19 вересня Азербайджан заявив, що почав антитерористичні заходи в Нагірному Карабаху. Мешканці Степанакерту повідомляють про вибухи в місті, Азербайджан вимагає виводу вірменських військ з регіону. Суспільне розповідає, чому в Нагірному Карабаху знову загострився конфлікт.
Що сталося
19 вересня Міноборони Азербайджану повідомило про початок антитерористичних заходів на території Нагорного Карабаху (Арцах). Йдеться зокрема про "роззброєння та виведення" з регіону вірменських військових, "гарантування безпеки мирного населення", та "відновлення конституційного ладу Азербайджанської Республіки" у регіоні.
Для цього, йдеться в заяві Міноборони Азербайджану, збройні сили країни "застосовують високоточну зброю", якою виводять з ладу позиції ЗС Вірменії та об’єкти військового значення.
Азербайджан також оголосив про відкриття гуманітарного коридору для мешканців Нагірного Карабаху.
Антитерористичні заходи, зі слів влади Азербайджану, регулює Тристороння заява, положення якої країна почала виконувати.
Що таке Тристороння заява
Документ, який у листопаді 2020-го підписали Азербайджан, Вірменія та Росія. Він є угодою про припинення вогню в Нагорному Карабасі та став фіналом Другої карабаської війни, що тривала з 27 вересня по 10 листопада 2020-го року.
Угода, зокрема, передбачала повернення під контроль Азербайджану частини територій Нагірного Карабаху, та розміщення "миротворчого контингенту" РФ вздовж Лачинського коридору, що з’єднує Нагірний Карабах з Вірменією та контролюється нею. Росія тоді ввела в регіон дві тисячі військових та прикордонників.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв назвав цю угоду "фактично капітуляцією Вірменії", а прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян — документом "про припинення військових дій", а не про політичне врегулювання та додав, що його мають обговорювати всередині Вірменії.
Після підписання угоди у Вірменії розпочалися протести, на яких вимагали відставки Пашиняна. Врешті він це зробив у квітні 2021-го та оголосив про дострокові вибори, на яких перемогла його партія, а Пашиняна знову призначили прем’єром.
Лачинський коридор
2 серпня 2022-го Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор. У Вірменії відповіли відмовою. Розпочалася чергова ескалація конфлікту. 26 серпня Азербайджан повернув контроль над містом Лачин. А у жовтні того року керівники країн підтвердили готовність підписати мирну угоду, яка визнає Карабах частиною Азербайджану, а кордони — в межах колишніх радянських республік.
25 травня 2023-го на розширеному засіданні Вищої євразійської економічної ради Нікол Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Президент Азербайджану Алієв повідомив, що "в них немає територіальних претензій із Вірменією", хоча обидва лідери й посперечались щодо ситуації в Лачинському коридорі, який, як сказав вірменський прем'єр, "захопили азербайджанські сили" і додав, що можливість виходу на мирну угоду є.
Проте 19 вересня 2023-го Азербайджан почав антитерористичні заходи.
Чому Азербайджан почав антитерористичні заходи
Причиною, зі слів влади Азербайджану, стали "систематичні обстріли позицій азербайджанських військових", начебто мінування територій регіону Вірменією та приведення вірменських ЗС в Нагорному Карабаху "до високого рівня бойової готовності".
Все це призвело зокрема до того, що, як заявило, міноборони Азербайджану, 19 вересня на автомобільній дорозі Ахмедбейлі-Фізулі-Шуша на міні, яку нібито встановили вірменські ЗС, підірвалася автівка з цивільними, а згодом на міні підірвалося й авто з азербайджанськими військовими.
Серед вимог Азербайджану — вивід військ Вірменії з Нагорного Карабаху та розпуск уряду так званої Нагорно-Карабаської Республіки (НКР).
Що таке НКР
Нагірний Карабах — регіон на півдні Кавказу, де проживає близько 130 тисяч людей. В радянському союзі цю територію, на який жили в основному вірмени, як автономію включили до складу Азербайджанської РСР. У 1988 році Нагірний Карабах заявив про вихід з неї. Між Вірменією та Азербайджаном розпочався воєнний конфлікт за регіон, за підсумками якого Баку втратив контроль над частиною регіону. У 1991-му на території Нагірного Карабаху провели "референдум". На ньому за незалежність регіону висловилися майже 100% мешканців.
У Нагірно-Карабаської республіки з’явився парламент, проте вона має "дипломатичні відносини" лише з країнами, які входять до співдружності невизнаних держав, зокрема Абхазією, Південною Осетією та Придністров'ям. Згідно з міжнародним правом, Нагірний Карабах є територією Азербайджану, яка записана в конституції країни. Незалежність регіону не визнала і Вірменія, проте час від часу заявляє, що готова це зробити.
Друга ескалація конфлікту між Вірменією та Азербайджаном в цьому регіоні відбулася у вересні 2020-го. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій, і тоді ж врешті підписали Тристоронню угоду.
Як реагує Вірменія
Ще 17 вересня прем'єр Вірменії Пашинян повідомляв, що планує укласти мирну угоду з Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху до кінця поточного або початку наступного року.
Після початку антитерористичних заходів Азербайджану офіційний Єреван заперечив всі звинувачення Азербайджану та заявив, що у Нагірному Карабаху немає збройних сил Республіки Вірменія.
Прем’єр Пашинян скликав засідання Радбезу, повідомив, що азербайджанські військові порушили лінії зіткнення і взяли під контроль позиції в Нагірному Карабаху та заявив, що "логіка, яку розвиває Азербайджан (йдеться про відкриття Азербайджаном гуманітарного коридору з регіону — ред), очевидно, вказує на початок конкретних дій щодо етнічного чищення".
Також прем’єр Вірменії заявив, що вважає, що мають відреагувати російські миротворці. В Кремлі повідомили, що знаходяться в контакті з обома сторонами конфлікту та стурбовані ситуацією.
У столиці Вірменії розпочався антиурядовий мітинг з вимогою відставки Пашиняна.
