Перейти до основного змісту

Директор НАБУ пояснив, чому в бюро передали справу глави Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи

Ексклюзивно
Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос в інтерв'ю "Карпʼяк на Суспільному". Суспільне Новини/скриншот

Справа про отримання несправжніх інвалідностей посадовцями через медико-соціальну експертну комісію (МСЕК) — перспективна й пріоритетна в Національному антикорупційному бюро (НАБУ). Її передали в бюро, бо фігурантка — депутатка облради. Всі фіктивні інвалідності досліджують у межах одного кримінального провадження.

Про це розповів директор НАБУ Семен Кривонос в інтерв'ю "Карп'як на Суспільному".

За словами глави бюро, ця історія з отриманими за гроші інвалідностями підриває довіру до держави як таку та обороноздатність. Вона породжує глибоке відчуття несправедливості в тих, хто захищає Україну зі зброєю в руках.

Кривонос пояснив, що справу про фіктивні інвалідності за участі голови Хмельницької МСЕК Тетяни Крупи передали в НАБУ, бо це його підслідність — Крупа обіймала посаду депутатки обласної ради.

Це не масове явище, але в конкретному випадку ця справа була скерована за підслідністю до НАБУ.

"НАБУ, відповідно до законодавства і кримінально-процесуального кодексу, має розслідувати справи топкорупції. Що це означає? Що ми маємо дуже чітку, достатньо вузьку підслідність, яка визначається або за рівнем посадової особи — міністри, керівники центральних органів виконавчої влади, вищий офіцерський склад ЗСУ, вищий склад правоохоронних органів, чиновники категорії А, народні депутати, судді. Або ж ідеться про суму неправомірної вигоди або сума привласнених коштів внаслідок якоїсь злочинної схеми", — говорить Семен Кривонос.

НАБУ зараз вивчає, яким чином були отримані кошти, які знайшли в керівниці Хмельницької МСЕК, хто був залучений до протиправної схеми, в який спосіб отримали інвалідність. Насамперед відомство акцентує на посадових особах: прокурори, судді, інші представники інших правоохоронних органів. З іншого ж боку бюро вивчає всю суму коштів, на яку, за версією слідства, збагатилася Тетяна Крупа та її близьке оточення. Майно за цією справою наразі заарештоване: нерухомість, автівки, дорогоцінні вироби, додав директор НАБУ. Досудове розслідування триває.

"Ми точно будемо фокусувати свою увагу не тільки на керівниці МСЕК, яка, за версією слідства, незаконно збагатилася, а й будемо вивчати, хто був залучений до цієї схеми. Хто акумулював, передавав кошти, хто сприяв цьому злочину, хто приховував цей злочин, якщо такі факти були", — додав очільник НАБУ.

Всі фіктивні інвалідності посадовців, які отримали такий статус через МСЕК, досліджуються в межах одного кримінального провадження. Недостатньо, аби відповідальність понесли лише керівництво МСЕК та причетні з його сторони, зауважив Кривонос. Адже якщо прокурор купує інвалідність за гроші — це теж злочин, наголосив глава Національного антикорупційного бюро.

"Зараз ми точно бачимо надзвичайну перспективу у цій справі, і вона є максимально пріоритетною в межах бюро", — каже посадовець.

Повне інтерв'ю дивіться сьогодні о 22:15 в проєкті «Карпʼяк на Суспільному» в ефірі телеканалу Перший, а також на YouTube-каналі Суспільне Новини.

Справа про корупцію в МСЕК в Україні

Президент Володимир Зеленський 22 жовтня провів засідання Ради національної безпеки і оборони (РНБО). Темою були розслідування стосовно несправжніх інвалідностей у прокурорів, що виявили до того в Хмельницькій області після журналістського розслідування "Цензор.нет". Нагадаємо, 49 прокурорів Хмельницької області оформили інвалідність, до чого можуть бути причетні колишня керівниця Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяна Крупа і її син Олександр Крупа. Тетяну затримали та арештували частково її майно, вона подала апеляцію.

Отже, 22 жовтня РНБО ухвалило низку рішень, зокрема цифровізацію, ліквідування МСЕК до кінця року, перевірку та аудит щодо інвалідності посадовців. 4 листопада Кабмін подав у Раду законопроєкт про ліквідацію МСЕК. Міністерство охорони здоров'я розповіло Суспільному, що очільники МСЕК не будуть допущені до роботи у новій системі лікарських комісій.

МОЗ України розпочало перевірки обґрунтованості рішень МСЕК щодо встановлення інвалідності чоловікам віком від 18 до 60 років, прийнятих під час воєнного стану. Переглянуто понад 90 тисяч справ. В результаті звільнено керівників Центральної МСЕК, інших пов'язаних інститутів і співробітників, які відповідали за цей напрям, міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко оголосив про ліквідацію Центральної МСЕК до 27 жовтня. Генеральний прокурор Андрій Костін подав у відставку, його звільнили 31 жовтня.

Згодом Кабінет міністрів дозволив Міністерству охорони здоров'я покласти права та обов'язки Центральної МСЕК на Український державний науково-дослідний інститут (НДІ) медико-соціальних проблем інвалідності.

29 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт про вдосконалення МСЕК. Згідно з ним, учасники комісії та пацієнти можуть проходити МСЕК онлайн, а результати її записуватимуть до електронної системи охорони здоров’я.

Топ дня

Вибір редакції