У селі Хлистунівка, що на Черкащині, пів сотні людей зібралися на толоку, щоб облаштувати дах для приміщення трапезної Свято-Михайлівської церкви. Восени 2023 року храм перейшов до Православної церкви України.
Толока стала прикладом єднання місцевого населення задля спільної мети, розповів Суспільному настоятель церкви отець Богдан.
Перед початком роботи, священник освятив присутніх на спільну справу. За словами місцевої жительки Валентини Яровенко, для толоки глину та солому привезли. Місцеві так будували колись і свої хати, тому технологію знають, додала пані Валентина:
"Глину привезли та намочили водою. Солома є, тому робимо заміс: кожний собі накидає і місить. Складної технології тут немає".
Зі слів Раїси Дякун, глину місили хто як міг — ногами чи руками. Допоки жінки виготовляли вальки — глиняно-солом’яні грудки, чоловіки розпочали свою роботу:
"Ми розгладжуємо вальки. Мабуть, це в нас це передалося від народу, з генами. Наші хлопці там стоять, для того, щоб ми, тут, відбудовували наше — українське", — зазначив Микола Постирнак.
За вальками можна визначити жінку, яка їх робила, розповіли місцеві. Наприклад, якщо цеглина "масткіша", то її робила бабуся.
Виготовлення вальок з глини та соломи є не лише екологічним, а й надійним, пояснив Сергій Дрок:
"Солома й глина це довговічний і найтепліший матеріал. Плюс у тому, що воду не пропускає, а солома тепло зберігає. І як засохне, то його вже зубом не вгризеш. Іноді валяємо старі хати, то не можна урубати. Звичайну цеглу легше розвалити", — поділився пан Сергій.
Після того, як зроблять стелю, робота ще продовжиться, розповів Микола Дудник:
"Тут ще треба зробити димохід. Є змурована груба, а також полугрубок з плитами. І туди виходить прямий хід. Потім вже буде робота на кухні й опалення. Узагалі це нас згуртувало, коли ми відвойовували церкву. Це людей і згуртувало".
Усередині приміщення буде кухня та декілька кімнат. Зі слів Ніни Дудник, у планах використовувати їх для проведення обідів після поховання жителів громади.
"Через те, що наша церква нещодавно вийшла з Московського патріархату, то приміщення в центрі села не наскільки радувало око. Хочемо зробити трапезну, що трохи оновити центр села та створити красу біля церкви", — пояснила місцева жителька.
Толока стала прикладом єднання місцевого населення задля спільної мети, зазначив настоятель церкви отець Богдан:
"Люди розуміють, що роблять для себе. Це буде для нас і залишиться для наступних поколінь. Протягом такого короткого часу було дуже багато зроблено роботи: і біля церкви, і парафіяльного будинку, трапезної. Також і в самій церкві".
Вікна закупили коштом доброчинників, а на ті, які зібрали, самостійно придбали фанерні дошки.
"Придбали плити на стелю. А також три кільця поставили та зробили каналізацію за ці гроші. Ще купили коньки для даху", — розповіла Таїсія Гордієнко.
Зі слів жінки, достатніх коштів церковна громада не мала, тому і вирішили робити все власноруч:
"Для того, щоб була своя трапезна, щоб не їздити нам по інших селах. У нас 8 листопада за новим календарем храм у Михайлівській церкві, храм в селі. Наша мета відкрити трапезну в цей день".
Як поділилася Таїсія Гордієнко, на кухні також не припиняється робота. За традицією, після толоки господарі готували святковий обід для всіх, хто у них працював.
"Робимо нарізки й варимо різні страви: борщ, печеню, голубці, перець, млинці з м’ясом та сиром, кровʼянку. Також на столі будуть огірки, помідори, капуста. У нас є традиція: коли стелю наклали, хлопці починають кукурікати. Потім визначають господаря та купають його. А потім всі сідають обідати, щоб стеля довго стояла", — розповіла пані Таїсія.
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
