Чи можлива безпека в Європі без підтримки США — стаття The Economist

ЗМІ
Віцепрезидентка США Камала Гарріс і канцлер Німеччини Олаф Шольц на Мюнхенській безпековій конференції, 17 лютого 2024 року. Фото: Sven Hoppe/DPA via AP

Як зазначають окремі західні медіа, під час Мюнхенської конференції з питань безпеки 2024 між політиками простежувався тривожний настрій. З конференцією збіглося кілька подій: смерть у російській тюрмі опозиційного політика РФ Олексія Навального, несхвалення Конгресом США пакета допомоги для України, відхід ЗСУ з Авдіївки на Донеччині.

Видання The Economist поспілкувалося із західними політиками та опублікувало матеріал, де перелічує загрози для Європи у найближчі роки, а також різні способи, як європосадовці можуть подолати небезпеки. Суспільне переказує основні тези статті.

Які проблеми можуть виникнути для безпекової ситуації Європи

Україна 17 лютого оголосила, що відводить свої Сили оборони з Авдіївки, щоб зберегти життя бійцям. Серед причин втрати міста повідомлялося про значну перевагу не лише в людській силі з боку Росії, а й у тому, що в української армії недостатньо боєприпасів. Президент США Джо Байден прямо пов’язав вихід України з Авдіївки з неспроможністю Конгресу надати Києву допомогу, щоб протистояти вторгненню РФ. The Economist також пише про те, що Києву забраклоЗа даними німецької збройової компанії Rheinmetall, Україні потрібно приблизно 1,5 мільйона снарядів на рік військової допомоги США.

До того ж незадовго до цих двох подій кандидат у президенти США Дональд Трамп заявив, що "заохочував би" Росію "робити все, що вона хоче" щодо тих членів НАТО, які недостатньо вносять коштів на оборону. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг нагадував, що 80% витрат Альянсу на оборону надходять від союзників, які не є членами ЄС. Столтенберг 14 лютого наголосив: "Європейський Союз не може захистити Європу".

Тим часом Трампа розглядають як цілком реального наступника Байдену на президентських виборах у Сполучених Штатах-2024. Тож постає питання, чи може США бути повноцінним оборонцем безпеки в Північноатлантичному альянсі. Для оборони потрібна зброя, снаряди, солдати, належне командування, логістика та ядерна зброя, адже Росія як основний противник НАТО — це ядерна держава.

Щодо боєприпасів є момент, що країни Європи часто мають різні пріоритети. До прикладу, Франція віддає перевагу літакам-носіям і легкій бронетехніці, а Німеччина — перехоплювачам дальнього радіуса дії і важчим танкам.

Боєприпаси — не єдиний виклик для обороноздатності Європи. The Economist пише, що в Європі наразі бракує як особового складу військ, так і командирів для ведення потенційної війни. Але призов, військова служба та підготовка таким чином до війни в Європі може бути, на думку головнокомандувача британськими військами Патріка Сандерса, "цілою справою" — мовляв, люди до цього не готові.

Недостатньо можливостей командування і управління; розвідки і спостереження, як-от дронів у супутникового відстежування; логістичних можливостей, зокрема в повітрі; а боєприпасів, як стверджує видання, Європі вистачить приблизно на тиждень.

Власний військовий штаб ЄС все ще невеликий, як пише Economist, недосвідчений і нездатний контролювати війну високої інтенсивності.

Найбільша ж загроза для Європи, на думку видання, у тому, що США має значно потужну ядерну зброю — 5000 боєголовок. У Європі ядерні країни — це Велика Британія та Франція. Але вони не покриють американські запаси. У цих двох країн разом 500 ядерних боєголовок. Для порівняння, Росія має їх 6000. Британська зброя закріплена за НАТО, але її використання керується з Америки. Натомість Франція на власний розсуд може застосовувати свої ядерні запаси — вони поза зобов'язаннями НАТО. Міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер закликав переосмислити європейські ядерні домовленості

Що Європа робить для підвищення обороноздатності

The Economist зауважив, що витрати на оборону в країнах НАТО зросли ще з початку війни Росії проти України у 2014 році.

Цього року щонайменше 18 країн НАТО досягнуть того, що на оборону країни йтиме 2% від ВВП. Зобов'язання про це погодили ще влітку 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі. Загальні витрати Європи на оборону досягнуть приблизно $380 млрд — це приблизно стільки ж, скільки в Росії.

На вільнюському саміті лідери НАТО також схвалили перші комплексні плани національної оборони з часів Холодної війни. За ними військовий потенціал Європи має збільшитися на третину. Це означатиме приблизно на 50% більше витрат на оборону, ніж зараз — у майбутньому зростання до 3% від ВВП на оборону. Сьогодні такого рівня досягли в Європі лише Польща та Греція.

Польщу можна назвати взірцем з переозброєння в Європі, пише The Economist. У 2024 році країна витратить 4% свого ВВП на оборону.

Ще один спосіб розв'язати безпекову проблему в Європі — проводити спільні закупівлі зброї та боєприпасів. Але далі виникає проблема — як поділити куплене:

  • Позитивний кейс: у січні Німеччина, Нідерланди, Румунія і Іспанія домовилися про спільну закупівлю 1000 ракет для систем ППО Patriot. Вартість за тисячу є нижчою.
  • Негативний приклад: країни з великою оборонною промисловістю — Франція, Німеччина, Італія та Іспанія — часто не можуть домовитися, як розподіляти контракти між національними виробниками озброєнь.

Щодо військової підтримки для України, то, до прикладу, президент Чехії Петр Павел заявив, що Прага знайшла поза межами ЄС 800 тисяч снарядів, які протягом кількох тижнів можна відправити в Україну.

А в коментарі The Economist міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус сказав, що виробництво зброї в ЄС зростає, і додав, що він дуже оптимістично налаштований. Пісторіус вважає, що Європа зможе заповнити американські прогалини.

* * *

Видання підсумовує, що не обов'язково все складеться так погано для Європи. Можливо, США таки ухвалить пакет допомоги Україні. Можливо, Європа сама знайде кошти на платоспроможність Києва. Або, навіть якщо Трамп переможе на президентських виборах, він залишить США в складі НАТО і підтримуватиме Європу.

Ті, хто виступає за самостійність Європи в питаннях безпеки, вважають, що вона має нарощувати свою обороноздатність в будь-якому випадку, пише Economist. Це зміцнює НАТО, показує, що Європа готова розділити навантаження щодо колективної оборони, і закладає фундамент на випадок виходу США з Альянсу. Але навіть якщо Штати залишатимуться в НАТО, їхня увага може переключитися з безпеки ЄС. Наприклад, у разі війни з Азією.