11 травня учасники "Європейського маршу" з вимогою відкликання законопроєкту про "іноагентів" прямують із різних локацій у бік площі Європи у столиці Грузії (Тбілісі).
Про це повідомляють кореспондентки Суспільного із Тбілісі.
Такий вигляд мали вулиці грузинської столиці станом близько 21:00 за місцевим часом. На ролику видно, як тисячі людей зібралися на протест проти закону про так званих "іноагентів".
Суспільне поспілкувалося із деякими демонстрантами у Тбілісі
"Я тут, тому, що ми не хочемо одного разу прокинутися в країні, якою править російський уряд", — каже учасник акції Давід.
На запитання, що особисто йому не подобається у цій законодавчій ініціативі, чоловік заявив, що головна мета влади — це змусити суспільство та опір "замовкнути". Він вважає, що уряд і парламент має почути свій народ, який вийшов на протести.
"Вони мають це зробити, у них немає іншого вибору. Як і будь-який інший диктатор, вони мають колись покласти край своєму режиму", — каже учасник акції Давід.
"Ми бачимо, як режим намагається погрожувати людям, загрожує їхнім життям, вони перестрівають людей біля їхніх будинків, телефонують людям і лаються. Це не просто про одне голосування (за законопроєкт — ред.). Це про увесь уряд", — додає учасник акції.
Головна редакторка кавказького видання JamNews Маргарита Авхледіані розповіла, що вона, як представниця медіа, яке підпадає під дію закону про "іноагентів" безпосередньо відчує його на собі.
"Це, мабуть, найбільша загроза і небезпека, яку я пам'ятаю протягом 30 років після розпаду Радянського Союзу. Ще кілька місяців тому, до того як вони (партія "Грузинська мрія" — ред.) знову внесли законопроєкт до парламенту, я завжди казала, що я все ще живу в дуже вільній країні. Я завжди казала, давайте будемо достатньо сильними, щоб залучити більше людей на свій бік, тому що країна вільна, і ми можемо це зробити. Все залежить від нас, але, можливо, вже наступного тижня це буде не так", — сказала журналістка.
Вона наголосила, що після ймовірного ухвалення законопроєкту парламентом Грузії, ніхто із місцевих журналістів не збирається реєструватися як "іноземний агент".
"Тому, що цей закон фокусується на двох суб'єктах — це неурядові організації (НУО) та ЗМІ окремо. Навіть якщо ЗМІ, а їх багато, працюють не як НУО, вони працюють як медіабізнес. Але вони перебувають у фокусі цього закону, незалежно від того, який юридичний статус вони мають. Це означає для нас, наприклад, для JamNews, який я очолюю, і для багатьох інших журналістів і видань припинення роботи. Ми вже обговорювали це з багатьма редакторами", — висловила свою позицію Авхледіані.
Зі свого боку співзасновник протестного руху Shame Movement Дачі Імедадзе сказав, що керівна партія країни "Грузинська мрія" й досі стратегічно не визначилась зі своїм політичним курсом.
"Грузинська мрія" завжди була такою. Ми ніколи не могли сказати, що вони проросійські або проєвропейські. Вони завжди мали цю подвійну природу, яка призначена для того, щоб заплутати людей. Отже, у них були часи, коли їхня риторика була повністю антизахідною, з нападками на наших партнерів — США, Євросоюз тощо. Проте здебільшого їхня риторика така: "так, ми хочемо бути частиною ЄС, ми хочемо бути частиною НАТО" — це, знаєте, не є чимось, проти чого ми виступаємо. Але те, що вони насправді роблять — прямо суперечить цим цілям", — сказав Імедадзе.
17 квітня парламент Грузії затвердив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" — так званий закон про "іноагентів".
Під час обговорення проєкту закону в парламенті країни, відбулися сутички між протестувальниками і поліцією. Було затримано 63 активісти.
Критики вважають законопроєкт аналогом російського закону про "іноземних агентів" від 2012 року. Влада Грузії каже, що нічого спільного з російським законом у їхнього законопроєкту немає.
Президентка Грузії Зурабішвілі в інтерв'ю ВВС заявила, що накладе вето на закон про "іноагентів" у разі його остаточного ухвалення.
1 травня законопроєкт було ухвалено у другому читанні. “За” відповідне рішення проголосували 83 депутати, 23 — “проти”. Опозиція не брала участі у голосуванні. До остаточного прийняття законопроєкт ще має пройти третє фінальне читання.
Як повідомляє "Радіо Свобода", посилаючись на дані Міністерства охорони здоров’я Грузії, у ході акцій протесту проти законопроєкту про "іноагентів", які проходили в центрі Тбілісі в ніч з 1 на 2 травня, були госпіталізовані щонайменше 15 людей, серед яких є спецпризначенці, які розганяли демонстрантів. Деякі з постраждалих уже залишили медустанови.
Положення законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу"
Законопроєкт зобов'язує неурядові організації та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як "іноземний агент". Згідно із законопроєктом, кожен, хто вважається "організацією, що просуває іноземні інтереси", має бути зареєстрований у держреєстрі.
Згідно із законопроєктом, підставою для початку моніторингу стане рішення відповідної уповноваженої особи з Міністерства юстиції. Якщо в результаті моніторингу виявиться, що суб'єкт відповідає критеріям "організації-носія інтересів іноземної сили", але уникає реєстрації у відповідній базі, суб'єкта внесуть до неї на підставі звернення уповноваженої особи з Мін'юсту.
Ухилення від реєстрації або відмова від заповнення декларації спричинить штраф у розмірі 25 тисяч ларі (приблизно 370 тисяч гривень).
Якщо організація не усуне упущення у документах у зазначений термін їй буде виписано штраф у 10 тисяч ларі (146 тисяч гривень). Якщо порушення відбувається після закінчення одного місяця — 20 тисяч ларі (290 тисяч гривень).
Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що таке законодавство необхідне для забезпечення фінансової прозорості одержувачів грантів. Однак опозиційні партії та незалежні журналісти заявили, що законопроєкт є спробою придушити свободу слова в Грузії та зірвати шанси країни на вступ до ЄС. За їхніми словами, законопроєкт є копією російського закону про "іноагентів". Грузинський уряд відкидає будь-які порівняння із законодавством РФ.
Що відомо про минулі протести у Грузії через закон "про іноагентів"
7 березня 2023 року у Грузії розпочалися масові мирні протести через підтримку парламентом законопроєкту про "іноагентів", ініційованого грузинською партією "Сила народу".
У ніч проти 8 березня спецназ розігнав учасників акції протесту. Силовики повністю зайняли територію, прилеглу до парламенту, застосовуючи водомети та сльозогінний газ. Також відбулися затримання. За даними МВС, станом на ранок 8 березня затримали 66 людей.
До цього президентка Грузії Саломе Зурабішвілі записала відеозвернення у якому підтримала протестувальників проти законопроєкту щодо виявлення "іноземних агентів". Вона пообіцяла накласти вето на документ, ухвалений парламентом у першому читанні.
Протести у Тбілісі, проти ухваленого напередодні у першому читанні закону "про іноземних агентів" які розпочалися у 7 березня відновилися 8 березня.
8 березня масові протести продовжилися. 9 березня у Грузії, зокрема у столиці Тбілісі, Кутаїсі та Батумі, проходили вже мирні акції-мітинги.
Станом на вечір 9 березня 132 затриманих під час протестів у Грузії відпустили, одна людина залишалася під вартою за звинуваченням у нападі на поліцейського.
10 березня парламент Грузії відхилив у другому читанні "закон про іноагентів".
Що відомо про "закон про іноагентів"
Закон про "іноагентів" фактично є аналогом закону, ухваленого в Росії. Згідно з документом, ЗМІ та громадським організаціям, які отримують фінансування з-за кордону, надаватимуть статус "агентів іноземного впливу". Реєструвати іноагентів має прокуратура, а не служба держреєстру. Для фізичних осіб за порушення закону передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, для юридичних — штраф.
