67-ма церемонія "Ґреммі-2025" пройде у ніч із неділі на понеділок, 3 лютого. Цьогоріч, як і у 2024-му, в головних номінаціях премії домінують жінки.
2024 рік загалом став одним із найкращих принаймні за десятиліття для жінок у попмузиці. По альбому випустили: Тейлор Свіфт, Біллі Айліш, Аріана Ґранде, Дуа Ліпа, Бейонсе, а на небосхилі засяяли зірки нових поппринцес: Charli XCX, Сабріни Карпентер та Чапелл Роун.
У тексті проєкту "Artилерія" робимо передбачення, хто з цих артисток отримає свої нагороди, та пояснюємо, чому і як жінки домінували в попмузиці 2024 року.
Жінки на "Ґреммі": від дискримінації до домінування
Згідно з дослідженням Spotify, з 2013 до 2021 року жінки становили лише в 13,4 % номінантів на премії "Ґреммі".
Реагуючи на критику про невелику кількість жінок у номінаціях, у 2018 році тодішній президент Академії звукозапису Ніл Портнов заявляє Variety, що жінкам просто "треба активізуватися", чим наводить на себе шквал обуренні, в який активно вписується Кеті Перрі, Charli XCX, Pink та Шерил Кроу.
У 2018 році "Ґреммі" вибивається в тренди Twitter, щоправда із хештегом #GrammysSoMale. Відсоток чоловіків-номінантів на премії у 2018 році становить 90,7 %.

У 2019 році премія відреагувала на критику і серед номінантів було вже 16,4 % жінок. Показник повільно-повільно ріс упродовж усіх цих років: від 7,9 % у 2013 році до 28,1 % у 2021 році.
Аж доки на торішній церемонії "Ґреммі" артистки перемогли у 4 із 6 головних номінацій: "Запис року", "Альбом року", "Пісня року" та "Найкращий новий виконавець". Додайте сюди чотири нагороди для Фібі Бріджерс та гурту Boygenius, по три — для SZA і Вікторії Моне та по дві — для Тейлор Свіфт, Біллі Айліш, Майлі Сайрус та Paramore.
У підсумку "Ґреммі-2024" стала справжнім проривом для артисток, заявивши: станом на зараз саме жінки домінують у музиці. І це вони ще не знали, що на публіку очікує увесь наступний рік.

Найкращий рік для жінок у попмузиці
2024 рік став без перебільшення роком жінок у попмузиці. Загинайте пальці: по сольному альбому випустили: Бейонсе, Тейлор Свіфт, Дуа Ліпа, Аріана Ґранде, Біллі Айліш, Кеті Перрі. Увесь американський і світовий медіапростір (включно з політикою) захоплює Brat від Charli XCX, яка врешті вибивається у ранг артисток А-класу.
В одну мить після 10-річних зусиль прокидається відомою Сабріна Карпентер, випускаючи два хіти-мільярдники Espresso та Please Please Please, за якими іде найсолодший альбом кінця літа Short`n`Sweet.
А в тренди вибивається альбом кінця 2023 року A Rise and Fall of a Midwest Princess від новоспеченої зірки Чапелл Роун (яка теж йшла до цього 10 років). Її треки Good Luck, Babe!, Hot to Go, Red Wine Supernova та Pink Pony Club залітають у музичні чарти і тренди TikTok, подарувавши світові нову квір-ікону.
Тож без жодних інтриг було очевидно, що попартистки захоплять ключові номінації "Ґреммі" й у 2025 році. Так і сталось! Гляньмо на основні номінації:
- "Альбом року": 6 жінок із 8 номінантів;
- "Запис року": 6 із 8;
- "Найкращий новий артист / артистка": 4,5 з 8 (0,5 відходить гурту Khruangbin із фронтвумен Лорою Лі);
- "Пісня року": 6 із 8.
В сумі попартистки отримують по ось стільки номінацій:
- Бейонсе: 11 (загалом у неї вже 99 номінацій на "Ґреммі");
- по 7 номінацій у Біллі Айліш та Charli XCX;
- по 6 номінацій у Тейлор Свіфт, Чапелл Роун та Сабріни Карпентер;
- і 3 у Аріани Ґранде, яку, втім, проігнорували в основних категоріях.
Далі пропонуємо розглянути головних фавориток премії "Ґреммі-2025" та передбачити їхні шанси на нагороди цьогоріч.
"Дякую, Бейонсе!" — головна фаворитка премії повертає кантрі до коріння
Якщо якусь артистку і можна назвати улюбленицею "Ґреммі", то це точно Бейонсе. Цьогоріч кількість її номінацій сягнула позначки 99. Так вона стала артисткою з найбільшою кількістю номінацій за всю історію премії.
Її новий альбом Cowboy Carter отримав стільки ж номінацій, скільки свого часу Thriller від Майкла Джексона — 11.
Бейонсе давно перейшла в статус попкоролеви, а амплуа "недосяжної" зараз дає їй можливість робити музику так, як вона хоче. Тож не дивно, що артистка вирішила утнути грандіозну трилогію Reneissance.
У трьох альбомах Бейонсе планує присвоїти назад темношкірому населенню ту музику, яку саме вони свого часу розвинули і популяризували, та яка зараз не асоціюється з ними.
Спершу артистка випустила танцювальний альбом Reneissance, натхненням для якого стала болрум-культура 70-х, де превалювала темношкіра квір-спільнота.
А у 2024-му вийшов другий акт трилогії — альбом Cowboy Carter, який переосмислює вклад темношкірого населення в американу та кантрі-музику, адже саме вони стояли біля джерел жанру.
Cowboy Carter важко назвати комерційним успіхом, порівнюючи з результатами попередніх релізів Бейонсе. Та й самі фани співачки більше вподобали попередню її платівку. Однак історичне значення альбому є колосальним, адже він протистоїть упередженням у жанрі, який зазвичай асоціюється з білими чоловіками. Заразом альбом пропонує новий погляд на жанр.
Бейонсе переспівує в альбомі Blackbird гурту The Beatles, яку ті свого часу присвятили громадянським рухам за права темношкірого населення. Також вона пропонує свою версію одного з найбільш культових кантрі-синглів в історії жанру: Jolene, та ще й робить це спільно з авторкою оригіналу Доллі Партон.
І хоч критика Бейонсе через велику кількість номінацій, зв'язки її чоловіка Jay Z з Шоном Комзбом (P. Diddy) трохи псують репутацію попкоролеви, а премія Country Music Awards не дала Cowboy Carter жодної номінації попри засилля окремих синглів у жанрових чартах, впевнені, що й цього року Бейонсе Ноулз-Картер все ж отримає кілька нагород і на "Ґреммі".
"Щоб прокинутися успішною за ніч, потрібно 10 років"
Саме такий переклад пропонуємо американському прислів'ю It takes 10 years to be an overnight success, яке показало свою правдивість у 2024 році. Цей вислів можна приміряти одразу на трьох номінанток "Ґреммі-2025": Сабріну Карпентер, Чапелл Роун та, звісно ж, Charli XCX.
Про Сабріну Карпентер та Charli XCX ми розповідали багато ось тут та ось тут. Тому коротко резюмуємо в кількох абзацах.
Альбом Brat Charli XCX зробив фурор у попкультурі та вже ввійшов у історію як окреме поняття brat summer. Протягом усієї кар'єри, хоч Чарлі й випускала чимало бенгерів, як-от Boom Clap чи Fancy, вона залишалася невидимкою, популярність пісень якої переважала її саму. Артистку навіть плутали з іншою кучерявою попмузиканткою Lorde.
Промокампанія Brat була настільки потужною, що про альбом говорили всюди: у TikTok, на банерах Таймс-Сквер (де Чарлі пізніше виступить), у рекламі інших брендів, як-от Duolingo, та навіть у політиці.
Трек Чарлі на озброєння взяла для своєї кампанії кандидатка в президенти США Камала Гарріс, а люди робили салатові аватарки в соцмережах, косплеячи обкладинку Brat.
Попри клубну атмосферу та проголошений гедонізм, альбом насправді порушує і серйозні теми.
Наприклад, у треку I Think About It All the Time Charli XCX роздумує над тим, що хоче сім'ю та дітей, але не хоче поступатись кар'єрою, а в Girl, It`s So Confusing відверто говорить про те, як жінкам нав'язують ворожнечу і конкуренцію одне з одною.
Та це ще не все. У жовтні Charli XCX випускає альбом реміксів Brat and It's Completely Different but Also Still Brat, де запрошені артисти переосмислюють її треки. До Girl, It`s So Confusing доєднується Lorde, коло порівнянь іронічно закривається.
Станом на зараз Чарлі перебуває у світовому турі Sweat, а Brat медіа Billboard визнало альбомом року. Чи отримає він ідентичну відзнаку на "Ґреммі-2025"?
Поки складно відповісти на це питання, хоч альбом однозначно її заслуговує.
Сабріна Карпентер подолала довгий шлях від акторки та співачки Disney до, за висловом Pitchfork, "Бетті Буп для зумерів".
Щоб відхреститися від звання "чергової дитини-акторки Disney", Сабріні довелося відпрацювати з ними договір на 5 альбомів (у якому їй вдалося схитрувати та розділити один реліз на два), змінити лейбл та випустити один непоганий альбом, у якому вона врешті зрозуміла, який образ хоче мати.
Іронічна і дотепна Сабріна вивернула троп сексуальності на свій манір, де вона і є головною героїнею — настільки, що батьки не дозволяли ходити на концерти своїм дітям. Воно й не дивно, адже в текстах Сабріни достатньо лайки, а під час виконання Juno вона щоразу показувала іншу позу в сексі.
Однак саме такий дорослий образ Сабріни Карпентер миттєво зробив її новою улюбленицею публіки.
Альбом Сабріни Short`n`Sweet врешті подарував їй прорив, якого вона так довго очікувала. Два хіти з нього — Espresso та Please Please Please — набрали по мільярду прослуховувань лише на Spotify (а перший трек впевнено наближається до 2 млрд).
З виходом альбому усі 12 треків із Short`n`Sweet залетіли у чарт Billboard Hot 100. В альбомі важко виділити відверто прохідні пісні.
А завершила свій рік Сабріна, захостивши новорічний спецепізод Netflix Nonsence Christmas та виступивши з лайвом на Tiny Desk.
І згадуючи Tiny Desk, одним із найкращих лайвів року на ньому запам'яталась іще одна новоспечена поппринцеса — Чапелл Роун. Ще одна історія успіху, яка зайняла 10 років, звільнення Чапелл із лейблу та перевинахід власного образу.
Музика співачки натхненна синт-попом 80-х та такими артистками, як Кейт Буш. А справжній пуш популярності дівчині дала інша поппринцеса — Олівія Родріґо, адже Чапелл відкривала її тур Guts.
За словами Чапелл, коли вона писала альбом A Rise and Fall of a Midwest Princess, вона "жодного разу не цілувала дівчину". Тоді артистка зустрічалась із хлопцями, а свої фантазії про жінок вкладала в такі пісні, як Red Wine Supernova, Pink Pony Сlub та Naked in Manhattan.
Головним хітом Чапелл став трек Good Luck, Babe! — кандидат на лесбійський гімн 2024 року.
У пісні описується історія колишньої дівчини ліричної героїні, яка відмовлялась прийняти їхні стосунки через нав'язану гетеронормативність.
Згодом Чапелл Роун заявить про те, що вона лесбійка та що в тому, щоб зустрічатись із хлопцями, "немає нічого веселого".
Натхненням для оновленого образу співачки стала дрег-культура. Співачка носить яскраві луки, а її обличчя зазвичай прикрашає дрег-макіяж.
Варто проводити межу між сценічною дрег-персоною Чапелл та її справжньою особистістю. Чапелл дуже цінує приватність та не любить нав'язливих шанувальників. Через це співачка зазнала критики. Утім, Чапелл Роун впевнено почуває необхідність відстоювати свої кордони, заразом порушуючи тему споживацького ставлення до артистів.
І Чарлі, і Сабріна номіновані на "Ґреммі-2025" як найкращі нові артистки. У цій номінації їм також складає конкуренцію хіпхоп-артистка Doechii, про яку ми детально розповідали ось тут.
Осмілимось припустити, що нагорода відійде саме Чапелл через самобутність її образу. Утім, цієї відзнаки однаково заслуговують й інші дві артистки, а також кантрі-співак Shaboozey, який теж представлений у номінації.
Біллі Айліш — артистка № 1 для покоління зумерів
Говорячи про інших квір-артисток у цьогорічних номінаціях "Ґреммі", згадаємо, що новий альбом випустила ще одна улюблениця премій Біллі Айліш.
Hit Me Hard and Soft абсолютно відповідає своїй назві, адже містить як чутливі треки, так і гучні бенгери, на кшталт скандального Lunch чи несподіваного клубному аутро в L`amour de ma vie.
Альбом вже звично для Біллі вдаряє відвертою лірикою та чуттєвим і дуже емоційним виконанням, та, звісно ж, майстерним продакшеном, з яким Біллі Айліш традиційно допомагає її брат Фіннеас.
Сама артистка на інтерв'ю Зейну Лоу зізналась, що вважає Hit Me Hard and Soft своїм найкращим альбомом.
Завдяки релізу Hit Me Hard and Soft Біллі вдалося стати найпопулярнішою артисткою на платформі Spotify зі 105 мільйонами місячних прослуховувань. Вона стала першою артисткою, яка змогла зробити це, маючи в арсеналі всього три повноформатні альбоми.
Новий альбом Біллі теж має одразу кілька хітів. Спершу в інтернеті вистрілила пісня Lunch, у якій Біллі відверто говорить про свій сексуальний потяг до дівчини. Також слухачі високо оцінюють сингли Wildflower і Chihiro та радіють, що Біллі випустила пісню Blue, прототип якої написала ще в часи першого EP.
Та найбільшого slow-burn-успіху зазнає сингл артистки Birds of a Feather, який станом на час написання тексту впевнено наближається до позначки у 2 мільярди прослуховувань на Spotify. Вперше уривок пісні засвітився у трейлері нового сезону серіалу "Коли завмирає серце".
З виходом альбому кліп на Birds of a Feather з'явився аж через чотири місяці (альбом вийшов у травні, а кліп у вересні). Та це лише підсилило успіх синглу, який досі тримається на 5 місці в чарті Top 50 від Spotify.
У Біллі Айліш є неймовірна здібність отримувати вагон номінацій на "Ґреммі" навіть у роки, коли в неї немає повноформатного альбому.
Наприклад, минулого року один саундтрек до фільму "Барбі" What Was I Made For? забрав 2 із 5 можливих нагород, включно з "Піснею року". Цьогоріч у Біллі сім номінацій і реальні шанси знову позмагатись за пісню року (Birds of a Feather) чи альбом року (Hit Me Hard and Soft).
Тейлор Свіфт та її рекорди
Іще одна улюблениця премій Тейлор Свіфт у 2024 році завершила найбільший для себе та найприбутковіший в історії музики концертний тур The Eras.
За 21 місяць Тейлор дала 149 концертів на п'яти континентах. За даними NYT, тур приніс два мільярди доларів прибутку. Сума зросте, якщо додати до цього фільм-концерт, який став найприбутковішим в історії та зібрав 200 мільйонів доларів, та книгу The Eras Tour Book, яка теж встановила рекорди: 814 тисяч проданих примірників за перші вихідні.
І так, Тейлор Свіфт справді знається на тому, як монетизувати свою музику — в цьому їй допомагає величезна армія шанувальників.
Станом на зараз співачку впевнено можна називати однією з найбільш продуктивних артисток та однією з ключових сценічних перформерок (у першості їй щоправда доведеться поступитись Бейонсе). Про те, за що можна любити і ненавидіти Тейлор Свіфт, ми якось розповідали ось тут.
Повертаючись до продуктивності: у 2024 році співачка випустила свій одинадцятий альбом The Tortured Poets Departament.
За дві години після релізу Тейлор розширила його версією The Antology, у якій було вже не 16, а 31 пісень загальною тривалістю 2 години і 2 хвилини. The Tortured Poets Departament зробив Тейлор Свіфт єдиною співачкою, яка монополізувала 14 місць у чарті Billboard Hot 100 на чолі зі спільною роботою Fortnight із Post Malone. Альбом став найбільш продаваним у році в 11 країнах.
У The Tortured Poets Departament Тейлор Свіфт, як завжди, вдається залучити свої вміння зі сторителінгу, оповідаючи інтимну історію переживань довкола подій у її особистому та публічному житті. Так, фани приміряли тексти Свіфт до її колишніх стосунків із фронтменом гурту The 1975 Метью Гілі. Ось що про альбом каже наша заступниця головної редакторки (і за сумісництвом — шанувальниця Свіфт) Євгенія Луценко:
"The Tortured Poets Departament мені здається найсильнішим і найкращим за текстами. У ньому розмірковування як про роль і очікування від жінки (Clara Bow, Cassandra, Chloe or Sam or Sophia or Marcus, Bolter), так і про стосунки, розрив (How did it End, Prophecy, loml). Одзначно найбільш дорослий і найбільш болючий за сенсами, та може викликати легку апатію".
Наче формула писати про пережите завжди ефективна, та й Свіфт використовує її у фактично кожному своєю релізі. Утім, це спрацювало не для всіх: коли Rolling Stone поставив альбомові тверду п'ятірку, NME та Pitchfork оцінили його стримано посередньо: 3 зірки та 6,6/10, відповідно.
Минулоріч Свіфт уже забрала на "Ґреммі" нагороду "Альбом року" за платівку Midnights, ставши першою і єдиною артисткою, яка чотири рази вигравала в цій номінації. Сумніваємось, що Академія звукозапису повторить це, але прогнозуємо, що Тейлор точно забере одну-дві чи більше нагород з-поміж шести номінацій.
Артистки, проігноровані "Ґреммі-2025"
У хвості, без жодних номінацій залишилися повноформатні роботи від Дуа Ліпи (Radical Optimism) та Кеті Перрі (143).
Перший, хоч і показав непогані цифри на стримінгах, отримав посередні оцінки критиків: 6,6 на Pitchfork, три зірки від NME та Rolling Stone UK. Платівка таки має кілька хітів (Houdini, Training Season), та їм далеко як до цифр, так і до всенародної любові до пісень з альбому Future Nostalgia.
Radical Optimism не є поганим альбомом, проте він не витримав конкуренції з попередніми платівками артистки. Можливо, він би пробився вище, якби у 2024 році вийшло не настільки багато сильніших попрелізів. З приємного — відео на Illusion зняла українська кліпмейкерка Таню Муіньо.
Ситуація з Кеті Перрі геть інша. Саундпродюсером її альбому став Dr. Luke, якого тривалий час звинувачувала в сексуальному насиллі його колишня підопічна Кеша (у 2023-му вона відкликала позов за домовленістю сторін).
Заручившись допомогою Dr. Luke, Кеті Перрі випускає лідсингл альбому 143 — Woman`s World та кліп до нього. Робота, яка задумувалась феміністичною, стає прямою протилежністю: текст критикують за примітивність (Sexy, Confident, So Inteligent), а кліп — за сексуалізацію жінок.
Більшість кліпу дівчата проводять у купальниках, а Кеті Перрі "заряджається" на заправці, засовуючи пістолет у сідницю. Фемінізм у кліпі зображений карикатурно: в одному з кадрів жінки пісяють стоячи. У подальші виправдання Кеті, що кліп був іронією, користувачі соцмереж не повірили.
Додаючи до цього бажання йти в ногу з молодшими артистками (це явище заслуговує на окремий текст), в сумі отримуємо альбом, який розчарував не лише загальну публіку, а й фанів Перрі (37/100 балів на агрегаторі Metacritic, де роботу можуть оцінювати звичайні користувачі). Тому відсутність номінацій на "Ґреммі" була більш ніж очікуваною.
Дещо розчарувала фанів ситуація з Аріаною Ґранде, яка показала дуже успішний рік, зокрема завдяки головній ролі у мюзиклі "Wicked: Чародійка". Незважаючи на нову повноформатну платівку Eternal Sunshine, артистці не вдалось пробитись у жодну з основних категорій премії "Ґреммі-2025". Три другорядні номінації виглядають швидше розрадою. Та цьому передує конфлікт із організаторами премії п'ятирічної давності, про який, схоже, вони не забули.
Утім, і сам Eternal Sunshine важко назвати найкращим альбомом Аріани, хоч він містить беззаперечний хіт-мільярдник We Can`t Be Friends (Wait For Your Love) та ще кілька сильних треків (Yes, And?, The Boy is Mine). Не впевнені, що Аріана зможе вибороти хоча б одну статуетку цього року.
Що буде далі
2024-й подарував фанам попмузики один із найкращих років у сучасній історії з такою кількістю якісних релізів та нових імен. Конкуренція на "Ґреммі-2025" буде серйозною і це лише тішить, адже сигналізує, що всі критики, які говорили про смерть попмузики у 2020 році, помилялися.
2025 рік вже підігріває очікуваннями кількох релізів від інших артисток. У січні FKA Twigs випустила довгоочікуваний альбом Eusexua, який просто зараз летить по TikTok, хоч у своїй нішевості поки не може вистрілити так само, як Brat.
Леді Гага представила сетліст своєї нової платівки Mayhem, до цього випустивши трек Desease, кліп на який ,знову ж таки, зняла Таню Муіньо.
А Лана Дель Рей планує випустити нову платівку — The Right Person Will Stay — уже в травні.
Головний жіночий к-поп-гурт Blackpink теж повернеться у 2025 році з новою платівкою та відправиться у світовий тур. Паралельно з цим кожна з учасниць працює над сольною кар'єрою (поки найвдаліше виходить у Rosé та Lisa). Одначе премія "Ґреммі" не звикла номінувати к-поп-артистів.
Також очікуємо альбом від іще двох артисток, які гучно заявили про себе у 2024-му — Tate McRae та Adisson Rae.
Утім, 2025-й подарує нам чимало релізів і від чоловіків. Чарти вже розриває новий альбом Bad Bunny, меломани заслуховують посмертний альбом Мака Міллера, а 31 січня вийшла завершальна робота The Weeknd.
Тож питання про те, чи домінуватимуть жінки в попіндустрії і у 2025 році, залишається відкритим.
Підтримайте збір Суспільного Мовлення разом із Фондом "Повернись живим" для батальйону безпілотних авіаційних систем 14 Окремої механізованої бригади ЗСУ.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]


