Президент Польщі Анджей Дуда порівняв Україну з людиною, що тоне. Володимир Зеленський натякнув, що, зокрема, Польща "опосередковано підтримує РФ". В Мінекономіки України повідомили, що можуть ввести ембарго на деякі польські продукти, а в Польщі відповіли, що зроблять те саме. Врешті, Київ та Варшава зідзвонилися і домовилися знайти рішення. Все — через заборону на імпорт українського зерна. Чому виник та як розвивався конфлікт між країнами — розповідає Суспільне.
Що сталося
"Ми маємо справу з тим, хто тоне. Кожен, хто хоч раз брав участь у порятунку такої людини, знає, що вона надзвичайно небезпечна, адже може затягнути на глибину. Вона має неймовірну силу через особистий страх, викид адреналіну і може просто потопити рятівника. Це трохи схоже на ситуацію між Польщею та Україною", — так, на 78-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, президент Анджей Дуда відповів на реакцію України на заборону імпорту українського зерна в Польщу.
На тій самій Генасамблеї ООН Володимир Зеленський, натякаючи на заборону імпорту українського збіжжя, заявив, що "деякі країни Євросоюзу удавали солідарність, опосередковано підтримуючи РФ".
Через цю заяву МЗС Польщі викликало українського посла. Дуда і Зеленський не провели заплановану зустріч у Нью-Йорку — зі слів президента Польщі, у них не збіглися графіки. Заступник міністра економіки Тарас Качка заявив, що Україна запровадить ембарго на польські цибулю, помідори, капусту та яблука, а прем’єр Польщі Матеуш Моравецький відповів, що тоді Польща може заборонити ввезення більшого переліку українських продуктів.
Чому з’явилися всі ці заяви
15 вересня ЄС мав продовжити або скасувати ембарго на імпорт українського зерна в Євросоюз. Ще навесні 2023-го Польща, Угорщина, Словаччина та деякі інші країни заявили, що призупиняють імпорт українського збіжжя. Єврокомісія з цими країнами тоді домовитися не змогла, тож до 5 червня обмежила продаж українського зерна в Болгарії, Польщі, Угорщині, Словаччині та Румунії.
З літа ті ж самі країни повідомляли, що не планують відновлювати імпорт українського зерна й після 5 червня. Врешті, Єврокомісія продовжила ембарго до 15 вересня.
Ближче до дати і Польща, і Угорщина, і Румунія, і Словаччина знову заявили, що не будуть відновлювати імпорт, навіть якщо ЄС не продовжить ембарго і після 15 вересня. Але на цей раз Євросоюз його не продовжив.
Чому взагалі ці країни забороняють імпорт українського зерна
Після початку повномасштабного вторгнення Росія заблокувала українські порти в Чорному морі, через які країна експортувала більшість зерна. Україна та партнери почали шукати альтернативні шляхи вивезення збіжжя. В липні 2022-го порти розблокували — запрацювала Зернова угода з вивезення зерна морем, проте на той момент вже діяли й альтернативні маршрути — "шляхи солідарності" через країни Європи.
Офіційний представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано казав, станом на серпень 2023-го цими шляхами вивезли понад 40 млн тонн української продукції.
Шляхи солідарності працювали як транзит, проте частину збіжжя Україна продавала в найближчих країнах — Польщі, Румунії, Словаччині й інших. Квоти на український імпорт, що регулювалися Угодою про асоціацію між ЄС та Україною, яку підписали ще у 2014 році, від липня 2022-го не діяли — Євросоюз скасував їх та всі мита і збори з українських товарів.
Проти імпорту українського зерна врешті почали протестувати фермери прикордонних з Україною країн. Аргументація — додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках вплинула на ціни на місцеве збіжжя. Єврокомісія порахувала, що станом на весну 2023-го вони втратили щонайменше 417 млн євро.
Як сприймають конфлікт в Польщі
На тлі конфлікту між країнами пролунала заява прем’єра Моравецького про те, що Польща зараз не передає Україні озброєння, оскільки сама активно озброюється. Проте пізніше у Варшаві уточнили, що продовжують виконувати раніше укладені контракти, а президент Дуда запевнив, що слова прем'єра, ймовірно, зрозуміли невірно — йшлося про нову зброю, яку Польща закуповує для модернізації своєї армії.
"Це тема №1, про яку пишуть ЗМІ. Всі непотрібні слова, які йдуть з вуст наших політиків, ваших політиків. Є різні думки — і які підтримують дії нашої влади, що нам треба захищати наших фермерів, і які кажуть, що треба знаходити компроміси, бо спектр наших відносин набагато більший, ніж цибуля і пшениця", — говорить Міхал Потоцький, польський журналіст та письменник. Та додає, що окрім всього в цьому конфлікті є й частина польської внутрішньополітичної історії — 15 жовтня в країні пройдуть парламентські вибори:
"Економічні фактори підсилені політичною історією. Але не президента Дуди, бо це його останні парламентські вибори. Фактично, він — політик "Права і справедливості" (керівна партія країни — ред), хоча офіційно вийшов з партії. Але все ж таки це більше про політику уряду, який бореться за виживання, бо соцопитування дуже неоднозначні. Це загострює риторику та робить можливість досягти компромісу до 15 жовтня дуже тяжкою".
Голова партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський заявив, Польща буде підтримувати Україну у війні з РФ попри конфлікт через заборону імпорту збіжжя.
Що пропонує Україна
Міністри сільського господарства частини країн ЄС засудили заборону Польщі, Словаччини та Угорщини. Україна почала антидискримінаційне розслідування у торговельній сфері, а також 18 вересня подала позов до Світової організації торгівлі (СОТ) проти Польщі, Словаччини та Угорщини. "Для нас принципово важливим є довести, що окремі держави-члени не можуть забороняти імпорт українських товарів. Тому ми подаємо проти них позови в СОТ", — пояснила міністерка економіки Юлія Свириденко.
Заступник міністра економіки — торговий представник Тарас Качка говорить, позов в СОТ — це "план Б". "План А" — домовитися про нормальні механізми контролю торгівлі, які дозволяють і гарантувати інтереси польських фермерів, і давати можливості українським фермерам торгувати. Тобто і для України, і для Польщі — це "план А". Заборони, які запровадила Польща — це "план Б". Наша відповідь через СОТ чи антидискримінаційне розслідування — це теж "план Б", якого ми хочемо уникнути майже за будь-яку ціну. Але так само нам треба чітко сказати, що ми не згодні з інструментом, який використовує Польща", — говорить Качка.
Компромісний план імпорту українського зерна, що Україна запропонувала країнам-сусідам, передбачає, зокрема, механізм верифікації та погодження постачання чотирьох видів сільськогосподарських товарів — пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику до п'яти країн ЄС. Це, за словами Качки, не розв’яже проблему повністю, бо переведе торгівлю між країнами в "ручний режим", проте може допомогти відмовитися від заборон на імпорт:
"Це складний механізм торгівлі, тому не буде значного товаропотоку. Для нас він важливий, щоб ми могли показати, який попит є справді й залучати уряди держав-членів в оцінку цих постачань. Це контрольована торгівля на якийсь час, щоб показати, що заборона не потрібна, що можна потихеньку відходити від неї й повертатися до нормалізації торгівлі", — каже Качка та додає, що механізм анонсували лише напередодні 15 вересня — в останній день європейського ембарго, тому, на його думку, Польща та решта країн так гостро відреагували на ситуацію:
"15 вересня було домовлено, що попередній механізм контролю замінять іншим, який вже контролюватиме Україна спільно з тими п’ятьма державами-членами. Нам важливо, щоб ця домовленість реалізувалась".
21 вересня Словаччина та Україна домовилися про систему торгівлі зерном замість заборони. Також Мінагрополітики повідомило, що міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус та його український колега Микола Сольський домовились "знайти рішення, яке враховує інтереси обох країн".
22 вересня, під час виступу у Варшаві на Конгресі щодо відбудови України, президент Дуда прокоментував конфлікт навколо заборони імпорту українського зерна: "Я не маю сумнівів, що суперечка про постачання зерна з України на польський ринок є абсолютно фрагментарним моментом польсько-українських відносин. І я не вірю, що за нормальних обставин він може на них суттєво вплинути. Це питання, яке ми просто повинні вирішити між собою".
