Обмін ув’язненими вимагав значних поступок з боку Німеччини — Байден

Президент США Джо Байден і родичі Пола Вілана, Евана Гершковича, Алсу Курмашевої та Володимира Кара-Мурзи, звільнених під час обміну ув'язненими з Росією у Білому домі 1 серпня 2024 року. AP/Alex Brandon

Президент США Джо Байден заявив, що кілька країн приєдналися до "важких, складних переговорів" і допомогли зробити можливим цей обмін, але на найбільші поступки пішла Німеччина.

Про це він сказав під час зустрічі з журналістами у Білому домі, передає CNN.

"Кілька країн допомогли це зробити. Вони приєдналися до важких, складних переговорів на моє прохання", — сказав Байден.

Президент наголосив, що обмін був би неможливим без Німеччини, Польщі, Словенії, Норвегії та Туреччини, які "виступили і підтримали нас" і "прийняли сміливі та відважні рішення для цих ув’язнених".

За його словами, обмін ув’язненими вимагав "значних поступок" з боку Німеччини, за які він вдячний канцлеру Олафу Шольцу.

"Я особливо вдячний канцлеру (Німеччини Олафу Шольцу, — ред.). Вимоги, які вони (Росія, — ред.) висували до мене, вимагали від мене отримати значні поступки з боку Німеччини. Вони (Німеччина, — ред.) спочатку вирішили, що не можуть піти на них через людину, про яку йдеться (Вадима Красікова, — ред.), — сказав президент.

Водночас Байден зазначив, що Німеччина не просила нічого в обмін на співпрацю.

Прессекретар канцлера ФРН Олафа Шольца заявив, що уряду Німеччини "нелегко далося" рішення про обмін полковника ФСБ Вадима Красікова, який відбував довічне ув'язнення за вбивство чеченського польового командира.

Що відомо про обмін полоненими між РФ та країнами Заходу

Напередодні ЗМІ повідомили, що за останні кілька днів десятьох засуджених у Росії за політичними статтями вивезли у невідомому напрямку. У списку опозиціонер Ілля Яшин, правозахисник Олег Орлов, журналіст Володимир Кара-Мурза, звинувачений у шпигунстві американець Пол Вілан, соратниці Навального Ксенія Фадєєва та Лілія Чанишева, художниця Саша Скочиленко, Кевін Лік, петербурзький художник Данило Крінарі та журналістка Марія Пономаренко.

Reuters написало, що зникнення в'язнів може свідчити про те, що їх збираються обміняти на засуджених (зокрема, за кіберзлочини чи шпигунство) росіян у країнах Заходу.

Згодом стало відомо, що під координацією розвідки Туреччини в Анкарі 1 серпня відбувся великий обмін ув'язненими між РФ та країнами Заходу. У канцелярії президента Туреччини зазначали, що обміняються полоненими США, Німеччина, Польща, Словенія, Норвегія, Росія, Білорусь. Турецьке управління розвідки повідомило, що загалом обміняли 26 полонених з семи країн: 10 звільнених, у тому числі двоє дітей, у межах обміну в Анкарі прямують до Росії, 13 — до Німеччини та троє — до США. Остаточний список обміняних офіційно ще не оголошували.

У Білому домі підтвердили, що під час обміну ув'язненими звільнили трьох громадян США та одного власника грін-карти, яких ув'язнили в Росії. Мовиться про колишнього морського піхотинця США Пола Вілана, репортера WSJ Евана Гершковича, журналістів Алсу Курмашеву та Володимира Кара-Мурзу.

Володимир Путін підписав укази про помилування 13 ув'язнених у Росії, аби повернути у межах обміну полоненими між РФ та країнами Заходу російських громадян.