Жителька Чигирина Олена Черноус створює авторські ляльки з восковими віночками та бавовняними хустками. 15 років тому вивчила історію народних іграшок та вчилась цієї справи.
Нині Олена Черноус передає знання учням — на уроках образотворчого мистецтва, технологій та гуртках, які викладає у Чигиринському ліцеї №2.
Ляльки з восковими віночками, глиняними коралями та лляними косами для майстрині — це не просто захоплення, а справа життя. Тож своїми знаннями ділиться зі школярами. Одне із них відвідала знімальна група Суспільного.

Школярка Аліна Кривобок під час знімання сюжету робила ляльку вперше. Розповіла, що процес їй подобається:
"Ми робили спідничку. Потім ми робили хустинку".
Зробленою лялькою гратиметься із задоволенням школярка Аліна Фора:
"Мені сподобалося те, що в неї такі гарні кольори і вона так розмальована", — додала дівчина.

Ляльки мають не лише гарний вигляд, а й приємні на дотик, розповіла школярка Іванна Дубова:
"Я б з нею гуляла надворі. В хаті, з друзями".
Олена Черноус пояснила, що ляльки виготовляє вже 15 років. Спочатку вивчала фольклор та історію іграшок, а вже потім почала створювати їх і сама:
"Спочатку вони були більш такі примітивні, невеличкі, з того, що було. А зараз в мене їх багато — і матеріал є, і більше я знаю про це".

Так у майстрині з'явилася колекція ляльок. Скільки виготовила їх рахувати не береться. Більшість — в українському національному одязі. Власноруч виготовляє для українських панянок і глиняні намиста, розповіла майстриня.
"Все у ляльок виготовлено руками, а, наприклад, вишивка, розпис на рукавах. Використовую різні види тканини, джинс і темний, і світлий".

Та в більшості, розповіла пані Олена, ляльки самі "диктують" їй якими мають бути, у що одягнені та чим прикрашені:
"Ніби хочу зробити зараз один образ. Сідаю робити один, а потім лялька підказує: от мені треба фартушок не такий, а спідницю не таку. А зачіску змінити. Чи замість хустинки, волосся".
Також Олена Черноус створила янгола-охоронця у камуфляжі, бо, за її словами, уособлює українських військових, які захищають дітей.
"Ця лялька брала участь в обласному конкурсі «Український сувенір» і там ми ще й зайняли призове місце", — додала майстриня.

Ще пані Олена створює з учнями народних кіз. Додала, що українські традиції трішки осучаснили. Вушка, наприклад, роблять із шкіри, а ріжки — прикрашають стрічками. Та найбільше, додала пані Олена, її серцю дорогі роботи, які передала колезі-подрузі у Німеччину:
"Вона там виставляє мої вироби. І німцям показує, і українській діаспорі. І я дуже пишаюся. Вона тоді розповідає, що це ляльки з Холодного Яру, з Черкащини".