Книжки з креативного письма, які радять письменники

. Колаж: Вікторія Желєзна/Суспільне Культура

Українською мовою видали десятки книжок про креативне письмо, англійською таких видань — сотні, якщо не тисячі.

Які книжки про письменницьку майстерність обрати — розповідають письменники, лектори фестивалю-воркшопу для авторів-початківців "Прописи", що триватиме 6–10 березня в Івано-Франківську.

Текст підготувала Орися Грудка у межах співпраці Суспільне Культура та "ПЕН Україна".

Світлана Тараторіна, письменниця, журналістка, лекторка фестивалю-воркшопу "Прописи"

Світлана Тараторіна. Фото: Facebook/Svitlana Taratorina

Завжди раджу книгу американського фантаста, автора численних майстеркласів з письменницької майстерності — "Дивокнижка" (Wonderbook: The Illustrated Guide to Creating Imaginative Fiction) Джеффа Вандермеєра. Це неймовірно креативний та шикарно ілюстрований посібник про те, як писати романи у жанрі фантастики. Це моя настільна книга. Цю книгу планують видати українською.

Звісно, "Як писали класики" Ростислава Семківа. Книга дуже надихає, прочиняє двері до творчих кухонь багатьох видатних авторів.

З очевидного раджу книгу Стівена Кінга "Про письменство. Мемуари про ремесло", особливо тим, хто любить горор і мріє дізнатися секрети успіху короля жахів.

Марія Титаренко, письменниця, журналістка, дослідниця медіа, лекторка та менторка фестивалю-воркшопу "Прописи"

Марія Титаренко. Фото: Олександра Сосніна/Facebook Марії Титаренко

На своїх курсах із креативного письма я даю студентам опрацювати на вибір 23 книги із творчопису (так, я порахувала). На увесь цей клондайк я щедро покликаюся у своєму вправнику "Не музи, а м’язи. 50 вправ із творчопису". Утім, не може бути одного "меню" для всіх, адже кожен шукає книги під свій запит. Ось, приміром, для подолання "страху першого речення" підійде чудова трійця:

  • Елізабет Ґілберт "Велика магія: творче життя без страху";
  • Джулія Кемерон "Шлях митця";
  • Енн Ламотт "Пташка за пташкою".

Якщо ви хочете підсилити й увиразнити свій нонфікшн, радитиму Вільяма Зінссера "Як писати добре". З написання воєнного репортажу запропоную Рона Кеппса "Як писати про війну". Зрозуміти механізми і природу впливу сторителінгу вам точно допоможе "Наука сторітелінгу" Вілла Сторра, а технологію історії — "Оповідь" Роберта Маккі.

Різноманітні творчописні досвіди можна знайти в "Анатомії письменниці" або в книжках Ростислава Семківа, передовсім у "Як писали класики".

Інший корпус літератури буде стосуватися сценаристики, ще інший — окремих жанрів, як-от горору чи фантастики, або цільово літературних прийомів, роботи з мовою та іншого. У моєму вправнику я пропоную різноманітне меню інструментів, технік та прийомів, які можна випробувати в межах конкретних 50 вправ. Тут головно розуміти: що саме ви хочете прокачати, підтягнути, подолати, аби відповідно дібрати прицільну читанку під свою потребу.

Ростислав Семків, літературознавець, літературний критик, перекладач, видавець, лектор та ментор фестивалю-воркшопу "Прописи"

Ростислав Семків. Фото: Настя Телікова/Facebook Ростислава Семківа

Охочим писати насамперед варто взяти до рук потужні книжки порад від світових класиків:

  • "Дзен у мистецтві письма" (Zen in the Art of Writing) Рея Бредбері;
  • "Листи молодому романісту" (Letters to a Young Novelist) Маріо Варґаса Льйоси;
  • "Примітки на полях" (Reflections on The Name of the Rose) та "Зізнання молодого романіста" (Confessions of a Young Novelist) Умберто Еко.

Я намагався підсумувати їхні міркування в книжці "Як писали класики", але варто йти до оригіналів. Зверніть увагу також на схожі книжки, що написані в нас і тому "адаптовані" до нашого контексту — найперше, "Пиши сильно" від видавництва Pabulum, "Не музи, а м’язи" Марії Титаренко.

Аскольд Мельничук, письменник, видавець, перекладач, лектор фестивалю-воркшопу "Прописи"

Аскольд Мельничук. Фото: надане Суспільне Культура

У США є буквально сотні книжок, призначених навчити письменників, як писати. Проте мені згадується вислів популярного британського автора XX століття Сомерсета Моема: "Є п'ять правил написання роману. На жаль, ніхто не знає, які це правила". Найкраще письменникам вчитися так, як вони завжди вчилися, задовго до появи курсів з творчого письма (що виконують кілька соціальних функцій), а саме — читаючи.

Читайте, а потім наслідуйте письменників, яких ви любите. Всі мистецтва вивчаються спочатку через імітацію.

Робота може бути самотньою, особливо якщо ви вчитеся самостійно. І ось де книги від досвідчених письменників можуть стати корисними. Ви дізнаєтеся, як інші подолали свою невпевненість і невизначеність, щоб завершити свої книжки.

У цьому дусі є двоє авторів, яких я б рекомендував. Вони дуже відмінні одна від одної. Одна, написана Наталі Ґолдберґ, називається "Записування кісток" (Writing Down the Bones: Freeing the Writer Within) — це серія дуже коротких розділів, в яких натхнення стільки ж, скільки і технічних порад. Інша, конкретно про написання художньої прози, — це "Мистецтво художньої прози" (The Art of Fiction: Notes on Craft for Young Writers) та "Про те, як стати романістом" (On Becoming a Novelist) Джона Ґарднера.

На тему поетичних технік є популярна книжка одного з найкращих британських поетів Ґліна Максвелла — "Про поезію" (On Poetry). Але передусім читайте письменників, чиєю роботою ви захоплюєтеся, і подивіться, що вони написали про своє ремесло.

Роман Малиновський, письменник, видавець, лектор фестивалю-воркшопу "Прописи"

Роман Малиновський. Фото: Олександра Сосніна/Facebook Романа Малиновського

Я б порадив не читати книжок із креативного письма. Краще читати художні, якщо хочете писати художню літературу; або драматургію, якщо хочете писати пʼєси; або есеїстику, якщо мета — це книжка есеїв.

Найкращі вчителі письма — на полицях бібліотек: Маркес, Сарамаґу, Лаґерквіст, Токарчук, Кортасар, Фаулз, Еко, Чендлер, Манро. Рівняйтеся на тих, ким захоплюєтесь.

Ретельно читайте тих, кого любите — вони навчать всього, що вам потрібно, щоб писати самому.

Рейчел ДеВоскін, американська письменниця, акторка, лекторка фестивалю-воркшопу "Прописи"

Рейчел ДеВоскін. Фото: надане Суспільне Культура

Есеї Джеймса Болдвіна, особливо "Творчий процес" (The Creative Process), — це фантастично дистильована артикуляція того, що означає (і чому важливо) бути митцем. А його роман "Іди та розкажи на горі" (Go Tell it On the Mountain) – трансцендентний своєю майстерністю, сторителінгом і дивовижним синтаксисом. "Автобіографія червоного" (Autobiography of Red) Енн Карсон — віртуозна любовна історія, яка ламає всі жанрові конвенції та перевертає оригінальні міфи з їхніх осей.

"Громадянин" (Citizen) Клаудії Ренкін – радикальний, інтимний та розлогий портрет Америки й становища людини. А "Брате, я гину" (Brother I'm Dying) Едвідж Дантікат переосмислює жанр мемуарів завдяки своїй калейдоскопічності, спрямованості назовні та правдивості щодо питань міграції, сім'ї, кохання, несправедливості та втрати. Ці книжки — абсолютно оригінальні та експериментальні в тому сенсі, що вони містять новизну, і одночасно вони багатогранні щодо індивідуального досвіду та глибокі щодо нас всіх.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media