«Ціна на м'ясо — неприваблива, а молоко збиткове», — так про ситуацію в українському тваринництві говорить заступниця гендиректорки Асоціації виробників молока Олена Жупінас. Суспільному пояснила, що до цих викликів тепер додалося й блокування експорту зерна.
Як одна з молочних ферм на Черкащині, яка також займається вирощуванням зернових та зернобобових, намагається знайти для себе вихід — репортаж Суспільного.
Заступник директора господарства Микола Макаренко розповів, що аби утримувати тварин на фермі, самі виготовляють комбікорм. Нині сховища уже заповнені зібраною озимою пшеницею. Пізніше туди «підуть» зібрані кукурудза, пшениця, соя та горох.
«Зерно, яке зібрали, намагатимемося пропустити через ферму, тому що лежить там і горох, і пшениця. Бо ціна дуже мала на зерно».
Замість 12 тисяч за тонну зерна аграріям нині пропонують у кращому разі до шести з половиною тисяч гривень, пояснив заступник директора. Тому продавати урожай для них збитково. А тваринам їсти треба:
«Наша соя пересмажена. Є такий технологічний процес: ми запрошуємо спеціальну техніку. Загалом нам потрібна соя: ми використовуємо її в раціоні. Ще ми зібрали горох, але його ще не використовували. Говоритимемо з технологами, як це вплине».
Та цей варіант пан Микола називає «запасним», адже згодувати вдасться лише половину зібраного врожаю.
«Кожен раціон має певну кількість інгредієнтів. Все не можна пропустити. Це так, щоб не віддати даром».
Тому спочатку сировину пустять у переробку. Микола Макаренко показав власну олійницю.
«Культури, як сонях, ріпак, соя, скоріш за все ми переробимо, і намагатимемося збути товаром з доданою вартістю — олія, макуха».
Утім, на думку заступниці гендиректорки Асоціації виробників молока Олени Жупінас, такий підхід фермерам може допомогти, але не врятувати. Адже понад пів року виробники молока працюють у збиток через низькі закупівельні ціни на сире молоко, а ті, хто сподівався перекрити втрати експортом зерна, — втратили ще більше.
«Якщо у 2025 році потрібно було для того, щоб купити 20 тонн солярки, тобто великий бензовоз, продати чотири — пʼять тонн зерна, то зараз це майже 14 тонн. Тобто молоко збиткове, на м'ясо ціна вже не така приваблива, продукцію рослинництва взагалі не можна збути».
Ускладнили ситуацію й обстріли російською армією українського рітейлуРоздрібна торгівля, яка полягає у продажу товарів чи послуг кінцевим споживачам для особистого, тобто складів з товарами, пояснює Олена Жупінас. На її думку, підтримати виробників має держава. Наприклад, підвищити мито на молочні продукти з Європейського Союзу.
«Рітейл намагається перекласти частково свої збитки на переробні заводи, які будуть вимушені затримувати оплату для виробників молока. І це ще один виклик. Рітейл говорить про те, що завезе імпорт. Але це не продовольча безпека, це, навпаки, заводить Україну в залежність від імпортних товарів. Треба ухвалювати непопулярні міри, яких боїться наша держава, наприклад, підняття мит на молочні продукти з Європейського Союзу для того, щоб зробити більш конкурентними наші українські продукти, щоб їх було більше на наших поличках».
А поки, зазначив заступник директора господарства Микола Макаренко, займатимуться тим, що приносить гроші зараз.
«Вирощуємо биків на мʼясо, яких постійно експортуємо. Кожні декілька місяців у нас є партія. Робитимемо усе, щоб втриматися на плаву».
Нагадаємо, експорт українського зерна через порти на Одещині зупинився 22 липня 2026 року через російські удари. Як розповів Суспільному заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, наразі продукцію вивозять лише частково через дунайські порти та сухопутні маршрути, однак їхніх потужностей недостатньо.
