Невизнана Нагірно-Карабаська Республіка (Арцах) припиняє своє існування з 1 січня 2024 року. Радник президента Нагірного Карабаху Давид Бабаян вирішив з'явитися в правоохоронні органи Азербайджану.
Про припинення існування Арцаха йдеться в указі глави невизнаної республіки Самвела Шахраманяна, передає arminfo.info із посиланням на заяву Інформаційного штабу Нагірного Карабаху.
Рішення ухвалили, виходячи з ситуації, що утворилася після 19 вересня 2023 року, виходячи з пріоритету забезпечення фізичної безпеки та життєвих інтересів людей та з огляду на домовленості, досягнуті за посередництва командування російського миротворчого контингенту із представниками Азербайджану, зазначається в заяві.
Йдеться про те, що “забезпечується вільний, добровільний та безперешкодний проїзд жителів Нагірного Карабаху, включно із військовослужбовцями, що склали зброю, зі своїм майном на їхніх транспортних засобах Кашатазьким (Лачинським) районом, а саме: Кашатазьким (Лачинським) районом, що знаходиться в зоні конфлікту”, нагадується у документі.
Згідно з указом, усі державні установи й організації планують розпустити, а населення має самостійно ухвалити рішення щодо місця проживання.
Загалом в указі 2 пункти:
- "Розпустити всі державні установи та організації, що перебувають у їхньому відомчому підпорядкуванні до 1 січня 2024 року, і Республіка Нагірний Карабах (Арцах) припиняє своє існування".
- "Населенню Нагірного Карабаху, зокрема тим, хто перебуває за межами республіки, після набрання цим Указом чинності, ознайомитися з умовами реінтеграції, представленими Азербайджанською Республікою, з метою ухвалення в подальшому самостійного та індивідуального рішення щодо можливості перебування (повернення) у Нагірному Карабасі".
"Цей указ набуває чинності одразу після публікації", — ідеться в повідомленні пресслужби глави невизнаної республіки.
Радник президента невизнаної республіки вирішив здатися правоохоронцям Азербайджану
Також зранку 28 вересня стало відомо, що радник президента невизнаної республіки у Нагірному Карабасі Давид Бабаян вирішив з'явитися в правоохоронні органи Азербайджану. Про це рішення Бабаян написав на своїй сторінці у Facebook.
Як написав Бабаян, його занесено до "чорного списку" Азербайджану й азербайджанська сторона зажадала його прибуття в Баку для відповідного розслідування. Тож він ухвалив рішення вирушити 28 вересня зі Степанакерта в Шушу.
"Це рішення, природно, завдасть сильного болю, хвилювання і стресу, насамперед, моїм близьким, але вони, впевнений, зрозуміють. Моя неявка або гірше того втеча завдасть серйозної шкоди нашому багатостраждальному народу, багатьом людям, а цього я, як чесна людина, трудівник, патріот і християнин, допустити не можу", — написав він.
Напередодні стало відомо, що колишній глава уряду Нагірного Карабаху Рубен Варданян у середу, 27 вересня, був затриманий азербайджанськими прикордонниками.
Раніше уряд Єревана оголосив про плани переселити тих, хто залишився без даху над головою внаслідок бойових дій, на свою територію та забезпечити усім необхідним. Радник лідера етнічних вірмен Нагірного Карабаху Давид Бабаян сказав, що очікує, що майже всі етнічні вірмени виїдуть з Карабаху. Він заявив, що народ "не хоче жити в складі Азербайджану — 99,9% вважають за краще залишити історичні землі", сказав він.
У Нагірному Карабасі проживало приблизно 120 тисяч етнічних вірмен.
Що відомо про операцію Азербайджану в Карабасі
Азербайджан 19 вересня заявив про початок антитерористичних заходів локального характеру в Нагірному Карабаху. Для евакуації населення з небезпечної зони створили гуманітарні коридори та пункти прийому, заявили у міноборони країни.
При цьому МО Вірменії інформувало, що ситуація на кордонах відносно стабільна. Прем'єр-міністр Нікол Пашинян скликав засідання Радбезу у зв'язку із ситуацією у Нагірному Карабасі та говорив, що Азербайджан проводить етнічну чистку.
У МОЗ Нагірного Карабаху заявляли, що внаслідок операції Азербайджану 19 вересня загинули п'ятеро людей. Також 80 людей перебувають у медзакладі, серед них 15 — цивільні.
20 вересня у Нагірному Карабаху ухвалили рішення про припинення вогню з 13:00 за місцевим часом. Зазначалося, що питання з азербайджанською стороною про "реінтеграцію" та забезпечення прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху обговорюватимуть на зустрічі в місті Євлах 21 вересня.
Міноборони Азербайджану підтвердило домовленість про припинення вогню. У відомстві повідомили, що з території Карабаху мали вивести вірменських військових. Після цього прем’єр Вірменії Нікол Пашинян виступив із відеозверненням, у якому заявив, що у Нагірному Карабаху не було вірменських збройних сил.
Як заявили в Офісі омбудсмана Вірменії, внаслідок обстрілів у Нагірному Карабасі станом на 20 вересня було відомо про 32 загиблих, понад 200 поранених. Зокрема, йдеться про 7 загиблих цивільних, із них — 2 дитини, а також 35 поранених цивільних, із них — 13 дітей.
Ввечері 20 вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Азербайджанвідновив свій суверенітет у результаті антитерористичних заходів у Нагірному Карабасі.
У місті Євлах в Азербайджані у четвер, 21 вересня, відбулась зустріч представників невизнаної республіки у Нагірному Карабасі з владою Азербайджану. Повідомляють, що "на переговорах обговорювали питання реінтеграції вірмен, які проживають у Карабасі".
Що відомо про конфлікт у Нагірному Карабасі
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.
Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення — так звана "чотириденна війна" — сталось у 2016 році. Повідомлення, поширені сторонами конфлікту з приводу зіткнень, були суперечливими. Перші бої тоді почалися в ніч на 2 квітня 2016 року. Протистояння тривало до 5 квітня 2016 року.
Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалисяпротести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.
У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.
2 серпня 2022 року Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.
25 травня на розширеному засіданні Вищої євразійської економічної ради прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Своєю чергою президент Азербайджану Ільхам Алієв під час виступу заявив, що "в них немає територіальних претензій із Вірменією”, хоча обидва лідери й посперечались щодо ситуації в Лачинському коридорі, який, як сказав вірменський прем'єр, "захопили азербайджанські сили" і додав, що можливість виходу на мирну угоду є.
Усі новини про Нагірний Карабах читайте тут
