У 2024-му українські безпілотники "Лютий" вражали російські НПЗ, по цілях били й дрон-ракети "Паляниця", а ще одні дрон-ракети — "Пекло" — запустили у серійне виробництво та вже передали першу партію у військо. "Виробництво зброї в Україні — це абсолютний пріоритет", — у липні цього року заявив президент Зеленський. Суспільне розповідає про те, яку техніку виготовила Україна в цьому році, які технології впровадила та що планує розвивати у 2025-му.
"Паляниця"
Протягом цього року Україна продемонструвала дві розробки ракет-дронів. Першою, на День незалежності, представили "Паляницю". За словами Зеленського, це зброя "абсолютно нового класу". Тоді ж, 24 серпня, цю ракету-дрон вперше успішно застосували, вразивши військовий об’єкт росіян на тимчасово окупованій території.
Більшість інформації про "Паляницю" засекречена. Є тільки відео, де вона зображується графічно. Про те, як далеко ця ракета-дрон може летіти, також не повідомлялося. Проте, в тому самому відео зображуються аеродроми, по яких зможе вдарити "Паляниця". Зокрема, аеродром Саваслєйка, він розташований за 700 км від кордону України. Також відомо, що ракета-дрон запускається з наземної платформи, а її наведення здійснюється, зокрема, за допомогою супутників.
"Пекло"
А от про ракету-дрон "Пекло", яку представили на день Збройних сил відомо більше. Зі слів Германа Сметаніна, міністра стратегічних галузей промисловості, ця ракета може летіти зі швидкістю 700 км/год, на відстань до 700 км.
На думку профільного видання Defense Express орієнтовна довжина та розмах крил дрона-ракети складає близько двох метрів, а його бойова частина — близько 50 кг. Приблизно стільки ж несе на собі дрон Shahed-136.
Олег Катков, головний редактор Defense Express, у коментарі Суспільному називає цю ракету "маленькою", адже вона має значно менші розміри ніж інші крилаті ракети. Для прикладу, довжина британської Storm Shadow (яка є на озброєнні України) — 5,1 метра, а російської Х-101 — 7,4 метра. На думку Каткова, призначення "Пекла" — ураження стаціонарних наземних цілей з відомими координатами, зокрема це можуть бути російські НПЗ.
Наразі відомо, що "Пекло" вже запустили в серійне виробництво, а 6 грудня першу партію цих дронів-ракет передали Силам оборони. За припущенням видання "Мілітарний" вона може складати близько 60 одиниць.
Дрон "Лютий"
Хоча про дрон "Лютий" вперше стало відомо ще у жовтні 2022 року, коли "Укроборонпром" анонсував їх розробку, активно ці дрони почали використовувати від початку 2024-го.
За даними "Української правди", "Лютий" має бойову частину вагою 50 кг, а дальність польоту — понад 1500 км. Цьогоріч його використовували зокрема для ударів по нафтопереробних заводах. Цими дронами атакують установки первинної переробки нафти, без яких неможлива робота НПЗ. Ці установки — невеликих розмірів, що потребує великої точності попадання. У цьому "Лютому" допомагає система наведення, яка є доволі точною, говорить головний редактор Defense Express Олег Катков.
За даними CNN точність "Лютого" забезпечує штучний інтелект, який допомагає орієнтуватися у просторі та уникати перешкод. Джерела Суспільного говорять, "Лютий" є повністю автономним, тобто здатним самостійно визначати маршрут та корегувати його.
Інновації на фронті
Цьогоріч на фронті масштабувались дрони на оптоволоконному кабелі, які нівелюють роботу засобів радіоелектронної боротьби. З цими засобами Україна є в ролі наздоганяючого, адже армія РФ почала виготовляти та масштабувати цю технологію раніше.
Натомість Україна працює над технологію "рій дронів". Вона дає змогу одному пілоту керувати групою БпЛА, пояснював міністр цифрової трансформації Михайло Федоров: "Дрони в рою можуть автономно виконувати місії завдяки роботі в групі. Розробники показали, як працюють БпЛА в межах одного рою дронів, а також продемонстрували роботу цього рішення в операціях з роботами". В жовтні 7 виробників представили свої напрацювання цієї технології.
Також цьогоріч на фронті масово почали зʼявлятись і наземні роботизовані системи. Зокрема, турелі, які встановлюють на наземні платформи, та роботизовані собаки. За даними Міноборони, наступного року на них планують виділити близько 2% від коштів, які інвестуватимуть у всі розробки зброї.
На початку грудня на Харківському напрямку 13-та бригада Нацгвардії України "Хартія" провела першу повністю роботизовану операцію проти військових РФ.
Масштабування виробництва
Попри важливість інноваційних розробок цьогоріч Україна робила акцент на масштабування та локалізацію вже наявного озброєння. Одним з прикладів цього стала САУ "Богдана". На початок повномасштабного вторгнення вона була в єдиному екземплярі. Нині за словами Зеленського щомісяця виготовляється до 20 одиниць. Також завданням для оборонних підприємств України стало виготовлення 1 млн FPV-дронів. Нині Україна може виробляти 4 млн дронів на рік. Також, лише за перше півріччя цього року в Україні виробили у 25 разів більше боєприпасів для артилерії та мінометів.
Нині Міністерство оборони України виділятиме кошти на такі технологічні види озброєння:
55% — далекобійні дрони;
37% — інші БПЛА;
6% — засоби радіоелектронної боротьби;
2% — наземні роботизовані комплекси.
Західна зброя
Цьогоріч Україна нарешті отримала винищувачі F-16. Відомо, що літаками посилюють українську ППО, зокрема під час масованих атак росіян. Винищувачі Україні передали Данія та Нідерланди.
Також цьогоріч Україна отримала дозвіл бити далекобійною зброєю в глиб російської території. Це збільшило кількість потенційних цілей для балістичних ракет ATACMS та крилатих ракет Storm Shadow. Останніми Україна, наприклад, вже уразила командний пункт в Курській області.
Плани на 2025 рік
Наступного року планується продовжувати ракетну програму України. Згідно із заявами Зеленського українська "балістична ракета" успішно пройшла льотні випробування. Також, видання The Economist пише, що Україна закінчує розробку ракети "Трембіта", яка здатна летіти на дальність у 200 км зі швидкістю 400 км/год. Вартість "Трембіти" із боєголовкою у 20-30 кг становить близько 15000 доларів.