Папа Римський Франциск I, був 266-м Папою, керував Святим Престолом уже майже 12 років. Перед ним був Бенедикт XVI, який не чекав своєї смерті, щоб припинити священнослужіння, а вперше за 598 років самостійно зрікся понтифікату через погіршення стану здоров'я.
21 квітня стало відомо, що Папа Франциск I помер. Напередодні Папа ще зустрічався з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом. До того Папа тривалий час перебував у важкому стані через інфекцію, яка вразила легені.
Суспільне Культура розповідає, як зародилися традиції обрання Папи, як це відбувається, хто може замінити Франциска, чи братиме в конклаві участь кардинал Микола Бичок та чи претендує він на титул Папи Римського.
Що таке конклав
Це слово походить від середньовічно-латинського conclāve і буквально означає кімнату, що може бути зачинена. Конклав — збори кардиналів, які є дорадниками Папи та обирають наступного Папу, якщо його термін служіння завершується через смерть чи зречення.
У католицькому церковному праві Папа Римський вважається наступником апостола Петра на Землі, тому процедури, яка б давала можливість кардиналам відкликати титул очільника католицької церкви теж нема. Папу обирають до його смерті або до того часу, поки він добровільно не зречеться понтифікату.
Правила і процес конклаву
Правила, за якими вибори Папи проводяться за закритими дверима, з'явилися в 1274 році на Ліонському соборі, скликаному Папою Григорієм X. Оголошення конклаву, який обиратиме нового понтифіка, має відбутися у проміжку між 15-м і 20-м днями, коли офіційно Ватикан не має чинного Папи Римського — Sede vacante. Кардинали збираються в базиліці святого Петра, де просять благословіння Святого Духа, щоб обрати нового Папу.
Понтифіка обирають всі кардинали Ватикану, яким не виповнилося 80 років. Це правило існує з 1 січня 1971 року, коли Папа Павло VI обмежив вік кардиналів, що можуть голосувати на конклаві. Ті кардинали, яким виповнилося 80 станом на час дії обмеження, але вони вже були членами Священної колегії кардиналів, Папа дозволив долучатися до конклаву за власним бажанням.
Після впровадження цього правила митрополит УГКЦ і кардинал Йосип Сліпий, якого висвятили до еміненції у 1965 році, уже не зміг взяти участь в конклаві. Коли помер Папа Павло VI в 1978 році, Сліпому було 86 років, тож він не обирав Папу Івана Павла I, який був на Святому Престолі найменший часПапа Іван Павло I правив святим престолом 33 дні з 26 серпня 1978 року до 28 вересня 1978 року. Причиною його смерті став серцевий напад. за 350 років, український кардинал також пропустив конклав у вересні 1978 року, де обирали Папу Івана Павла II.
Кількість кардиналів-виборників не мала перевищувати 120, а вже на наступному конклаві (після смерті чи зречення Франциска І) кількість виборників збільшили до 138, з-поміж 252 чинних кардиналів до 80 років. Папа Франциск I висвятив багато кардиналів з Азії й Африки, тож європейський і італійський вплив на Святий Престол починає падати.
Виборники і їхні супровідні живуть у будинку святої Марти. Конклав відбувається за зачиненими дверима Сикстинської капели, оздобленої сакральними фресками Страшного суду Мікеланджело Буонарроті.
Які є заборони таємного зібрання
Поки Папу не виберуть, жоден із кардиналів не може покинути замкненої кімнати. Ця традиція існує, щоб вберегти голосування від зовнішнього впливу. Також заборонено передавати будь-яку інформацію про рішення конклаву і що на ньому було чи телефоном, чи інтернетом, чи усно. Також кардинали не отримують інформації з зовнішнього світу: забороняється слухати радіо, читати газети.
Коли конклав починається, всі місця, де перебувають кардинали-виборники і їхні помічники, є закритими для сторонніх, зокрема будинок святої Марти, Сикстинська капела, місця літургій.
Конклав має свого секретаря, оберцеремонімейстра, що є управителем папських літургій, з двома помічниками та двома ченцями. Кардиналам під час конклаву помагають кілька сповідників, що знають кілька мов і два лікарі.
Тривалість конклаву
Зазвичай конклав триває до тижня, проте він може тривати й довше — поки кардинали остаточно не вирішать, хто буде понтифіком. Стати Папою Римським може будь-який хрещений чоловік католицького обряду. Хоча зазвичай обирають найбільш достойного кандидата з-поміж кардиналів. Найтривалішим конклавом було обрання Папи Клемента IV, що тривало з листопада 1268 року, до 1 вересня 1271 року.
Під час конклаву, який тривав із 4 квітня 1287 року до 22 лютого 1288 року, де обрали Папою Миколу IV, померло аж 6 кардиналів: Гоффредо да Алатрі, Джордано Орсіні, Г'ю Евешам, Гервазій Джанчолет де Глінкамп, Глузіяно де Касате і Геофрой де Бар. А в 1740 році конклав тривав з 18 лютого до 17 серпня, тоді понтифіком обрали Бенедикта XIV.
Процедура голосування
Для обрання Папи треба дві третини плюс один голос. Якщо Папу не обирають у перший день конклаву і з димаря капели йде чорний дим, то наступного дня тривають чотири тури голосувань — два вранці й два ввечері. Після кожного голосування, якщо воно неуспішне, всі бюлетені, де кардинали обирають кандидатів, спалюють. Папа Римський Франциск I та Бенедикт XVI були обрані власне на другий день конклаву. Якщо на третій день понтифіка не оберуть, то на четвертий день кардинали звільняються від голосування: вони моляться і думають, після чого голосують сім наступних днів. Якщо і за цей час вони не обрали намісника Католицької церкви, то голосують абсолютною більшістю голосів, або з-поміж двох кандидатів, які набрали найбільше голосів.
Якщо Папу обрали, його питають: чи добровільно він погоджується очолити Святий Престол. Коли він погоджується, то обирає своє папське ім'я. Якщо кардинал є єпископом, його одразу оголошують Папою Римським. З обранням нового Папи конклав завершується. З димаря капели йде білий дим, в який додають солому, а щоб не було непорозумінь через складність розрізнення кольору диму, ще й дзвонять у дзвони.
Українські кардинали 20 років не брали участі в конклавах
Вперше з 2005 року український кардинал зможе взяти участь у конклаві, аби обрати Папу Римського. Його попередник кардинал Любомир Гузар отримав еміненцію, коли йому було 68 у 2001 році, прийнявши титул від Івана Павла II. Після смерті Папи Войтили у 2005 році він був на конклаві 18–19 квітня 2005 року, рішенням якого обрали Бенедикта XVI. Гузару виповнилося 80 років 26 лютого 2013 року, тож він втратив право брати участь у конклаві, який тривав 12–13 березня 2013 року, коли обрали Папу Франциска I.
Єпископа Мельбурнської єпархії Української греко-католицької церкви в Австралії Миколу Бичка, який народився у Тернополі, висвятили 8 грудня 2024 року на титул кардинала-пресвітера Святої Софії. Він став сьомим кардиналом від УГКЦ за рахунком. Бичок долучився до 251 кардинала Ватикану, а оскільки йому зараз 45 років, то він зможе бути серед 138 кардиналів, що мають право обирати Папу на конклаві. Як казав в інтерв'ю "Живому телебаченню":
"Звісно, що кожен кардинал може бути обраним на Святішого Отця, проте для мене це з межі фантастики: тому що я ніколи, по-перше, не думав, що я буду обраний на єпископа. Тепер я вже є обраний на кардинала, потенційно це можливо, але як це реально — Господь Бог покаже в наступному. Але справді це буде великий досвід, оскільки, як ви знаєте, кардинали мають той активний голос до 80-го року життя. Отож сьогодні мені є 44, скоро буде 45, практично 35 років маю і багато чого можу побачити за цей час і напевно, що не один конклав відбути", — мовить Микола Бичок.
Претенденти на титул нового понтифіка
Видання Politico й Independent називають таких претендентів, які можуть очолити Католицьку церкву:
- П'єтро Паролін — державний секретар Ватикану, він народився в Італії, наразі йому 70 років. Влітку 2024 року він з місією відвідав Україну, зупинившись у Львові, Одесі, Києві та навіть очолив паломництво до Всеукраїнського Санктуарію Пречистої Діви Марії в Бердичеві. З усіх претендентів він зараз займає найвищу посаду у Святому Престолі. Його політичні погляди називають поміркованими. В інтерв'ю для L’Eco di Bergamo він сказав, що для досягнення миру не можна просто нав'язувати мир, що може потопити права цілих народів.
- Петер Ерде — кардинал з Угорщини, висвячений Іваном Павлом II у 2003 році. Він був президентом Ради єпископських конференцій. Є прихильником культу Марії Богородиці. Він є консерватором, виступає за заборону причастя для розлучених католиків, або одружених вдруге, оскільки вірить в те, що таїнство шлюбу є нерозривним. Вважає прийняття Європою біженців тотожним торгівлі людьми.
- Луїс Антоніо Тагл — кардинал із Філіппін. Він може стати першим Папою з Азії. Тагл служить пропрефектом секції першої євангелізації дикастерії з євангелізації. Висвячений до еміненції Папою Бенедиктом XVI. Він має схожі політичні погляди, на ті, які є у Франциска I: вважає, що потрібно послабити ставлення Католицької церкви до розлучень, одностатевих стосунків, взяття другого шлюбу, щоб церква йшла в ногу з часом.
- Маттео Дзуппі — італійський кардинал, який був мирним посланцем Франциска I в Москві, а раніше зустрічався з Володимиром Зеленським. Є президентом Італійської єпископської конференції з 2022 року. Став кардиналом у 2019 році, обраний чинним Папою Франциском. Він вважає, що церква має краще ставитися до спільноти ЛГБТК+.
- Раймонд Лео Берк — кардинал зі США. Вважається консервативним і традиціоналістом. Отримав титул еміненції у 2010 році, висвячений Папою Бенедиктом XVI. Вступав у публічні перепалки з Франциском, вважаючи його надто ліберальним. Він проти дозволу розлученим і наново одруженим приймати Таїнство Євхаристії, не підтримує церкву в прийнятті геїв, цивільних шлюбів і штучної контрацепції. В церкві діє абсолютна ієрархія і послух, тож якщо священників, які називали Франциска I "Антипапою", відстороняли, то Берка за таку критику церковної політики виселили з Ватикану і позбавили зарплати у 2023 році.
Уперше матеріал був опублікований 13 березня.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media