Понад 30 депутатів Європарламенту закликали віцепрезидента Єврокомісії і главу європейської дипломатії Жозепа Борреля призупинити для Грузії статус кандидата на вступ до ЄС.
Про це повідомляє "Эхо Кавказа".
На думку депутатів Європарламенту, спроби змусити "замовкнути" мирних демонстрантів і застосувати силу у процесі прийняття російського аналога закону про "іноагентів", ініційованого керівною партією "Грузинська мрія", вийшли за межі дозволеного. Вони наголошують, що така поведінка влади ще більше "посилила напруженість та поляризацію у грузинській політиці та суспільстві".
Європарламентарі вказують, що ці дії суперечать дев'яти крокам Єврокомісії, і що це більше не можна ігнорувати.
"Закликаємо вас зайняти тверду позицію та вжити відповідних заходів, які послужать чітким сигналом уряду Грузії. Поведінка уряду Грузії та керівної партії "Грузинська мрія" суперечить зобов'язанням країни-кандидата в ЄС. Відповідно, статус кандидата для Грузії має бути припинено без подальшого прогресу на шляху вступу", — йдеться у заяві євродепутатів.
Також, як зазначається, слід переглянути фінансування Європейським союзом державного бюджету та урядових програм Грузії. Крім цього, проміжна оцінка прогресу Грузії у виконанні дев'яти кроків, викладених у рекомендації Єврокомісії від 8 листопада 2023 року, має бути проведена негайно.
Депутати Європарламенту заявляють, що вони невпинно працювали, щоб підтримати грузинський народ та його устремління в Євросоюзі, і продовжують це робити, але демократичні критерії для всіх країн-кандидатів однакові, і вони мають дотримуватися.
Авторами заяви є Раса Юкнявічене, Андрюс Кубілюс, Міріам Лексман та ще 28 депутатів Європарламенту.
17 квітня парламент Грузії затвердив у першому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" — так званий закон про "іноагентів".
1 травня законопроєкт було ухвалено у другому читанні. “За” відповідне рішення проголосували 83 депутати, 23 — “проти”. Опозиція не брала участі у голосуванні. До остаточного прийняття законопроєкт ще має пройти третє фінальне читання.
Під час обговорення проєкту закону в парламенті країни, відбулися сутички між протестувальниками і поліцією. Було затримано 63 активісти.
Критики вважають законопроєкт аналогом російського закону про "іноземних агентів" від 2012 року. Влада Грузії каже, що нічого спільного з російським законом у їхнього законопроєкту немає.
Президентка Грузії Зурабішвілі в інтерв'ю ВВС заявила, що накладе вето на закон про "іноагентів" у разі його остаточного ухвалення.
Положення законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу"
Законопроєкт зобов'язує неурядові організації та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як "іноземний агент". Згідно із законопроєктом, кожен, хто вважається "організацією, що просуває іноземні інтереси", має бути зареєстрований у держреєстрі.
Згідно із законопроєктом, підставою для початку моніторингу стане рішення відповідної уповноваженої особи з Міністерства юстиції. Якщо в результаті моніторингу виявиться, що суб'єкт відповідає критеріям "організації-носія інтересів іноземної сили", але уникає реєстрації у відповідній базі, суб'єкта внесуть до неї на підставі звернення уповноваженої особи з Мін'юсту.
Ухилення від реєстрації або відмова від заповнення декларації спричинить штраф у розмірі 25 тисяч ларі (приблизно 370 тисяч гривень).
Якщо організація не усуне упущення у документах у зазначений термін їй буде виписано штраф у 10 тисяч ларі (146 тисяч гривень). Якщо порушення відбувається після закінчення одного місяця — 20 тисяч ларі (290 тисяч гривень).
Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що таке законодавство необхідне для забезпечення фінансової прозорості одержувачів грантів. Однак опозиційні партії та незалежні журналісти заявили, що законопроєкт є спробою придушити свободу слова в Грузії та зірвати шанси країни на вступ до ЄС. За їхніми словами, законопроєкт є копією російського закону про "іноагентів". Грузинський уряд відкидає будь-які порівняння із законодавством РФ.
Що відомо про минулі протести у Грузії через закон "про іноагентів"
7 березня 2023 року у Грузії розпочалися масові мирні протести через підтримку парламентом законопроєкту про "іноагентів", ініційованого грузинською партією "Сила народу".
У ніч проти 8 березня спецназ розігнав учасників акції протесту. Силовики повністю зайняли територію, прилеглу до парламенту, застосовуючи водомети та сльозогінний газ. Також відбулися затримання. За даними МВС, станом на ранок 8 березня затримали 66 людей.
До цього президентка Грузії Саломе Зурабішвілі записала відеозвернення у якому підтримала протестувальників проти законопроєкту щодо виявлення "іноземних агентів". Вона пообіцяла накласти вето на документ, ухвалений парламентом у першому читанні.
Протести у Тбілісі, проти ухваленого напередодні у першому читанні закону "про іноземних агентів" які розпочалися у 7 березня відновилися 8 березня.
8 березня масові протести продовжилися. 9 березня у Грузії, зокрема у столиці Тбілісі, Кутаїсі та Батумі, проходили вже мирні акції-мітинги.
Станом на вечір 9 березня 132 затриманих під час протестів у Грузії відпустили, одна людина залишалася під вартою за звинуваченням у нападі на поліцейського.
10 березня парламент Грузії відхилив у другому читанні "закон про іноагентів".
Що відомо про "закон про іноагентів"
Закон про "іноагентів" фактично є аналогом закону, ухваленого в Росії. Згідно з документом, ЗМІ та громадським організаціям, які отримують фінансування з-за кордону, надаватимуть статус "агентів іноземного впливу". Реєструвати іноагентів має прокуратура, а не служба держреєстру. Для фізичних осіб за порушення закону передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, для юридичних — штраф.
