Удари БПЛА по російських нафтових заводах — які це має наслідки та як може вплинути на фронт

Наслідки атаки БПЛА на НПЗ в Рязанській області РФ 13 березня 2024. джерело фото з інету

"Наші дрони працюють. І працюють далекобійно. Наша далекобійність — це реальне наближення безпеки для всіх", — так у своєму зверненні 12 березня Володимир Зеленський оцінив роботу українських безпілотників. Того дня українські БПЛА вразили нафтопереробний завод (НПЗ) у місті Кстово, що за 400 км східніше Москви. Окрім цього від початку 2024-го безпілотники атакували НПЗ у Санкт-Петербурзі, Рязані, Волгограді, Краснодарському краї, Калузькій області. Тільки за цей тиждень, були пошкоджені заводи, на які припадає 12% нафтопереробних потужностей РФ, пише Bloomberg. Суспільне розповідає, як ці атаки можуть вплинути на фронт та паливну галузь Росії.

Скільки у РФ нафтопереробних заводів

Згідно з даними російського міністерства енергетики, у РФ є 88 нафтопереробних заводів. З них працює тільки 38. Вони переробляють понад 500 тисяч тонн нафтопродуктів на рік, говорить експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.

У 2023 році РФ видобула 490 мільйонів тонн нафтопродуктів. З них 280 мільйонів тонн йде до нафтопереробних заводів. За словами Рябцева, для внутрішнього споживання РФ потрібне 130 мільйонів тонн нафтопродуктів, а загальна переробка пошкоджених безпілотниками НПЗ становить 12-14 мільйонів тонн на рік.

Куди саме влучають БПЛА

Всього з початку року дронами атакували близько 10 різних НПЗ в Росії. Здебільшого БПЛА влучають в установки попередньої (первинної) переробки нафти, пояснює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Без них подальша переробка нафти неможлива.

"Це високотехнологічне обладнання, установки, які обробляють весь обсяг, що використовується для подальшої переробки", — говорить Харченко.

Графіка: Суспільне

Ці установки Росія не виготовляє, додає експерт. Та й для виготовлення однієї з них потрібно від 9 місяців до 1,5 року, а вартує вона 90-120 млн доларів. Але поки Росія має запас міцності та може компенсувати втрачене обладнання, замінивши його, чи переробляти нафту на вцілілих заводах, говорить Харченко.

Окрім цього на великих заводах може бути кілька подібних установок первинної переробки. Так на заводі у Кстові було пошкоджено одну з чотирьох установок. Завод втратив можливість переробляти тільки частину нафти — шість мільйонів тонн на рік, каже Геннадій Рябцев.

Наслідки ударів

Після цьогорічних ударів по НПЗ Росія з 1 березня запровадила шестимісячну заборону на експорт бензину. На думку Харченка, так РФ намагається накопичити паливо, щоб уникнути можливого дефіциту в майбутньому. Проте, Геннадій Рябцев не пов‘язує заборону експорту бензину з ударами по НПЗ: "На щастя, в Росії є багато й інших проблем, які існували у цій галузі й до війни. Заборона на експорт запроваджувались неодноразово, тому величезна держава, яку називають "бензоколонкою", не здатна забезпечити власних споживачів".

На думку експерта удари по НПЗ можуть мати наступні наслідки:

  • Економічні. Окрім грошей, які Росія має витрачати на відновлення заводів, вона втрачатиме ринки, куди продавала нафтову продукцію. І навіть після можливого відновлення постачань, повернути собі ці ринки буде проблематично, адже їх можуть забрати інші конкуренти.
  • Військові. Зупинка НПЗ впливає на плани постачання палива для армії РФ. Так, за словами Рябцева, це збільшує плече логістики, адже тепер росіяни будуть змушені постачати паливо з дальніх заводів.

Про повне знищення чи зупинення нафтопереробної галузі РФ мова не йде, говорить Рябцев. Проте, на думку Олександра Харченка, якщо Україна зможе зупинити 50% обсягів переробки нафти Росії, це матиме для неї суттєві наслідки: "Це означатиме шалені технічні проблеми. Вони, скоріш за все, кинуть всі сили на забезпечення армії, але для цивільного населення бензин буде в дефіциті".