарового гофрокартону та гофротари..
"Звичайно, що ДСНС тут мають свою рацію. Це їх нормальне бачення, що краще ми більше обмежимо, а не менше. Проте, ми попросили у Міністерства економіки сприяння, щоб це було зроблено більш точно і вибірково".
"Зроблено в Україні": що це за платформа
З боку держави з підприємцями крім Зеленського спілкувалися перша віцепрем'єр-міністерка та міністерка економіки Юлія Свириденко, яка родом з Чернігівщини, керівник Офісу Президента Андрій Єрмак та голова Чернігівської ОВА В'ячеслав Чаус.
Юлія Свириденко розповіла, що спеціально для підприємців, які працюють на прикордонні переформатовують державні програми, які об'єднані загальною програмою "Зроблено в Україні".
"У такий спосіб розглядають введення спеціальної економічної зони на Чернігівщині. Наприклад, у нас є кредити 5/7/9%. Вони для Чернігівщини та інших прикордонних областей — під інший відсоток: 3% річних, а не 5/7/9. Далі те, що стосується грантів на переробку: для усієї території України — це 50 на 50 умова співфінансування, для Чернігівщини — 80 на 20. Тому що ми розуміємо, що більш складно відкривати бізнес: високі ризики, менші фінансові спроможності", — пояснила Свириденко.
Щодо грошей, які будуть виділені в рамках програми "Зроблено в Україні", то вони виділятимуться на наступне:
"Це і гранти, мікрогранти, кредити, кешбек на сільгосптехніку, іпотечна програма, програма "Шкільний автобус" та ще ряд програм, в яких підприємці Чернігівщини й минулого року брали активну участь. Всі ці програми об'єднані загальною рамкою "Зроблено в Україні" і у бюджеті мають графу — 45 мільярдів гривень. Для Чернігівщини — це 1,2 мільярда гривень", — додала Свириденко.
З її слів, 1,2 мільярда гривень — це мінімальна загальна сума, на яку можуть розраховувати підприємці, що проживають на території Чернігівської області та хочуть скористатися програмами, які пропонує держава.
Костянтин Іванов пояснив, як буде працювати один з напрямів програми "Зроблено в Україні" — кешбек.
"Якщо ми анонсуємо кешбек, то ми таким чином кажемо, що виробник українських споживчих товарів отримує 100% їх вартості, а український споживач заплатить менше ніж 100% з дисконтом. Звідки ми маємо взяти різницю? Саме з цієї суми в 1,2 мільярда гривень, яку анонсував уряд на програму. Наприклад, кабачкова ікра коштує 50 гривень для підприємства, коли вона стоїть на полиці. Ідея цієї програми така, що якщо українець купує не польську кабачкову ікру, то він її купує дешевше для себе з дисконтом від ціни. Підприємство ж отримує 100% вартості, а споживач платить 90%".
Також, каже Іванов, що кредитування за програмою під 5/7/9 відсотків, для Чернігівщини в рамках "Зроблено в Україні" буде на рівні трьох відсотків.
Чи будуть підприємці долучатися до платформи "Зроблено в Україні"
На які напрямки розподілять гроші з цієї програми, підприємці з Чернігівщини поки ще не розуміють.
"Друге наше підприємство виробляє сільськогосподарську техніку. І, сподіваємося, це якраз та програма, яка дає можливість пропонувати техніку для аграріїв, і ми плануємо брати участь у цій програмі", — сказав голова федерації роботодавців Чернігівщини Олег Авер’янов.
На думку Суворова, ця програма — поки що тільки проголошена з наголосом купувати українське. Затвердженого алгоритму дій поки немає.
"Самої програми ще немає, вона в розробці. Звичайно, ми про це спілкували зі Свириденко, щоб вони зробили цей реєстр українських виробників. Ми хочемо потрапити в цей реєстр. Тому що у PetTechnologies максимальний ступінь переробки, але вони (держава, — ред.) зараз ще визначають що таке "Зроблено в Україні".
Такої ж думки щодо цієї програми й Наталія Романовська.
"В програмі "Зроблено в Україні" є декілька пунктів, один з них — це допомога держави в організації існуючого бізнесу та бізнесу, який тільки починає створюватися. А щодо кешбеків, ця програма ще не запустилася. Вона ще на доопрацюванні".
Щодо локалізації цієї програми, то бізнесмени не зрозуміли критеріїв відбору щодо визначення українського товару.
"Це який відсоток локалізації потрібен: 20, 30 чи 40. Наприклад, якщо я привіз якусь залізячку з Китаю, перефарбував і наклеїв бірочку, то це "Зроблено в Україні", чи ні? У мене в PetTechnologies локалізація 40, 50, навіть 60 відсотків. Ми беремо українське й додаємо свою вартість. У нас власна розробка, власні певні цикли переробки", — каже Суворов.
За словами Костянтина Іванова, наразі товари, які підпадають під критерій "Зроблено в Україні", визначаються українською юридичною особою, яка це виробила. А механізм, який би робив експертизу, українське це чи ні, поки відсутній.
"Моя пропозиція була запровадити такий механізм, використати досвід системи торгово-промислових палат. Оскільки десятиріччями наші експерти визначають за затвердженою в державі методикою український це чи не український товар. І, власне, рівень цього визначення, рівень цієї компетенції, й рівень цієї експертизи визнається всіма контрагентами за кордоном".
Зі слів Іванова, президент на це відповів, що "тут треба бути обережними". Адже, може бути підприємство, яке збирає щось в Україні, воно українське, збирає щось з імпортних складових для внутрішнього і зовнішнього ринку. І на ньому працює тисяча людей. На думку Зеленського, держава не повинна це підприємство викидати з держзакупівель.
Щодо підтримки бізнесу через платформу "Зроблено в Україні", то за словами Суворова, поки не зрозуміло, куди ці гроші йдуть.
"Президент сказав: ми підписали дуже важливий контракт на суму 1,2 мільярда гривень. Але куди ці гроші пішли, він не каже, з посилом, що не може поки говорити. Все. Якщо немає, з чим порівнювати, то мільярд це класні гроші. Якщо розподіляти на Чернігівську область, то непогано, але… Ми ж не знаємо, куди ці гроші йдуть, їх цільове призначення. Якщо розмазати на все, то це нічого не залишиться. Якщо це на підтримку бізнесу, знов таки: якого бізнесу, аграрного, переробного чи якого?"
"Я, звичайно, буду радий будь-якій підтримці. Моїй компанії цього року 25 років, і держава нам ніколи не допомагала. Якщо зараз буде хоч якась допомога, звичайно, ми будемо раді, але ми дуже не хочемо популізму", — каже Суворов.
Про проблему з податковою
Про масове блокування податкових накладних бізнес Чернігівщини заявляв ще раніше. Президент Чернігівської регіональної торгово-промислової палати Костянтин Іванов, розповідав, що проблема блокування податкових накладних виникла ще восени 2023 року.
"Ми зіткнулися з ситуацією, коли є позаправові, позазаконні вимоги від податкової. Коли є і було позазаконне блокування податкових накладних, а це, власне, велика шкода для будь-якого підприємства, оскільки це обігові кошти, обіговий капітал, кров економіки. І ми, власне, звернулися до всіх: від Президента України, Кабінету міністрів, Державної податкової служби України, до Мінекономіки, до голови профільного парламентського комітету Данила Гетманцева, начальника ОВА, просто до всіх".
Зі слів Іванова, на зустрічі з Зеленським 5 квітня, їхніми вимогами щодо тиску на бізнес були:
- припинення практики конфіскаційних дій, позаправових дій податківців, які діють на засадах своїх інструкцій, своїх правил, які встановлені між платниками податків і податковою.
- зміна керівника податкової на Чернігівщині.
"Президент дав доручення розібратися з цим усім, провести перевірку, і зробити, можливо, кадрові зміни", — каже Авер'янов.
Натомість Наталія Романовська каже, що після повномасштабного вторгнення податкова підприємство ще не перевіряла.
"У нас зараз мораторій на перевірку. І податкова не повинна тільки карати, вона навпаки повинна допомагати бізнесу, щоб ми не закривалися від держави. Як тільки знімають мораторій, то одразу перевірка буде у нас. 23 лютого 2022 року, за день до повномасштабного вторгнення, у нас як раз проходила перевірка. Мене хвилює, що немає комунікації з в.о. начальником податкової служби Чернігівської області".
Результат зустрічі й думки бізнесменів про розмову з урядом
"Результат цієї зустрічі — діалог і слова Зеленського про те, що наші питання, які ми підняли були почуті", — розповів Костянтин Іванов.
Зміни в країні відбуваються. Вони може і повільні, але є, каже Романовська.
"І те, що Зеленський приїхав і поговорив з нами — це досить добре. Він побачив, як живе наш регіон і напряму комунікував з бізнесом та ветеранами регіону".
Олександр Суворов каже: була можливість поставити запитання, і це не просто якісь сценарні питання. "Це було достатньо відверто".
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
