Україна, країни Балтії та Польща хочуть внести берестяні листи ГУЛАГу до реєстру ЮНЕСКО

Доповнено
Лист естонського в'язня ГУЛАГу, який зберігається в Музеї Vabamu. Фото: Музей окупації і свободи Vabamu/Facebook

Інституції з дослідження пам'яті п'яти країн — Естонії, Латвії, Литви, Польщі та України — 28 листопада подали спільне звернення до ЮНЕСКО. Просять додати берестяні листи, які в'язні надсилали рідним із сибірських таборів СРСР, до реєстру "Пам'ять світу" (MoW).

Про це йдеться на сайті Міністерства культури Естонії, а також пише Міністерство культури та інформаційної політики України.

У заявці йдеться про 148 експонатів, серед яких берестяні листи та інші особисті документи. Їх писали політв'язні чи депортовані радянською системою у 1940–1965 роках.

Берестова кора часто була єдиним, на чому можна було писати листи в місцях утримування, папір не давали. У листах описується життя людей за радянської влади. Для депортованих було важливо мати змогу писати рідною мовою, це допомагало тримати зв'язок із батьківщиною. Людям рідко дозволяли листування, а листи, написані на корі, часто вивозили контрабандою.

Загалом ці 148 листів зберігаються в 31 установі пам’яті. Одна з таких, де налічується понад 30 листів, — естонський Музей окупації і свободи Вабаму. Його виконавча директорка і членкиня правління Карен Ягодін розповіла в інтерв'ю для ERR, у яких випадках в'язні писали листи на березовій корі:

  • спілкування з близькими, наприклад, на свята — дні народження або Різдво;
  • листування між самими депортованими — здебільшого щоби дізнатися, чи живі ще їхні знайомі;
  • намагання зберегти людяність та свою індивідуальність у системі.

Дехто навіть робили з кори зошити й вели щоденник чи нотатки про свій харчовий раціон. Один чоловік зробив календар і закреслював дні.

Які листи подають до списку ЮНЕСКО від України

МКІП спільно з Міністерством закордонних справ та за сприяння Нацкомісії України у справах ЮНЕСКО подали листи, що зберігаються у Національному музеї історії України у Другій світовій війні, Музеї тоталітарних режимів "Територія Терору" та Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Які ще українські артефакти вже у списку "Пам'ять світу"

  • документальна спадщина "Колекція єврейського музичного фольклору (1912-1947)";
  • "Архіви Радзивіллів та Несвижська бібліотечна колекція";
  • "Акт Люблінської унії";
  • "Документальна спадщина, пов’язана з аварією на Чорнобильській АЕС";
  • "Документальна спадщина Бабиного Яру".

Реєстр ЮНЕСКО "Пам’ять світу" об'єднує документальну спадщину світового значення. Він є частиною ширшої програми "Пам'ять світу", мета якої — заохочення співпраці між установами пам'яті для збереження та забезпечення доступу до документів. Всього в реєстрі наразі 494 об'єкти.

Суспільне Культура звернулося по коментар до представника Українського інституту національної пам'яті, щоб підтвердити, що листи засланців з України також подаються до цього реєстру.

Новину оновлено 29 листопада о 17:28. Додано інформацію від Мінкульту.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media