Нематеріальна культурна спадщина Чернігівщини: страви бобівник, калиновики, каленик

Список нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини поповнився трьома елементами. Це три страви: "Бобівник", "Пироги з буряком і калиною" та "Каленик", які здавна готували в Куликівській і Понорницькій громаді та на Прилуччині відповідно.

Про це повідомляє Чернігівський обласний центр народної творчості на своїй сторінці у Facebook.

Як ідеться в повідомленні, 16 грудня 2025 року презентацію страв, про які йдеться, розглянули на засіданні експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при департаменті культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації. Тоді ж експертна рада ухвалила рішення поповнити список нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини трьома стравами.

Бобівник

Страва "Бобівник", яка увійшла до нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини. Чернігівський обласний центр народної творчості

Основний інгредієнт бобівника — боби. Історія рецепта цієї страви сягає корінням у XVI–XVII століття. Бобівник був і нині залишається обов’язковою обрядовою стравою на Різдво, весілля, христини, храмове свято. Бобівник називали ще захолодом, холодцем.

Відомо понад 6-8 складених і описаних різновидів страви "Бобівник" на м’ясному бульйоні. Неодмінними інгредієнтами є біб, суха риба, сухі гриби, консерва, м’ясо з птиці або свинина, морква, цибуля, засмажка на олії, якщо з м’ясом, то на салі.

Осучаснений рецепт такий: стегенця або м'ясо заливають холодною водою і ставлять на вогонь, щоб м’ясо упрівало, а бульйон не став мутний. Потім додають боби і варять далі.

Коли боби зваряться, додають шматочки свіжої риби (лин або щука). Вкінці додають кільку в томаті й засмажку (підсмажену до золотистого кольору цибулю і моркву).

Як застигне, бобівник стає такою консистенцією, як холодне.

Пироги з буряком і калиною

Страва "Пироги з буряком і калиною" (калиновики), яка увійшла до нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини. Чернігівський обласний центр народної творчості

Свої автентичні пироги має Понорницька громада. Їх унікальність – начинка з буряка і калини. Про традиційні калиновики згадують жителі села Великий ліс та Іваньків.

Такі пироги зазвичай готували із залишків хлібного житнього тіста. Для начинки тушкували цукровий буряк та додавали попередньо заготовлені ягоди калини. Формували такі пироги (перепечі) розміром з долоню і випікали в селянській печі.

Сучасні господині користуються вже переважно електричними печами, кладуть пшеничне борошно і додають червоний буряк, але від того вони ще смачніші. І хоч із роками страва набула дещо інших смакових якостей та пироги в селах готують часто до сьогодні.

Каленик

Жителька Прилуччини зі стравою, яка увійшла до нематеріальної культурної спадщини Чернігівщини, "Калеником". Чернігівський обласний центр народної творчості

"Каленик" — традиційна обрядова випічка Прилуцького регіону, яка готувалася як у будні, так і у святкові дні. Страва має символічне значення та тісно пов’язана з аграрними звичаями: каленики брали з собою в поле на початку сівби як оберіг на добрий урожай.

Назва Каленик походить від начинки – калини. Каленик пекли тільки з житньої муки, оскільки пшенична мука була розкішшю, яку дозволяли собі лише заможні люди. Спочатку робили настоянку з хмелю. Шишки хмелю заливали гарячою кип’яченою водою і ставили настоюватися. Потім проціджували настоянку, додавали трішки житньої муки і ставили в тепле місце... У готове тісто добавляли дві-три жмені калини. Коли господиня акуратно підмісила калину, то при розламуванні спеченої хлібини виділявся щолок (сік). Хліб мав кисло-солодкий смак.

Шматочок тіста завжди залишали на закваску. Для цього треба було добре обваляти в борошні і залишити зберігатися прямо в діжі до наступної випічки хліба.

На сьогодні Чернігівська область налічує 31 елемент, внесений до обласного переліку нематеріальної культурної спадщини:

"Художнє дереворізьблення Чернігівщини", Чернігівська область – доданий 9 жовтня 2018 року;
"Олешнянське гончарство Чернігівщини", Ріпкинський район – доданий 9 жовтня 2018 року;
"Гартаначка – страва з картоплі Носівщини", Носівська громада – доданий 9 жовтня 2018 року;
"Гончарство на Семенівщині", Семенівська громада – доданий 9 жовтня 2018 року;
"Рогозоплетіння в Батурині", Батуринська громада – доданий 3 квітня 2019 року;
"Кисейне шиття Новгород-Сіверщини", Новгород-Сіверський район – доданий 3 квітня 2019 року;
"Дігтярівське ткацтво", Срібнянщина – доданий 3 квітня 2019 року;
"Весільний обряд – на калачі", Бахмаччина – доданий 7 жовтня 2019 року;
"Обряд випікання весільного короваю в селищі Олишівка Чернігівської області", Олишівська громада – доданий 7 жовтня 2019 року;
"Кудлаївська писанка", Новгород-Сіверський район – доданий 7 жовтня 2019 року;
"Холминська страва з картоплі – деруха", Холминська громада – доданий 7 жовтня 2019 року;
"Мозаїка соломою, мозаїчний набір соломою", Ніжинський район – доданий 27 жовтня 2020 року;
"Традиція катання на рєлях на Петра і Павла в селі Грем’яч на Новгород-Сіверщині", Новгород-Сіверський район – доданий 27 жовтня 2020 року;
"Традиція проведення обряду Клечаної неділі в селі Бахмачі", Ніжинський район – доданий 27 жовтня 2020 року;
"Березинські пряники "Кавалер", "Баришня", "З кмином"", Чернігівський район – доданий 16 листопада 2023 року;
"Каша «Бабка» від Плисківської громади", Ніжинський район – доданий 16 листопада 2023 року;
"Карильський святковий борщ «Квасок»", Коропська громада — доданий 24 листопада 2024 року;
"Українська страва – пшінька", Срібнянська громада — доданий 24 листопада 2024 року;
"Сировадна", самобутня страва Корюківського краю — доданий 24 листопада 2024 року;
"Український борщ" (тутешній), Малодівицька громада – доданий 4 липня 2024 року;
"Кишка пшоняна", Комарівська громада — доданий 4 липня 2024 року;
Страва "Кваша" (ласощі), Сухополов’янська громада — доданий 4 липня 2024 року;
"Капусняк", популярна страва Бобровицького краю, села Щаснівка та Макарівка – доданий 28 листопада 2024 року;
"Овочеві рулетики", село Комарівка – доданий 28 листопада 2024 року;
"Березинські балабони", селище Березна – доданий 28 листопада 2024 року;
"Синявські крохмальні вареники", Менська громада, село Синявка – доданий 4 вересня 2025 року;
Весільний обряд "Шишки", Бобровицька громада, села Рудьківка, Мирне, Ярославка, Козацьке, Браниця, Олександрівка, Озеряни, Бригинці — доданий 4 вересня 2025 року;
"Тушений гурок", Корюківська громада – доданий 12 вересня 2025 року;
"Бобівник", Куликівська громада – доданий 16 грудня 2025 року;
"Пироги з буряком і калиною" / "калиновики", Понорницька громада – доданий 16 грудня 2025 року;
"Каленик", Прилуччина – доданий 16 грудня 2025 року.