Вірменія вперше з 2009 року не буде брати участь у саміті ОДКБ

Лідери країн-членів ОДКБ під час саміту у Єревані, Вірменія, 23 листопада 2022 року, фото: AP

Вірменія вперше з 2009 року не буде брати участь у зустрічі Ради безпеки організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), яка має відбутися 23 листопада цього року у столиці Білорусі Мінську.

Про це повідомили у пресслужбі уряду Вірменії.

В уряді країни зазначили, що за ініціативи білоруської сторони прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян провів телефонну розмову з президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Зокрема обговорювалися питання щодо організації сесії Ради колективної безпеки ОДКБ, яка відбудеться 23 листопада в столиці Білорусі Мінську.

"Прем'єр-міністр Пашинян повідомив президента Білорусі, що не зможе взяти участь у засіданні, і висловив сподівання, що партнери по ОДКБ з розумінням поставиться до цього рішення", — йдеться у повідомленні.

На сайті ОДКБ йдеться, що сесії Ради колективної безпеки ОДКБ відбуваються щорічно з 2009 року. Досі Вірменія не пропускала ці зустрічі.

Як пише російський "Интерфакс", з посиланням на речника президента Росії Дмитра Пєскова, у Кремлі не знали про рішення Нікола Пашиняна пропустити зустріч.

"Можна висловити співчуття, тому що подібні зустрічі є дуже хорошим приводом для обміну відгуками, для звіряння годинників", — сказав Дмитро Пєсков.

Водночас Пєсков зазначив, що у керівників тих чи інших країн можуть бути свої обставини для прийняття подібних рішень.

"Ми розуміємо, що у кожного глави уряду або глави держави можуть бути свої заходи в робочому графіку, свої обставини", — сказав речник президента РФ.

У грудні 2022 року Нікол Пашинян звинуватив російських миротворців у тому, що вони не виконують зобов'язань щодо контролю Лачинського коридору (Нагірний Карабах), який, за його словами, блокували азербайджанські сили.

10 січня 2023 року Міністерство оборони Вірменії повідомило Організації Договору про колективну безпеку, що офіційний Єреван вважає недоцільним проведення у 2023 році у країні військових навчань "Непорушне братство – 2023".

Що відомо про військову операцію Азербайджану в Карабасі у вересні 2023 року

Азербайджан 19 вересня заявив про початок антитерористичних заходів локального характеру в Нагірному Карабаху. Для евакуації населення з небезпечної зони створили гуманітарні коридори та пункти приймання, заявили у міноборони країни.

При цьому МО Вірменії інформувало, що ситуація на кордонах відносно стабільна. Прем'єр-міністр Нікол Пашинян скликав засідання Радбезу у зв'язку із ситуацією у Нагірному Карабасі та говорив, що Азербайджан проводить етнічну чистку.

У МОЗ Нагірного Карабаху заявляли, що внаслідок операції Азербайджану 19 вересня загинули п'ятеро людей. Також 80 людей перебувають у медзакладі, серед них 15 — цивільні.

20 вересня у Нагірному Карабаху ухвалили рішення про припинення вогню з 13:00 за місцевим часом. Зазначалося, що питання з азербайджанською стороною про "реінтеграцію" та забезпечення прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху обговорюватимуть на зустрічі в місті Євлах 21 вересня.

Міноборони Азербайджану підтвердило домовленість про припинення вогню. У відомстві повідомили, що з території Карабаху мали вивести вірменських військових. Після цього прем’єр Вірменії Нікол Пашинян виступив із відеозверненням, у якому заявив, що у Нагірному Карабаху не було вірменських збройних сил.

Як заявили в Офісі омбудсмана Вірменії, внаслідок обстрілів у Нагірному Карабасі станом на 20 вересня було відомо про 32 загиблих, понад 200 поранених. Зокрема, йдеться про 7 загиблих цивільних, із них — 2 дитини, а також 35 поранених цивільних, із них — 13 дітей.

Ввечері 20 вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Азербайджан відновив свій суверенітет у результаті антитерористичних заходів у Нагірному Карабасі.

У місті Євлах в Азербайджані у четвер, 21 вересня, відбулась зустріч представників невизнаної республіки у Нагірному Карабасі з владою Азербайджану. Повідомляють, що "на переговорах обговорювали питання реінтеграції вірмен, які проживають у Карабасі".

Що відомо про конфлікт у Нагірному Карабасі

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.

Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення — так звана "чотириденна війна" — сталось у 2016 році. Повідомлення, поширені сторонами конфлікту з приводу зіткнень, були суперечливими. Перші бої тоді почалися в ніч на 2 квітня 2016 року. Протистояння тривало до 5 квітня 2016 року.

Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалися протести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.

У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.

2 серпня 2022 року Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.

25 травня на розширеному засіданні Вищої євразійської економічної ради прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Своєю чергою президент Азербайджану Ільхам Алієв під час виступу заявив, що "в них немає територіальних претензій із Вірменією”, хоча обидва лідери й посперечались щодо ситуації в Лачинському коридорі, який, як сказав вірменський прем'єр, "захопили азербайджанські сили" і додав, що можливість виходу на мирну угоду є.