Депутат парламенту Грузії від опозиційної партії "Національний рух" Коба Накопія заявив, що керівна політична сила країни "Грузинська мрія" хотіла сьогодні, у третьому читанні прийняти законопроєкт про "іноагентів" в цілому, але, за його словами, на тлі масових протестів у Тбілісі, вони злякалися і відклали голосування до наступного сесійного тижня.
Про це Коба Накопія розповів в ефірі телемарафону "Єдині новини".
"І сьогоднішнє засідання спікер парламенту Грузії скасував. Наступний тиждень не сесійний. А з 13 травня починається сесійний, і швидше за все "Грузинська мрія" буде виносити закон на голосування. Але президентка країни Саломе Зурабішвілі накладе вето, вона вже про це сказала попередньо. Я думаю, це так і відбудеться, і далі буде процедура подолання цього вето. Це знову буде відбуватися у парламенті. Тому все ще попереду. Народ Грузії протестує вже понад два тижні. Вулиці Тбілісі заповнені вже сотнями тисяч людей", — сказав Накопія.
Тим часом гендиректор директорату Єврокомісії з питань розширення Герт Ян Купман попередив уряд Грузії, що законопроєкт про "іноагентів" є неприйнятним і стане перешкодою для сподівань країни на вступ до ЄС. Водночас посадовець наголосив, що час змінити ситуацію все ще є, передає агентство Reuters.
Купман підкреслив, що Брюссель стежить за ситуацією з ухваленням законопроєкту і стурбований тим, що відбувається.
"Є тривожні зміни щодо законодавства. Прийнятий у другому читанні закон про прозорість у такому вигляді є неприйнятним і створюватиме серйозні перешкоди на шляху вступу до ЄС", – сказав він журналістам у Тбілісі 2 травня.
Він попередив, що грузинська влада все ще здатна змінити ситуацію.
"Однак час ще є. Ми напрацюємо наші рекомендації (чи починати переговори щодо вступу Грузії в ЄС. – ред.) у вересні цього року та видамо наш звіт у жовтні-листопаді, так що час ще є. Але м'яч дуже сильно на полі уряду", – додав Купман.
Як повідомляє "Радіо Свобода", посилаючись на дані Міністерства охорони здоров’я Грузії, у ході акцій протесту проти законопроєкту про "іноагентів", які проходили в центрі Тбілісі в ніч з 1 на 2 травня, були госпіталізовані щонайменше 15 людей, серед яких є спецпризначенці, які розганяли демонстрантів. Деякі з постраждалих уже залишили медустанови.
17 квітня парламент Грузії затвердив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" — так званий закон про "іноагентів".
1 травня законопроєкт було ухвалено у другому читанні. “За” відповідне рішення проголосували 83 депутати, 23 — “проти”. Опозиція не брала участі у голосуванні. До остаточного прийняття законопроєкт ще має пройти третє фінальне читання.
Під час обговорення проєкту закону в парламенті країни, відбулися сутички між протестувальниками і поліцією. Було затримано 63 активісти.
Критики вважають законопроєкт аналогом російського закону про "іноземних агентів" від 2012 року. Влада Грузії каже, що нічого спільного з російським законом у їхнього законопроєкту немає.
Президентка Грузії Зурабішвілі в інтерв'ю ВВС заявила, що накладе вето на закон про "іноагентів" у разі його остаточного ухвалення.
Положення законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу"
Законопроєкт зобов'язує неурядові організації та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як "іноземний агент". Згідно із законопроєктом, кожен, хто вважається "організацією, що просуває іноземні інтереси", має бути зареєстрований у держреєстрі.
Згідно із законопроєктом, підставою для початку моніторингу стане рішення відповідної уповноваженої особи з Міністерства юстиції. Якщо в результаті моніторингу виявиться, що суб'єкт відповідає критеріям "організації-носія інтересів іноземної сили", але уникає реєстрації у відповідній базі, суб'єкта внесуть до неї на підставі звернення уповноваженої особи з Мін'юсту.
Ухилення від реєстрації або відмова від заповнення декларації спричинить штраф у розмірі 25 тисяч ларі (приблизно 370 тисяч гривень).
Якщо організація не усуне упущення у документах у зазначений термін їй буде виписано штраф у 10 тисяч ларі (146 тисяч гривень). Якщо порушення відбувається після закінчення одного місяця — 20 тисяч ларі (290 тисяч гривень).
Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що таке законодавство необхідне для забезпечення фінансової прозорості одержувачів грантів. Однак опозиційні партії та незалежні журналісти заявили, що законопроєкт є спробою придушити свободу слова в Грузії та зірвати шанси країни на вступ до ЄС. За їхніми словами, законопроєкт є копією російського закону про "іноагентів". Грузинський уряд відкидає будь-які порівняння із законодавством РФ.
Що відомо про минулі протести у Грузії через закон "про іноагентів"
7 березня 2023 року у Грузії розпочалися масові мирні протести через підтримку парламентом законопроєкту про "іноагентів", ініційованого грузинською партією "Сила народу".
У ніч проти 8 березня спецназ розігнав учасників акції протесту. Силовики повністю зайняли територію, прилеглу до парламенту, застосовуючи водомети та сльозогінний газ. Також відбулися затримання. За даними МВС, станом на ранок 8 березня затримали 66 людей.
До цього президентка Грузії Саломе Зурабішвілі записала відеозвернення у якому підтримала протестувальників проти законопроєкту щодо виявлення "іноземних агентів". Вона пообіцяла накласти вето на документ, ухвалений парламентом у першому читанні.
Протести у Тбілісі, проти ухваленого напередодні у першому читанні закону "про іноземних агентів" які розпочалися у 7 березня відновилися 8 березня.
8 березня масові протести продовжилися. 9 березня у Грузії, зокрема у столиці Тбілісі, Кутаїсі та Батумі, проходили вже мирні акції-мітинги.
Станом на вечір 9 березня 132 затриманих під час протестів у Грузії відпустили, одна людина залишалася під вартою за звинуваченням у нападі на поліцейського.
10 березня парламент Грузії відхилив у другому читанні "закон про іноагентів".
Що відомо про "закон про іноагентів"
Закон про "іноагентів" фактично є аналогом закону, ухваленого в Росії. Згідно з документом, ЗМІ та громадським організаціям, які отримують фінансування з-за кордону, надаватимуть статус "агентів іноземного впливу". Реєструвати іноагентів має прокуратура, а не служба держреєстру. Для фізичних осіб за порушення закону передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, для юридичних — штраф.
