На Черкащині з початку 2026 року розшукали майже двісті дітей, які пішли з дому та не повернулися. Серед причин, чому неповнолітні йдуть: сімейні конфлікти, жага до самостійності і вплив друзів.
Що робити батькам, аби діти не йшли з дому, як і де розшукують неповнолітніх, розповів в інтерв'ю Суспільному очільник сектору ювенальної превенції управління превентивної діяльності ГУНП в Черкаській області Євгеній Карнаушенко.
Скільки зниклих дітей знайшли поліцейські з початку 2026 року?
За пів року ми розшукали 180 дітей. Торік — 211 дітей. У 2024 році знайшли і розшукали також за цей період часу 259 дітей. Ми бачимо, що у нас кількість безвісти зниклих дітей йде на спад. Це дуже позитивний результат.
Від чого це залежить: діти рідше зникають чи поліція ефективно їх розшукує?
Я думаю, що в зв'язку з тим, що діти стають більш відповідальні і розуміють свої вчинки, що за них рідні, близькі переживають.
Якого віку діти зникають?
Від трьох до 18 років. Найбільше від 14 до 16 років. На другому місці — від 16 до 18 років.
Чому діти йдуть з дому?
Хочуть показати, що вони приймають самі рішення. Хочуть проживати окремо від рідних, заробляти кошти і ставати більш самостійними. Або є конфлікт в сім'ї, не бажання повертатися до місця проживання. Оскільки вони перебувають із своїми однолітками, гуляють і відпочивають, вплив друзів, що, наприклад, комусь дозволяють довше гуляти, а хтось о дев'ятій годині вечора повинен бути за місцем проживання. А батьки переживають і звертаються до поліції з метою встановлення місця перебування дитини.
Про те, що дитина зникла, ви дізнаєтеся з офіційної заяви батьків, опікунів, бабусь, дідусів? Чи це може бути телефонний дзвінок?
У більшості дізнаємось від чергової частини після виклику на лінію «102». Телефонують здебільшого батьки, опікуни, піклувальники, бабуся, дідусь. Але також нам, як до ювенальних поліцейських, надходить інформація і від Служб у справах дітей, і від поліцейських офіцерів громади, дільничних офіцерів поліції і сторонніх осіб.
Коли ви починаєте шукати після телефонного дзвінка?
Невідкладно. Виїжджає відразу слідчо-оперативна група на місце подій і ювенальний поліцейський. У першу чергу встановлюємо коло друзів, знайомих, класних керівників, з ким дитина спілкується найбільше, де найбільше гуляє, беремо фото дитини, орієнтуємо всі наряди на території Черкаської області. У разі необхідності ми інформуємо територіальні підрозділи та ГУНП в інших областях, щоб більше поліцейських та патрулів мали орієнтування, що зникла дитина.
Далі дивимося по ситуації, кого треба залучати. Це працівники ДСНС, Національної гвардії, потім місцеве населення, волонтери, кінологи, оперативні працівники — всіх залучають, бо це дитина. Ми беремо максимальну кількість, скільки можемо залучити людей до пошуків і встановлення місцезнаходження підлітка чи неповнолітньої особи.
Що робити батькам у цей момент?
У цей час батьки повинні надавати всю інформацію, яку запитує в них поліцейський. Тобто і коло знайомих, друзів, мобільні телефони, де дитина найбільше гуляє, хто в них найкращий друг і так далі. Ні в якому випадку не приховувати інформацію. Навіть якщо ви посварилися із своєю донькою чи сином, заборонили користуватися мобільним телефоном, сидіти в соцмережах — також треба надавати цю інформацію поліцейським, бо потім все рівно дитина розкаже. Ми повинні від чогось відштовхуватися.
Що б ви не радили робити батькам, аби не нашкодити і не ускладнити пошук поліцейським?
У першу чергу не чекати. Телефонувати на «102» і повідомляти поліцію, що є така ситуація, що зникла дитина. Ні в якому разі не видаляти будь-які переписки, не чистити мобільні телефони. Навіть якщо батькам здається, що цю інформацію не потрібно нікому іншому знати. І, звичайно, продовжувати пошуки самостійно, не сидіти вдома і не чекати, що хтось зараз приведе дитину.
Коли батьки вже повідомили поліцію, чи варто викладати фотографію дитини в соцмережах, у телеграм-каналах?
Якщо це роблять батьки, то це їхня особиста справа. А якщо це роблять сторонні особи, то це може нашкодити нашим пошуковим заходам.
Якщо інформацію про дитину оприлюднили, її обличчя розкрили, фотографію опублікували, чи може це мати наслідки для дитини в майбутньому?
Діти, яких шукали, виставляли фотографії на офіційних сторінках, то через деякий час писали, що «мене шукали, я це пам'ятаю». Немає такого, що вони стали жертвами чи їх цькували з цього приводу.
За яких умов надзвичайники починають прочісувати лісові масиви, коли водолази обстежують водойми?
Якщо ми розуміємо, що дитина пішла в напрямку лісового масиву або загубилася в лісі, залучаємо Нацгвардію в такому випадку, бо потрібно по квадратах пройти і прочесати ліс. А водолазів залучаємо тоді, коли по напрямку руху або поруч із місцем проживання є водойма і ми розуміємо, що дитина пішла чи купатися, чи пішла в тому напрямку і в нас немає людей, які бачили, що вона пішла далі. Тоді ми залучаємо водолазів для того, щоб перевірили водойму і виключити факт загибелі дитини.
Чи використовуєте службових собак у розшуку?
Так, завжди використовуємо. Більше ми їх залучаємо до пошуків в лісових масивах або, якщо дитина загубилася в полі із пшеницею, кукурудзою. У таких містах, як Черкаси, ми їх залучаємо тільки в приватному секторі. І собачка реально допомагає нам в пошуках дітей. Коли поліцейські проходили те місце і не бачили, що дитина знаходиться в хащах. Сидить, ховається, боїться додому йти. Собачка підійшла і є. Знайшли, передали батькам, все добре, жива-здорова.
Чи залучаєте технічні засоби, я маю на увазі дрони, тепловізори?
Якщо це поле, то нам дрон допомагає швидше перевірити територію. Якщо це населений пункт, наприклад, Черкаси, то ми маємо змогу залучити операторів мобільного зв'язку. Вони розсилають повідомлення громадянам, які перебувають у зоні, де зникла дитина. У повідомленні можна перейти за посиланням і через це посилання — на офіційну сторінку розшуку зниклих дітей і побачити фото, опис і хто шукає. Також інформуємо служби таксі, і служби доставок. Але таким засобом ми можемо користуватися тільки із письмовим дозволом батьків про розголошення персональних даних їхніх дітей. Мешканці пишуть, що побачили схожу дитину. І перевіряється кожна інформація відразу, коментарі під постами відразу, бо це час.
Чи були такі випадки, коли діти не хотіли, щоб їх знаходили?
Звичайно, вони перебували у друзів. Нам повідомляли, що у нас немає таких хлопчика чи дівчинки. А реально вони сиділи, чай пили і не хочуть йти додому. Ідуть по два рази. По три, чотири. Хочуть гуляти та й все. Вони стоять на обліку у нас. Вони з нами практично всі на зв'язку — «все, я вертаюсь, скоро буду». Дружні відносини.
За яких обставин знаходите дітей?
Як приклад, трирічна дитина, батьки шукають, телефонують нам, приїжджаємо. А давайте подивимося у шафі. Відкриваємо шафу, дитина спить собі з котиком в руках. Дивимося за диваном, дитина з м'якою іграшкою, спить. Втомилася собі, лягла, гралася, все.
Як ви далі працюєте з такими дітьми, яких знайшли?
По-перше, ми відразу повідомляємо Службу у справах дітей. Для того, щоб отримати від них інформацію, чи перебуває родина на обліку, чи зверталися до них. Ми і в подальшому письмово інформуємо, якщо бачимо, що дитина не хоче спілкуватися з батьками, замкнута, то рекомендуємо залучати до такої роботи ще й психологів.
Чи передбачена відповідальність батькам за те, що вони не догледіли дитину?
Ну, якщо буде доведено або ми бачимо, що батьки не займаються вихованням дитини, або порушують відносно неї права чи обов'язки, тоді такі батьки притягуються до відповідальності за статтею 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Потім ті матеріали направляються до суду і суд приймає рішення про вид покарання цих батьків.
Якщо приїхали, побачили слідчо-оперативна група чи ювенальний поліцейський, що батьки нормальні, у будинку прибрано — туди не їздять повторно. А якщо вже є якісь негативні моменти, що батьки після вживання алкогольних напоїв, то вже повторно, однозначно, служба в справах дітей спільно з ювенальним поліцейським виїжджають і обстежують житлово-побутові умови.
З яких родин зникають діти?
Нема такого, що діти зникають із малозабезпечених, як то кажуть сімей, зникають з будь яких сімей і забезпечених сімей. Тобто, якщо батьки не купили айфон, дитина образилась, пішла з дому.
Чи є червоні прапорці за кілька днів чи тижнів до того, як дитина піде з дому і не повернеться? На що б ви радили батькам звернути увагу?
У першу чергу, чи дитина почала спілкуватися з іншими особами, про які не знають батьки. Потім, чи дитина збирає речі, готується до того, що залишить місце проживання, видаляє свої соціальні пабліки, переписки. Чи вона замкнута, перестала менше спілкуватися з батьками, з братами, сестрами і так далі. На це треба звертати увагу і приділяти дитині більше часу, спілкуватися, з'ясовувати, у чому проблема.
60% батьків не знають, з ким спілкується їхня дитина. Тоді вже починаємо самі шукати через соцмережі, через класних керівників, з ким сидить за партою чи в технікумі спілкується. Навіть вахтерка гуртожитку знає більше, ніж батьки. Зараз і діти не діляться. Я не знаю, чому. Не діляться своїми батьками, де вони і з ким проводять час. Бувають випадки, батьки не хочуть розповідати з ким дитина спілкуються.
Як батьки реагують, коли знаходять своїх дітей?
Батьки по-різному реагують. Деякі починають сварити, а деякі не сварять. Навпаки, обіймають, кажуть, йди лягай спати, все добре. Головне, щоб у нас таких випадків більше не було. Ми потім поспілкуємося окремо. Видно, що по-людськи.
Були випадки, коли ви особисто знайшли дитину, яка зникла?
Були такі випадки. Кожне повідомлення про зниклу дитину, я туди включаюсь. Якщо я бачу, що територіальний підрозділ протягом години не може знайти, я особисто виїжджаю і вже тоді ми спільно починаємо пошуки з місця, де вона пропала.
