Аби виміряти тиск, чи зробити ін’єкції жителям села Скориківка, що на Черкащині, треба їхати 20 кілометрів. Все через те, що в селі другий рік немає медпрацівника.
36 центрів первинної медико-санітарної допомоги, 243 фельдшерсько-акушерських пункти нині працюють на Черкащині. У 2023 році частину таких ФАПів у зв’язку з дефіцитом медичних кадрів реорганізували у пункти тимчасового базування. Це такі приміщення, які, зазвичай, утримують громади і куди за графіком виїздять лікарі, розповіла заступниця начальника обласного управління охорони здоров’я Тетяна Бондар.
Від Скориківки до Черкас — 60 кілометрів, до районного центру менше — до тридцяти. У селі проживає 420 людей. Ще 230 — у сусідній Львівці, яка входить до Старостинського округу. Та якщо зі здоров’ям трапиться лихо, "швидку" чекати доведеться довго, розповіла староста села Тетяна Скорик. Все — через погані дороги.
"Щоб надати допомогу, швидка доїжджає до села протягом години. І, ви самі розумієте, що пацієнта годину потрібно буде везти до лікарні".
Раз на місяць у селі чекають, як кажуть місцеві жителі, — Устимовича — сімейного лікаря із сусідньої Драбівецької амбулаторії. Про його роботу Суспільне робило сюжет у квітні 2024 року. Місцева жителька Валентина Пономаренко розповіла про лікаря:
"Ми дякуємо нашому Устимовичу, що він, бідний, мотається по всіх селах. Ми дякуємо лікарям. І дає направлення, але це ж треба їхати потім у Золотоношу".
Та можливості такої немає, додала мешканка Львівки Наталя Володимирівна. Там теж немає лікаря.
"Люди вироблені. Оце поїхати б, підлікуватися, проколотися — треба лягати у лікарню. А ми не маємо можливості, бо ще тримаємо хазяйство. Оця бабуся і та взяла курчат".
Євдокія Яківна прийшла дізнатись, чому погано чує. Люди бабусю пропускають без черги. Черга ж як біля самого кабінету прийому лікаря, так і вздовж обох стін. Приїзду лікарів люди дуже чекали, пояснила Катерина Марченко.
"Ми будемо чекати, у нас другого виходу немає. Треба чекати, а що робити?"
Ольга Абрамова пояснила:
"Люди і похилого віку, й інваліди, й після операцій. Немає кому тиск поміряти, перев’язку зробити, укол дати, чи ту саму крапельницю. І ми вже два роки без медичного працівника".
Микола Олександрович на прийомі у лікаря вже був. У чоловіка позаду два інсульти. Тепер потрібна реабілітація. Його дружина — пані Катерина пояснила:
"Просимо у село людину, яка може нам це зробить. Дякуємо їй велике, а так скору треба викликати".
Хоч свого лікаря в селі немає понад рік, розповіла староста Тетяна Скорик, кімнату для прийому пацієнтів обладнали в місцевому будинку культури.
"Ми просто вирішили одну кімнатку переобладнати. Тут всі зручності: і централізоване водопостачання, зупинка поруч — все зручно. Немає тільки лікаря".
Мобільна бригада сімейних лікарів зі своїм обладнанням та медикаментами до Скориківки приїхала вперше. Відтак місцеві зможуть зробити кардіограму, перевірити внутрішні органи, стан шкіри на наявність новоутворень, а ще рівень кисню в крові та тиск, розповів лікар-терапевт Сергій Подолинний. Перевірили і слух Євдокії Яківні.
Такі виїзди спеціально до віддалених сіл та прифронтових територій організувала Всесвітня організація охорони здоров’я спільно з академією сімейної медицини, розповів лікар Олександр Прокопчук.
"Навчаємо основ здорового харчування, фізичній активності, контролю тиску, розповідаємо про ускладнення захворювання — наприклад такі, як інсульти. У нас дійсно, тотальний дефіцит медичних кадрів, у нас дефіцит лікарських кадрів. Ми нізащо б не могли повірити, що в 2024 році стикнемося з дефіцитом медичних сестер. Тому часто приїхати не зможемо, але робимо все можливе".
Староста Скориківки Тетяна Скорик додала, що хотілося б, аби село мало свого постійного медпрацівника.
"Медсестра хоча б. Вона зараз наділена такими правами, що може і крапельницю поставити і все необхідне. Бо люди не спроможні поїхати в районний центр, чи амбулаторію. Віддалені села кинуті напризволяще".
У селі Залізнячка Звенигородського району є фельдшерський пункт. Село розташоване за 116 кілометрів від Черкас, та за пʼять з половиною кілометрів від центру громади — Єрків. Проживає 950 людей. Фельдшерка Оксана Магировська відвідує пацієнтів вдома.
"Є такі бабусі, лежачі, що їх не може ніхто завезти. Буває рани там різані, що старі люди не зможуть добратися, немає родичів, нема чим завезти", — пояснила медсестра.
З її слів, за медичною допомогою місцеві жителі до фельдшера звертаються часто. Сімейний же лікар працює у центрі громади — сусідніх Єрках.
"Не завжди люди зможуть добратися до сімейного лікаря. Наприклад, якусь невідкладну допомогу: поміряти тиск, цукор крові. Недавно була бабуся, в неї був дуже високий цукор крові і рана була на нозі — вона не ходила. Поміряла цукор, викликала хірурга і далі вони займалися з хірургом", — пригадала медсестра.
Староста села Залізнячка Єрківської територіальної громади Микола Шевченко розповів, що коли постало питання залишати медпрацівника в селі чи ні, рішення було однозначним.
"Зробили рішення не закривати. Я б не сказав, що це було складно. Завдячуючи тому, що керівництво нашої громади і люди нашої громади ставляться до таких питань з розумінням".
У Красенівці на Чорнобаївщині до обласного центру — 65 кілометрів, до центру громади — 23. Кількість жителів — 671. У фельдшерсько-акушерському пункті окрім вимірювання тиску, рівня цукру в крові та лікарських консультацій можна зробити потрібні ін’єкції, розповіла його завідувачка Людмила Кот:
"Із бронхітами часто, із простудами, із болями в шлунку. Що можемо — самі допомагаємо, або ж направляємо в Чорнобаївську лікарню".
Також консультують майбутніх мам та породіль.
"Зараз у нас троє дітей до року і одна вагітна. Ми їх можемо направляти, а ні, то лікар, який її веде. Вона каже приблизний термін пологів. Якщо перейми, то викликаємо швидку. Швидка приїжджає вчасно".
Медзаклади громади вдалося зберегти, розповів виконувач обов’язків головного лікаря Чорнобаївського центру первинної медико-санітарної допомоги Володимир Буц.
"Красенівку обслуговує Богодухівська сільська лікарська амбулаторія. У штаті амбулаторії перебуває три сімейних лікарі. У село Красенівка виїжджає лікар, який проводить прийом пацієнтів".
Заступниця начальника обласного управління охорони здоров’я Тетяна Бондар розповіла: на наявність медпрацівника в селі впливає кілька факторів, як то кількість самих місцевих жителів, чи дефіцит кадрів:
"Є медичний працівник, є доцільність утримування, може це громада зробити — значить утримують. Ну, максимально намагаються. Для того, щоб забезпечити функціонування фельдшерсько-акушерських пунктів і надавати максимально медичну допомогу в селі, всі ФАПи залежно від того, як центри первинної медико-санітарної допомоги знайшли порозуміння з місцевими громадами, залежно від того й утримуються фельдшерсько-акушерські пункти".
Допомогу віддаленим селам може надати товариство Червоного Хреста, додала Тетяна Бондар. Мобільні бригади створені на Звенигородщині, Смілянщині, Чигиринщині, Драбівщини та готові виїздити на виклики.
"Перед тим, як визначитися, де ці автомобілі будуть надавати медичну допомогу ми дуже чітко пропрацювали з товариством Червоного Хреста і ці бригади надані завдяки канадійському товариству Червоного Хреста".
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
