Скаутську організацію "Пласт" в Україні заснували восени 1911 року. А вже 12 квітня 1912 року у Львові склали першу пластову присягу. Нині організація понад 100 років виховує українську молодь у патріотичному та релігійному дусі, об'єднуючи українців по всьому світу.
Суспільне Культура розповідає про 10 визначних культурних дієвців минулого і сучасності, як вони долучилися до "Пласту" та як відгукуються про організацію.
Коротка історія скаутингу
В 1899 році під час облоги Мафікенга в Південний Африці під час англо-бурських війн британський генерал Роберт Бейден-Поуелл мав недостатю кількість підлеглих, щоб обороняти місто. Тому з-поміж підлітків Капської колонії він набрав кадетів для того, щоб вони були зв'язковими, попереджали про обстріли та допомагали пораненим. Врешті за 6 місяців облоги міста 2 тисячі британських військових дали відсіч 5 тисячам трансвальських.
Вже в 1908 році Бейден-Поуелл написав книгу "Скаутинг для хлопчиків", в якій окреслив засади скаутингу. Вона поєднала педагогічні методи виховання самодисципліни, навичок виживання і першого скаутського таборування.
З Африки організація запозичила вітання лівою рукою: Роберт Бейден-Поуелл зустрівся з африканським воїном, який вагався, чи випустити з лівої руки щит, потім опустив його і простягнув британцю ліву руку, що означало відкритість, довіру, готовність до мирної взаємодії. Пізніше цей жест запозичив і "Пласт" — національна скаутська організація України.
Короткий словник пластової термінології
Станиця — пластовий осередок, який у великих містах об'єднує декілька куренів.
Курінь (раніше полк) — це пластова одиниця, яка існує в станицях або округах (щось на кшталт області). Він має кошового, патрона або патронку, пам'яті якого/якої цей курінь є, де його життя і спадщину вивчають шанують. Кожен курінь має свої курінні таборування, практичні вишколи пластування всяке таке. А станиця чи округа проводить таборування чи інші заходи для більшої кількості пластунів і куренів.
Також курінь складається з гуртків, які мають своїх виховників чи виховниць. Є курінні сходини, тобто зустрічі усіх або більшості з куреня, а є гурткові.
Новачка або новак — це пластуни віком 6-11 років. У новацтві гуртки називаються роями, які об'єднуються в гнізда.
Улад пастунів юнаків — це всі пластуни віком 11-18 років.
Улад старшопластунів — в діаспорі: після завершення середньої школи, в Україні: з 18 до 30 років. Старшопластуни часто є інструкторами на пластових заходах і таборах, є виховниками гуртків.
Улад пластунів сеньйорів — це пластуни, кому за 30 років. Вони мають свої курені, а також організовують заходи для менших пластунів.
Софія Андрухович
Софія Андрухович — українська письменниця, перекладачка й публіцистка.
У 1990-х роках долучилась до пластування в Івано-Франківській станиці. Вона долучилась до "Пласту" Івано-Фарнківської станиці, бувши новачкою, пізніше стала юначкою в гуртку "Бриндушки" 22-го куреня імені Марійки Підгірянки.
В інтерв'ю для ТРК "Вежа" письменниця розповіла, що її заохотила долучитися до "Пласту" подруга Богдана Винницька, яка навіть спонукала Софію не уникати пластових сходин.
"У мене є багато спогадів і про кілька таборів, і про сходини, і про поїздки. Це такий корисний і приємний досвід", — каже Софія Андрухович.
Тарас Компаніченко
Тарас Компаніченко — український бандурист, поет, лірник, знавець української старовинної пісні та чинний військовослужбовець. Він у 2005 році заснував традиційний гурт "Хорея Козацька", який у 2023 році за альбом "Пісні Української революції" отримав Національну премію імені Тараса Шевченка.
Тарас Компаніченко долучився до пластового куреня "Вовча ліга" як пластун-сеньйорПластовий улад, до якого належать учасники організації у віці понад 30 років. . Нещодавно отримав пластові нагороди "Срібний хрест" за геройський чин та найвищу нагороду пласту — "Орден Вічного вогню в золоті" за вклад у суспільство.
Ольга Муха
Ольга Муха — філософиня, аналітикиня культури й кураторка виставки про мистецтво в окупації "Небачена сила". Працювала в організації "Львів — місто літератури ЮНЕСКО" до 2017 року, співзасновниця ГО "Українська асоціація культурологів", пізніше працювала в PEN International в Лондоні.
В 1995 році Муха вступила до львівської станиці "Пласту", та відвідала свій перший табір — Лещетарський — зимовий табір на гірськолижній базі львівських Карпат. Впродовж 30 років вона пройшла шлях від юнацтваПластовий улад, до якого належать діти з 11 до 18 років. Після цього уладу іде УСП (Улад старшопластунів) від 18 до 30. до сеньйорського уладу. У 2017 році вона емігрувала до Лондона, де стала вихователькою пластового гуртка для юнацтва "Акула" в місцевій станиці. Також записала до "Пласту" свою доньку Єву.
"Коли я сюди переїхала, одразу прийшла в «Пласт» і записала туди свою доньку. Це середовище, яке дало відчуття родини і підтримки. У нас двомовна сім'я, тож викликом для мене було зберегти українську як її першу мову", — каже Муха для "Локальної історії".
За словами Мухи, осередок "Пласту" в Великій Британії допомагає зберігати національні традиції серед молоді та гуртувати громаду діаспори.
Кетрін Винник
Канадська акторка Кетрін Винник (Катерина Анна Винницька) має українське походження. Вона знімалась в серіалах "Вікінги", "Безмежне небо", мелодрамі "Кохання та інші ліки", науково-фантастичному фільмі "Темна вежа". Вона підтримує Україну ще від початку агресії РФ у 2014 році. Після початку повномасштабного вторгнення Винник заснувала благодійну організацію The Winnick Foundation, яка допомагає українцям, що постраждали від війни. Акторка висловилася на підтримку санкцій проти Росії через її агресію в Україні.
Також вона стала амбасадоркою United24 і приїхала до Києва у 2023 році.
Винницька народилася в Канаді, до 8 років спілкувалася виключно українською, долучилась до "Пласту" в Торонто, де була новачкою та юначкою до 17 років. У 2021-му зустрілася з пластунками у Києві.
"Я була як у новацтві, так і в юнацтві. У новацтві я належала до 10-го гнізда «Волошки», де сестричкою була Міка Ґембатюк. А у юнацтві — до 10-го куреня, гурток «Кедри» з виховницею Ксенею Мареняк. Також зо три рази сама була на новацьких таборах сестричкою. Дуже любила ці табори. Займалася з молодшими пластунами поза табором, вели для них щотижневі заняття рік чи два, – але мусила залишити це, бо не вистачало часу. Відійшла від «Пласту», десь коли мала 17 років. Тоді я активно почала займатись тайквондо. Хотіла боротись із хлопцями, — розповідає Кетрін Винник і додає: — Я горджуся бути пластункою та мати українське коріння. Я вірю, що всі українці світу повинні, особливо зараз, триматися разом – для того щоб розвивати державу. І щоб діти наших дітей теж були пластунами".
Олег Ольжич
Олег Ольжич (Олег Олександрович Кандиба) — український поет, археолог, діяч Організації українських націоналістів, син поета Олександра Олеся. Отримав докторат у Карловому університеті в Празі, проводив археологічні експедиції на Галичині і Буковині, написав монографію про неолітичне мистецтво і знаряддя неолітичної доби села Шипенець на Буковині. Читав лекції в Гарварді.
В 1920-х долучився до "Пласту" в Чехословаччині, а вже в 1934 році присвятив вірш "Пластовий капелюх" цій організації.
В 1938 році потрапив в угорський полон, оскільки боровся за Карпатську Україну, його невдовзі звільнили через заклики наукової спільноти.
В 1944-му став головою проводу українських націоналістів ОУН, отримав цю посаду від Андрія Мельника, якого за дорученням гестапо з дружиною примусово перевели в Берлін. В тому ж році Ольжича відправили до німецького концтабору Заксенгаузен, де той загинув 10 червня.
Дарія Цвєк
Українська кулінарка, авторка книг "Солодке печево", "До святкового столу", "У будні та свята".
В дівоцтві Дарія Маркевич в 1920-х роках долучилась до 13-го куреня імені Орисі Завісної в станиці Коломиї.
Дарія Цвєк була вчителькою біології 35 років, пізніше працювала в лікарняній лікарні Киломиї, згодом почала проводити кулінарні майстеркласи для дружин офіцерів. Першу книгу кулінарка видала після заохочень її давньої приятельки Ірини Вільде.
Квітка Цісик
Кейсі Цісик — американська співачка, чиї батьки були українцями: Володимир Цісик — скрипаль-віртуаоз із села Ліски поруч з Коломиєю, і Іванна Нагірна, яка народилась у Празі і жила в Польщі.
Квітка Цісик стала справжнім відкриттям американської естради: вона виконала пісню You Light Up My Life в однойменному фільмі, композиція виграла "Оскар" та "Золотий глобус" як найкраща оригінальна пісня. Її показували в рекламах Ford Motor, MсDonalds, Coca-Cola. Співачка також записала в Нью-Йорку альбоми українських пісень 2 Colors, Kvitka: Songs of Ukraine.
"Я все любила співати, я співала малою дитиною, в «Пласті», в школі, в церковному хорі" — казала Цісик в інтерв'ю 1992 року Олександру Горностаю.
"Я була пластунка і ми в «Пласті» співали таку пісню «Сіріли у сумерку» ("При ватрі"), вона була також наша улюблена. Це вже тут написана, здається, в Америці. Тому її хотіла теж мати в записі," — говорила Цісик в інтерв'ю для Кирила Стеценка і Національного Радіо.
Микола Колесса
Микола Колесса — український композитор і диригент родом із Самбора Львівської області. Він заснував українську диригентську школу. Його батько Філарет Колесса був фольклористом, тож Микола запозичив у своїй музиці народні мотиви. Його музику грали як в Україні, так і закордоном, вже в 1990-х він провів два авторські концерти в США і Канаді.
Став лауреатом премії імені Тараса Шевченка в 1983-му за хорову сюїту "Лемківське весілля", збірку "Обробки українських народних пісень". У 2002 році став героєм України "за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку музичного мистецтва, багаторічну плідну композиторську, диригентську і педагогічну діяльність".
Колесса написав "Українську сюїту" 1928 року, "Варіації" 1931 року, Симфонію № 1, Симфонію № 2 для симфонічних оркестрів, "Три коломийки" для фортепіано.
Микола Колесса долучився пластуном-прихильником до куреня імені Петра Конашевича-Сагайдачного в 1917 році. Вже в 1918 році він склав пластову присягу і здобув ступінь пластуна-учасника. В 1920-х на горі Сокіл брав участь у відновленні могил вояків Січових Стрільців.
Любомир Гузар
Любомир Гузар — український священник, колишній голова УГКЦ, кардинал Католицької церкви. В 1940-х родина Любомира емігрувала зі Львова до США. В 1949-му він вступив до української духовної семінарії у Стемфорді, вже в 1958 році його висвятили на священника Стемфордської єпархії, а дуспаштирське служіння він вів у діаспорянських громадах.
В 1972 році в Римі став доктором богослов'я, захистивши дисертацію на тему "Митрополит Андрей Шептицький — провісник екуменізмуРелігійний рух за об'єднання церков.". Вже у 2001 році став кардиналом Ватикану з титулом святої Софії на Віа Боччеа.
В 1950 році Гузар вступив до 23-го куреню УСП "Червона Калина" в Нью-Йорку. Пластуни з його куреня подарували йому чашу священника і відвідали його хіротонію та першу відправу. Ставши священником, Гузар не покинув "Пласт", а брав участь у сходинах "Червоної Калини", розмірковував, як осучаснити організацію. У 2008 році до 50-річчя духовного служіння Гузару вручили найвищу пластову нагороду "Вічний вогонь в золоті".
Віра Фарміґа
Віра Фарміґа — американська акторка, яка народилась у сім'ї емігрантів з України.
Фарміґа вивчила англійську тільки в 6 років, відвідувала українську католицьку школу, долучилась до "Пласту" та в підлітковому віці професійно займалась українськими народними танцями.
Вона відома за ролями дослідниці паранормального Лоррейн Воррен у фільмах "Закляття", зокрема зіграє в остананній частині "Закляття 4", та серії "Анабель". Акторка також зіграла роль у фільмі "Хлопчик у смугастій піжамі" За гру у фільмі "Вище неба" 2008 року номінована в категорії "Найкраща жіноча роль другого плану" премії "Оскар". Вона також режисувала фільм "Цей темний світ".
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media