У 1999 році, коли приватне фермерство на Черкащині тільки починалося, родина Наталії — в дівоцтві Олійник, посадила чотири гектари яблуневого саду. Заклали його незвично, як для пострадянського періоду, а по-іноземному — на шпалерах, як побачив її тато Микола за кордоном.
Нині площі садів збільшили вдвічі — у господарстві мають вісім гектарів саду.
Як ви почали займатися вирощуванням яблук?
Садівництвом почав займатися мій тато, Микола Олійник. Він дуже любить цю справу. Спочатку у нас був садок біля хати, а потім у 1999 році ми вийшли на поле. Нам запропонували взяти участь в голандсько-українському проєкті. Тоді шукали господарства в Україні в різних регіонах, з різними формами господарювання. Такі сади забезпечувалися відповідним матеріалом: саджанці, садівничий інвентар, оприскувач. Деякі господарства отримали і трактори. І одна із форм господарювання мала бути — фермерське господарство. Ми тоді не були ще фермерами, але оформили юридичну форму і посадили чотири гектари саду. Так з того все і почалося. Тато посадив карликовий сад на шпалері. Саджанці такого типу, як у нас, мають невелику кореневу систему, тому їх треба обов'язково прив'язувати.
Які сорти яблук вирощуєте?
Для цих чотирьох гектар, що ми посадили, саджанці були завезені із Голландії. Основних було два сорти: "Голден Делішес" і "Джонаголд". Потім додали "Чемпіон". А тоді ми трішки збільшили площу і вже почали вирощувати й інші сорти: "Фуджі", "Семеренку", "Айдаред".
Які були труднощі у вирощуванні? Що найважче давалося?
Коли починали садити новий сорт, то головне — не забивати велику площу. Бо на помилках легше вчитися, коли невеличка площа. Проблеми були, наприклад, із градом. Якийсь рік був такий град, що побив майже весь урожай. І він був у серпні, коли вже яблука майже достигли. Через декілька тижнів вже мали їх збирати. Ще один момент: потрібно завжди слідкувати за якимись новими технологіями. Треба експериментувати, щось придумувати. Зараз набагато легше це зробити, є доступ до інтернету. Бо коли мій тато починав цим займатися, цього всього не було, і доводилося їхати за кордон. Найближче — це Польща, потім Голландія, у Китаї був. І дивився, як по всьому світу вирощують яблука.
Чи є різниця в тому, як доглядаєте за садом у різні пори року?
Так, наприклад, хімічний обробіток саду. Він має бути незалежно від того, чи велика врожайність, чи маленька. Тому що, якщо ми вчасно не покропимо, то або плодожерка з'їсть, або якийсь грибок нападе, то обробіток має бути постійним. Так само ми маємо поливати дерева в літній період, коли спека, тому що клімат дійсно змінився трохи. Він більш став схожий ближче до степового. Враховуючи те, що у нас не такі часті дощі, то поливати треба обов'язково. Також щороку має відбуватися обрізка — вона впливає на формування урожаю. Якщо буде загущений сад — яблука будуть дрібні, їх буде багато і вони не виростуть до того розміру, який потрібний.
Чи змінилося життя після того, як стали професійно займатися бізнесом?
Я не знаю, чи змінилося. Ми мали садок біля хати. Коли я приїхала з університету, для мене яблуко було двох видів: червоне і зелене. Я не знала сортів, у цьому геть не розбиралася. Ті яблука, які були в нас у садку біля будинку, то були сорти вітчизняні, а тут уже пішли інші сорти, вони були іноземної селекції. Ну, потрошку так вчилася. Тепер уже можу розрізнити й сорт по яблуку, по кроні, по листю, за формою. Найбільше, що мені в цьому подобається, те, що коли приходжу в сад на роботу — я там сама.
Які маєте секрети успішного вирощування яблук?
Найбільший секрет успішного вирощування яблук – любити цю справу. І працювати там зранку до ночі, без вихідних, без якихось там свят. Оце, мабуть, найбільший такий секрет. Треба просто це любити й хотіти робити. Як тато мені каже: на роботу, як на свято — зібралися і пішли. Ну, і знаєте, що стимулює? Результат. Коли яблука гарні, то їх хочеться вирощувати.
Де продаєте яблука?
Ми співпрацювали із мережею супермаркетів у Черкасах, і в Києві на ярмарку продавали. Ми надіємося, що якщо все буде добре, то так і будемо продовжувати. Був такий період, ще до коронавірусу, що місцеві магазини по району приїжджали, брали у нас яблука. Але коли коронавірус почався, то нам тоді трохи важкувато було, тому що закрилися і ярмарки, і базари.
Чи змінився попит?
Яблука – це не продукт першої ланки споживання. Це не м'ясо, не молоко, не хліб. У цьому плані трошки важкувато. Ціни не завжди такі, як треба. Тому що закордонні яблука дорожчі, вітчизняні – дешевші. Ну і, звичайно, що війна теж має вплив. Коли люди, коли вони стоять перед вибором, що їм купити – м'ясо, хліб або яблуко, то вони вибирають перше. Тобто, якщо порівнювати, наприклад, до війни, то попит зараз зменшився.
Як правильно зберігати яблука?
Для того, щоб вони зберігалися, їх треба весною вчасно обробити від шкідників і хвороб, щоб вони не були червиві, і щоб мали здатність лежати. Взагалі температура зберігання яблука в підвалах — п'ять тепла, а у холодильниках — від одного до трьох градусів тепла. Також ми знаємо, що не можна класти яблука, наприклад, з картоплею і з іншими продуктами, тому що яблука втягують у себе запахи. Якщо ми зберігаємо яблука, то в ідеалі це приміщення тільки для яблук.
300 примірників "Яблуневої королеви" і замах на 500
У 2022 році Наталія Олійник видала збірку поезій "Яблунева королева", на написання якої надихнув родинний бізнес.
Що спонукало написати книгу "Яблунева королева"? Про що вона?
Книга писалася дуже довго. Спочатку писала для себе. У мене є донька старша Ліза, їй 21 рік. І от коли вона народилася, так знайшлися в мене ці здібності писати, тому що до того не писала вірші ніколи. А після народження доньки, то якось так почали якісь там рядочки в голові з'являтися, я їх почала записувати. І збірка "Яблунева королева" написана мною, мабуть, протягом 15 років, а, може, і більше. І там дуже чітко можна простежити ранній період, коли я тільки почала писати, і вже більш пізній. Там навіть сенси в віршах змінені, вони більш такі філософські, серйозніші. І так воно, мабуть, було б не видане, якби не повномасштабне вторгнення. Тому що кожна людина тоді думала, що наступний день може і не настати в її житті. Було дуже страшно. І я подумала, що якщо я зараз не видам, то хто знає, коли я її видам.
Скільки примірників видали? Як швидко розкупили?
Видала 300 примірників. Продаж був у мене в основному через інтернет, тому що я раніше друкувала свої вірші в себе на сторінці у фейсбуці. Знайомі та друзі у фейсбуці почали читати, коментувати, писати: "видавай збірку, ми купимо". І коли я вже забрала цю збірку із друкарні, то понад сто примірників зразу розлетілося. Вони були за донат. Найдорожча книжка, яку я продала, це, мабуть, за 800 чи 900 гривень. Всі гроші йшли на допомогу армії, хлопцям нашим. І в інтернеті писала, хто хоче придбати. Стартова ціна книжки була від ста гривень. І ці всі гроші йшли чи на купівлю автомобіля, чи на дрон, чи на тепловізор. Зараз теж так буває, якщо я продаю, то теж всі гроші йдуть або на ремонт дронів, або на купівлю дронів докладаюся.
Чи мало значення вирощування яблук у написанні книги? Чому саме "Яблунева королева"?
Ну, "Яблунева королева" — це вірш про яблуню. І саме він пішов в основу назви. Там вірші, поезія і власні роздуми. У збірку увійшли поезія і власні роздуми про сад, зокрема. Певним чином вирощування яблук надихнуло. Можливо, спрацював той фактор, коли ти проходиш на поле, а нема нікого, і ти починаєш там собі щось думати. Руками робиш, а головою думаєш. Це такий спокій: тиша, небо, пташки, дерева. Все гарне. І головне, що тобі ніхто ж не заважає. Ти ні з ким не говориш, а так собі сам з собою в думках говориш. Та так воно, мабуть, і народжувалося все.
Які відгуки отримали на свою книгу? Як реагували на критику?
Ну, критики, як такої, не було. Але найчастіший відгук я чула такий, що кожен там знаходив щось своє. Багато в мене спогадів із дитинства. Часто мені писали: "я почитав і ніби повернувся в дитинство". Тому що я писала там не про якісь високі матерії, а про те, що ми проживали, що ми там кожен день переживаємо. Про дитинство дуже людям подобається проза. Тому що кожен щось там бачить.
Чи плануєте видати другу збірку?
Друга збірка народилася швидше. Вона за два роки, мабуть, написалася. Там, звичайно, є і тема війни. Але мені трохи важко писати про війну. Є такі теми, до яких не можна з легковажністю ставитись. Я дуже обережно про це пишу. Хоч ця збірка ще не надрукована, але ці вірші є в інтернеті, то деякі люди бачать свої історії у віршах про війну. Спочатку першочергова назва була "Любов і війна". А потім я подумала: "куди ж я без яблук?" Якщо в мене тут куди не глянь — скрізь яблука, то вона буде мати назву "Любов, війна і яблука".
Скільки плануєте примірників видати?
Думала 300, а тепер думаю, що, можливо, на 500 замахнуся. Все опирається поки в фінанси. Жду, коли з'являться гроші. Вже чекаю і не дочекаюся, коли я запущу її в продаж і знову збиратиму гроші на допомогу армії.
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
