"Не активний та не засвоює програму": як діяти батькам, якщо дитина погано навчається в школі

"Не активний та не засвоює програму": як діяти батькам, якщо дитина погано навчається в школі

Ексклюзивно

Під час повномасштабного вторгнення у деяких школярів виникли труднощі у навчанні.

Як можна здолати "пробіли" у засвоєнні програми та про причини дитячої “неуспішності” Суспільному розповіли фахівці у сфері педагогіки та дитячого розвитку.

Черкащанка Наталія має 12-річного сина, не дуже охочого до знань. Аби спонукати до навчання, не застосовує домашнє насилля, проте стурбована тим, що низька успішність у школі негативно вплине на подальше життя дитини. Хоче допомогти сину поліпшити оцінки у школі.

"Була на батьківських зборах, де класна керівниця роздала батькам відгуки вчителів-предметників. З більшості предметів вчителі дали відгуки, що дитина (6-й клас) “не засвоює програму”, “неуважний”, “не працює на уроках”, “не виконує домашні завдання” або “виконує домашні завдання не до кінця. Часу і сил на контроль виконання дитиною домашніх завдань зовсім не вистачає. Винайняли репетитора з математики. А більше, як підтримати сина, не знаю”, — розповіла Наталія.

Дитина приносить "погані" оцінки
Фото: Суспільне Черкаси

Заслужений учитель України, заступниця директора ліцею Катерина Молодик розповіла, що причини дитячої неуспішності можуть бути різні, починаючи від нюансів фізичного та психологічного розвитку конкретно взятої дитини, завершуючи досвідом:

"Якщо дитина переїжджала зі свого місця проживання, змінила місто в межах України, чи проживала за кордоном і була вимушена адаптуватися чи перемкнути увагу на нові вимоги. Чи поєднувала навчання паралельно з українською школою, як відбувався цей процес. Який графік дня у дитини, чи встигає вона відпочивати, відновлюватися, чи є в неї мотивація до навчання. Також важливо, як з нею поводяться в навчальному і сімейному середовищі".

Якщо ваша дитина "двієчник"
Фото: фейсбук-сторінка Катерини Молодик

Створити індивідуальну освітню траєкторію учня

Причини дитячої неуспішності потрібно аналізувати і говорити з точки зору конкретно взятої дитини, додала освітянка.

"В новій українській школі є поняття індивідуальної освітньої траєкторії. Це означає, що вчителі, класні керівники, тютори мають дивитися в першу чергу на цю дитину, на її "освітній анамнез". Як лікарі дивляться, яка історія була з хворим, так і вчителі дивляться на те, в якому стані прийшла дитина, що в неї відбувалося попередньо. Важливо в першу чергу розібратися з особистими причинами".

Батькам черкаських школярів розповіли, як долати шкільну неуспішність
Фото: надала героїня матеріалу

Вчителям важливо бути в контакті з батьками, з сім'єю, щоб розуміти, чому так відбулося, які були причини, і здійснювати спільні кроки, адже не вчитель фінально відповідальний, а батьки чи опікуни.

"Вчителям варто спільно обговорити, що відбувається у дитини у житті: контекст, середовище, причини. А батькам, можливо, взяти підтримку психолога, зайти в психотерапію, якщо є певні емоційні проблеми, якщо є посттравматичний синдром. Це також впливає на увагу, зосередженість, мотивацію дитини. Якщо є потреба, звернутися до лікарів в контексті фізіологічних нюансів розвитку і відштовхуватися від того, в якому стані дитина, і чим можна їй допомогти".

Долати "пробіли" у навчанні за допомогою додаткових освітніх платформ

Освітні втрати пов'язані з тим, що дитина могла пропустити навчальний матеріал, не засвоїти його, допомагають подолати багато програм.

"У дитини міг "випасти", наприклад, сьомий клас, а вона, припустімо, перебуває в девʼятому. Є програми, які пропонують різні громадські організації, зокрема, "Навчай для України", "Смарт освіта", різні освітні фундації. Ці заняття безоплатні і покликані допомогти дітям надолужити освітні втрати".

Скорегувати навчальну програму так, щоб додати ці знання і заповнити вакууми, які з'явилися у дітей у цей період часу.

"Найважливіше — це близьке емпатичне спілкування з дитиною, яке буде тримати у фокусі запити, бажання, потреби конкретно взятої дитини, давати постійну підтримку, створювати індивідуальну освітню траєкторію розвитку і таким чином постійно супроводжувати і підтримувати дитину в цьому напрямку. Важливо завжди вилаштувати ці причинно-наслідкові зв'язки, не тиснути на дитину в контексті того, що вона якась не така. Помилятися нормально. Навчальний процес і покликаний на те, щоб здійснювати ці помилки і рухатися. Дуже важлива мотивація дитини, яка відштовхується від емоційного, фізичного і психологічного стану, з якого і потрібно розпочинати".

Якщо ваша дитина "двієчник"
Фото: фейсбук-сторінка Тетяни Кукли

Освітній психолог, монтессорі-педагог, власник освітнього закладу "Монтессорі Фемелі" Тетяна Кукла розповіла: аби допомогти дитині поліпшити шкільну успішність, потрібно враховувати багато нюансів і застосовувати індивідуальний підхід.

Поговорити із вчителем

"Перша людина, яка вас консультує, — це вчитель чи класний керівник. Учителі мають розуміння, як працювати з більш успішними і менш успішними учнями, тобто є певні технології, методики, як працювати з учнями, що трішки відстають. У вчителя завжди є можливість на уроці певним чином допомогти дитині в залежності від того, що це за ситуація".

Якщо дитина "не тягне" програму, треба врахувати багато нюансів, додала пані Тетяна:

"Чи це було систематично і з першого класу? Чи це відбулося в класі п'ятому-шостому, наприклад? По-перше, триває фізіологічна перебудова організму, по-друге, відбувається перехід з початкової в середню ланку, це певне зниження в тому, як дитина долає навантаження. По-третє, чи немає у дитини супутніх стресових моментів (втрата, переїзд, якісь серйозні зміни, розлучення, наприклад). Це може дуже сильно повпливати на здатність дитини до академічного навчання. Треба дивитися, чи були проблеми до цього, коли вони виникли, і далі міркувати".

Школа Черкаси
Фото: Суспільне Черкаси

Звернутися до нейропсихолога, невролога, психолога, логопеда, корекційного педагога

Також слід звернути увагу на загальні показники психічних функцій (мислення, пам'ять, увага). Звернутися до нейропсихолога на діагностику, дослідити ці процеси і отримати рекомендації. Якщо є стресові фактори, можна звернутися до невролога, провести обстеження. До психолога звернутися, щоб допомогти дитині бути більш стресостійкою, прожити втрати.

"Якщо дитина "не тягнула" завжди, проаналізувати, поспілкуватися із вчителями, які були проблеми у початковій школі, чи ці проблеми були систематичні. Буває, що десь до четвертого класу стає зрозуміло, що дитина не тягне певний обсяг навантаження. Це може бути пов'язано із певними особливостями (дислексія, дисграфія, дискалькулія). Це може продіагностувати не лише логопед, корекційний педагог, нейропсихолог, а й навіть шкільний педагог може це підказати".

Перевірити, чи підходить навчальна програма

Якщо дитина навчається за програмами "Інтелект України", "На крилах успіху" за рекомендацією вчителя, можливо, варто змінити програму. Але це слід робити, якщо проблеми із успішністю мають систематичний характер, і батьки з дитиною вже доклали певних зусиль, додала пані Тетяна.

Враховувати темп навчання, залучити репетитора

"Дитина просто може мати темп навчання повільніший, ніж середній по класу, школі. Дитині просто треба більше часу на опанування певних тем. Можна залучити додатково репетитора, який більше часу приділить певним темам, щоб дитина не "випадала" з загальної успішності класу".

Як допомогти дитині успішно навчатися в школі
Фото: Суспільне Черкаси

Перевірити роботу мозку

Нейропсихолог, дитячий психолог центру нейропсихології та розвитку "Нейросвіт" Катерина Хакало розповіла, що причини неуспішності дитини у школі можуть бути нейрофізіологічними. Дитина не може тримати високий рівень концентрації уваги, великий обсяг пам’яті, і як наслідок присутня дефіцитарність в формуванні таких психічних функції, як воля, терпіння, стресостійкість.

Катерина Хакало
Фото надала Катерина Хакало

"Наші сенсорні системи (вестибулярна, пропріоцептивна, тактильна, слухова, зорова) починають розвиватися ще в утробі, і до семи-, восьмирічного віку (коли дитина сідає за шкільний стіл) мають бути синхронізованими, щоб ми могли сприймати інформацію, виділяти важливу і обробляти її. Якщо сенсорні системи і перший функціональний блок мозку (стволові структури, частково підкіркові та базальні ядра, мозочкова система) перебувають у дефіцитарному стані, тобто їх функції не напрацьовані, то маємо труднощі навчання в школі, втому, відсутність бажання займатися домашніми завданнями і низький поріг витривалості. І ніякого стосунку до важкого характеру чи поганого виховання такі речі не мають".

Нейропсихологиня додала, що методи сенсомоторної інтеграції та нейропсихологічної корекції максимально лояльно впливають на дитячий мозок. Це вправи та завдання, які впливають на сенсорику, моторику та формують базу — основу для будівництва вищих психічних функцій.

"Здійснюючи нейропсихологічне обстеження, ми перевіряємо можливість дошкільника концентрувати увагу достатньо довгий період часу, рівень самоконтролю, рівень сформованості просторових та квазі просторових уявлень, рівень розвитку координації та спритності (фізичні показники), рівень розвитку різних видів пам’яті, рівень підготовки та анатомічної зрілості кисті для письма, рівень розвитку м’язів стабілізаторів, які відповідають за утримання статичної пози довгий час, розвиток лімбічної системи (Я-концепція), рівень розвитку логічного мислення, сюжетно-рольове мислення, інтелект, емпатія", — розповіла Катерина Хакало.

Нейропсихолог формує висновок щодо розвитку когнітивних, поведінкових та сенсомоторних здібностей майбутнього учня, які або на достатньому рівні для шкільного навчання, або ні.

"Найкращим чином зарекомендувала себе корекція основана на методі сенсорної інтеграції. Завдяки створенню певних сенсорних умов дитина отримує достатню сенсорну стимуляцію і в результаті збалансовується і розвивається здатність її центральної нервової системи до упорядкування та обробки стимулів навколишнього світу, з’являється здатність розуміти та контролювати власні потреби та емоції".

Успішність дітей
Фото: Суспільне: Черкаси

В основі програми мозочкової стимуляції лежить система тренувань на особливому тренажері — балансувальній дошці. Завдання синхронізують рухові та пізнавальні навички, розвивають зорово-моторну координацію. Для кожного учня розробляють індивідуальну програму відповідно до віку дитини, її можливостей та особливостей.

Мозочкова стимуляція розвиває мову, поліпшує концентрацію уваги, нормалізує поведінку і, як наслідок, вирішує проблеми з успішністю в школі, додала Катерина Хакало.

"Якщо батьків насторожує занадто висока активність чи навпаки пасивність дитини, затримка формування звуків, слів, і фразової мови, часті випадки незграбності (часто падає, ніби не бачить куди ступає, не помічає предмети під ногами, запинається), відсутність бажання гри або мала зацікавленість в спільних іграх, часті та невмотивовані істерики чи агресія, наявність в дитини страхів або фобій, важка адаптація до колективу дітей, труднощі в шкільному навчанні (погана пам’ять, важко тримати увагу довгий час, проблеми з письмом або читанням, рахунком, важкі стосунки в колективі), з цими проблемами може працювати нейропсихолог".

Успішність дитини в школі
Фото: Суспільне: Черкаси

Для дитячої неуспішності та небажання навчатися можуть бути зовнішні та внутрішні причини, розповіла дитяча психологиня Оксана Негода. Спершу потрібно звіритися, чи адекватно підібрали програму по здібностях учня.

Оксана Негода
Фото надала Оксана Негода

Визначити природні здібності

"Дитина не має вчитися у ФІМЛІ, якщо у неї немає математичних нахилів. Чи співрозмірне стосовно до дитини навантаження в контексті її природних нахилів. Найпростіше — ділити гуманітарні і математичні здібності, але можна і по предметах в принципі. Якщо дитину зовсім не цікавить якийсь предмет, то очікувати від неї високих оцінок з нього закономірно не варто. Слід проаналізувати, наскільки клас, школа і місце відповідає реальним здібностям і природним нахилам дитини? У цьому моменті багато саме про батьків і їхні амбіції"

Важливо побачити, в чому природні здібності. Там, де в дитини є живий інтерес до предмета, знань, там їй легше. Предмети, з яких цього немає, — варто визначити мінімальну планку по оцінках, наприклад, сім, шість. Спочатку визначаємо це усередині сім'ї, а далі дитина йде в навчальний процес.

Враховувати стан і самопочуття дитини

"Друга серія зовнішніх факторів — загальне самопочуття дитини, її здоров'я, стан. Наприклад, вона чимось хворіє чи перехворіла, чи емоційно нестабільна, чи сімейні проблеми: хтось із кимось розлучається, чи складнощі в стосунках із батьками, чи питання брати-сестри. Будь-які стресові фактори, звісно, також будуть впливати на те, як дитина засвоює інформацію. З таким зіштовхуюся часто, коли дитині просто не вистачає якихось вітамінів. Особливо взимку. Часто будь-який комплекс вітамінів може покращити ситуацію. Тут треба переглянути, чи не вимагаємо ми з дитини як з абсолютно здорової. Чи є здоровий емоційний фон у дитини? Якщо цього немає, то з цим щось треба робити. Якщо це старші діти, то можуть з друзями проблеми, чи якісь вже стосунки. Ще може впливати навантаженість дитини іншими гуртками, секціями, заходами. Режим сну, режим харчування мають бути адекватними вікові дитини".

Що впливає на успішність дітей у школі
Фото: Суспільне Черкаси

Розібратися із мотивацією дитини

Дитина до певного часу може навчатися на зовнішній мотивації батьків, і їхнього власного розуміння.

"Якщо дитину запитати, навіщо ти ходиш в школу, чи подобається тобі навчатися, який смисл у цьому, для чого тобі це потрібно? Відповіді на ці питання дитина може не знаходити, або відповідати загальними фразами. В кожної дитини закладене природне бажання пізнавати світ, вчитися, дізнаватися нове. На цьому побудований весь розвиток. Школа в ідеалі має підтримувати тягу до пізнання. Але оцінювання, порівняння, яких ще багато лишається в школах, відбивають в дитини бажання вчитися, воно починає притуплятися і відходить на задній план. Діти потрапляють в ситуацію, що вчитися не хочеться, і потрібно проводити реанімаційну до мотивації психологічну роботу, будити її з нуля. Починати розбиратися з дитиною, для чого потрібно навчатися, дізнаватися про мрії, ким хоче бути. Треба чимало докласти зусиль, щоб допомогти дитині знайти свій смисл, бо спершу будуть відповіді "не знаю". Якщо ніякі додаткові сенси не знаходяться, пояснити: якщо не навчатимешся, це недотримання закону про обов'язкову загальну освіту. Як крайня міра. Іноді на деяких дітей це спрацьовує. Можна наводити приклади, розповідати про себе, із розумінням, що так, іноді буває, що не хочеться вчитися, але ми маємо з тобою вибудувати планку по оцінках, як усе це налаштувати".

Успішне навчання
Фото: Суспільне Черкаси / Марія Гаврилян

Співпереживати дитині і перебувати із нею в діалозі

Шукати мотивацію важливо із приєднанням до реальності дитини, що "я тебе розумію, що непросто ходити в школу, тягнути це навантаження.

"Кожна родина сама для себе визначає, що конкретно для цієї родини прийнятно. Для нашої родини прийнятно мати з біології шість, наприклад. Важливо робити це в діалозі. На першому плані має бути пробуджена особиста мотивація. А потім штуки із серії «Якщо ти гарно вчитимешся, то ми тобі купимо...»".

Підтримувати і хвалити старання та помічати "незначні" успіхи

Корисно фіксувати старання дитини, її проміжні результати. Не кінцеву оцінку, а поточну. Радіти і ділитися з дитиною радістю, щоб вона побачила це. Тому що бажання радувати батьків притаманне усім дітям. Важливо підкріплювати, заохочувати. Це стимулює. Можна фіксувати мікроперемоги наклейками, спонтанними сюрпризами, щоб накопичити позитивний потенціал у навчальній сфері. Тому що обурення батьків, що дитина погано навчається, зауваження вчителів, призводять до того, що сама дитина почувається пригніченою. Цей емоційний фон теж впливає".

Успішне навчання в школі
Фото: Суспільне Черкаси

Бути завжди на боці дитини

Попри погані оцінки, важливо завжди залишатися на стороні дитини, щоб у неї було відчуття, що "мати, чи батько зі мною".

"Важливо залучати дитину до обговорення. У нас ось таке питання, як ти сам думаєш, можна з цим розібратися? Дитина має відчувати, що її думка важлива. Це буде її стимулювати самій міркувати над ситуацією".

Дозувати користування ґаджетами, робити його осмисленим

Неадекватне користування ґаджетами також впливає на успішність. Але не є єдиною причиною.

"Батьки часто кажуть: "От заберу, почне вчитися краще". Дитина сердиться, ображається, потім починає, можливо, краще вчитися, щоб повернути телефон, а потім все повертається наз. Бо не пропрацьоване смислове наповнення: навіщо мені навчатися, а не гратися в телефоні".

Цікавитися, хто і як навчає дитину

Батьки несуть відповідальність, куди відправляють свою дитину. Що собою становить особистість вчителя, методики і підходи до навчання.

"У середньостатистичній школі 30 учнів у класі, наскільки виходить приділити індивідуальну увагу потребам кожної дитини. Якщо вчитель мудрий і талановитий, він робитиме так і з 30-ма дітьми. Але зазвичай картина буває інша. Важливо моніторити, як дитина відчуває себе психологічно в школі, у стосунках з однокласниками, з вчителями, періодично уточнювати, чи все окей? Ці нюанси з накопичення можуть впливати на успішність".

Простір для навчання і особистий приклад батьків

Важливий простір, в якому дитина виконує домашні завдання, графік. Атмосфера, в якій це все відбувається.

"Чи бачить дитина живий інтерес до пізнання у своїх батьків? Чи вони самі подають приклад людей, які люблять вчитися, цікавляться чимось новим, пізнанням, чи є культура оцього всього в сім'ї?"

Хороші оцінки
Фото: Суспільне Черкаси

Надсилайте новини про події з життя на Черкащині

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube

На початок